Наближається дев'ятимісячна звітність, саме час підбити підсумки та з'ясувати, що з боргами. Адже лише відсутність боргів дозволить об'єктивно визначити результат праці. Борги бувають різні, нам винні або винні ми. А чи є наслідки в обліку підприємців, будемо дізнаватися.
Види заборгованості та строк давності
Заборгованість — це певні зобов'язання: фінансові, товарні1 тощо. Поділяється заборгованість на дебіторську та кредиторську.
1 Сюди належать як товари, так і роботи, послуги.
Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів (тобто тих, хто винен нам) на певну дату. Залежно від походження та терміну погашення дебіторська заборгованість може бути поточною або довгостроковою. Крім того, вона може поділятися на заборгованість:
— за перерахованою раніше передоплатою (підприємець був у статусі покупця, і дебітори-постачальники заборгували йому товари, роботи, послуги в рахунок здійсненої передоплати);
— за відвантажені у минулому товари, роботи, послуги (підприємець був у статусі продавця, і дебітори-покупці тепер заборгували йому кошти).
Кредиторська заборгованість — це заборгованість іншим юридичним і фізичним особам (кредиторам), що виникла внаслідок здійснення підприємницької діяльності, оцінена в гривнях і щодо якої є зобов'язання стосовно її погашення.
Визначення термінів
Кредитор — юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
А ще є таке поняття, як позовна давність. Загальна позовна давність згідно зі ст. 257 ЦКУ встановлюється тривалістю у три роки. Також передбачено спеціальну позовну давність: скорочену або тривалішу порівняно із загальною позовною давністю. Такі винятки, перелічені у ст. 258 ЦКУ, застосовують, зокрема, до вимог: у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ), про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ), у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ).
Буде помилкою вважати, що початок відліку строку позовної давності припадає на момент виникнення заборгованості. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦКУ: «За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання».
Відповідно до статей 261 та 530 ЦКУ, позовну давність належить відлічувати від зазначених у договорі умов. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо у договорі строку виконання зобов'язань не встановлено, позовна давність відлічується з 8-го дня після надіслання кредитором вимоги про виконання зобов'язання.
Приклад 1 Підприємець отримав неоплачений товар. Це кредиторська заборгованість. За умовами договору товар потрібно оплатити протягом трьох місяців з дати отримання. Дата отримання — 01.06.2016 р., початок строку позовної давності буде 01.09.2016 р. Позовна давність, за умови відсутності розрахунків, закінчиться (якщо інших умов не зазначено у договорі) через три роки. Такий борг буде заборгованістю, за якою минув строк позовної давності, на 01.09.2019 р.
Як перервати перебіг позовної давності
Для уникнення визнання такого специфічного доходу, як прострочена кредиторська заборгованість, за якою минула позовна давність, рекомендуємо застосувати переривання строків давності за кредиторською заборгованістю, за якою наближається закінчення позовної давності.
За нормою ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Наприклад, підписано акт звіряння розрахунків або укладено додаткову угоду про перенесення термінів оплати товару. Часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником або за його згодою іншою особою основного боргу та/або неустойки (з обов'язковою вказівкою, що здійснюється саме часткове, а не повне погашення). Підтверджують такі дії належним документальним оформленням.
Дебіторська заборгованість в обліку
Коли підприємець має дебіторську заборгованість, це означає, що винні підприємцю: товар або кошти. У першому випадку підприємець сплатив аванс і очікує на отримання певного товару, а в другому він був у статусі продавця і йому слід дочекатись оплати за відвантажений товар. У будь-якому разі такі операції не відображалися в податковому обліку, враховуючи касовий метод. Адже виручки у грошовій (негрошовій формі) не було згідно з п. 177.2 ПКУ у «загальника» та згідно з п. 292.1 ПКУ у «єдинника».
У майбутньому, якщо підприємець на загальній системі вирішить анулювати такий борг або за «дебіторкою» закінчиться позовна давність, права на витрати він не має1. Адже він у складі витрат відображає суми на придбання оплаченого (!) товару тільки після того, як продасть цей товар. Адже в обліку можуть показуватися лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманим доходом підприємця-«загальника».
Якщо говорити про єдиний податок, підприємець взагалі не має витрат, які впливають на об'єкт оподаткування та суму податку.
Отож нас не цікавитиме прострочена дебіторська заборгованість, стягнення якої вирішується іншим шляхом. Стягнення цієї заборгованості відбувається на підставі рішень судів та інших виконавчих документів, наприклад про порушення процедури банкрутства боржника та стягнення заборгованості під час процедури банкрутства.
Суми безнадійної дебіторської заборгованості ніяк не вплинуть на податковий облік підприємця незалежно від системи оподаткування.
Кредиторська заборгованість в обліку
Підприємець — загальна система. Якщо в обліку підприємця є кредиторська заборгованість за товари, це означає, що на дату отримання авансу від покупця, як виручки у грошовій формі у графі 2 Книги обліку доходів і витрат2 відображено суму доходу, і це вплинуло на об'єкт оподаткування, на суму податку на доходи фізосіб та військового збору. Тепер підприємець винен товар покупцю, який сплатив аванс.
Кредиторська заборгованість у майбутньому може бути прощена (анульована) кредитором або за такою заборгованістю може закінчиться термін позовної давності.
Відповідно до ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
У разі якщо кредитор списує заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізособи-підприємця та оподатковується на загальних підставах, за результатом звітного періоду буде сплачений податок на доходи фізосіб та військовий збір (підтверджує це ЗIР, підкатегорія 104.043).
У цьому разі не діє пп. 164.2.7 ПКУ, за яким до доходу фізособи включається списаний борг за цивільно-правовим договором, що є більшим за 50% місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року4 (960,50 грн у 2019 році). Адже анулювання боргу відбувається в межах підприємницької діяльності сторін, про що будуть свідчити акти звіряння, листи-повідомлення або додаток до договору.
Нагадуємо!
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
1 Як це передбачено для юросіб — через резерв сумнівних боргів або відразу з відображенням у витратах на субрахунку 949, додатково див. П(С)БО 10.
2 Затверджена наказом Мінфіну від 16.09.2013 р. №481.
3 Відповідь на запитання «Чи зараховується до загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума списаної кредиторської заборгованості?».
4 Фізособа самостійно сплачує ПДФО та військовий збір з таких доходів та зазначає їх у річній декларації.
Отже, кредитор простив зобов'язання. Тож виходить, саме він має повідомити підприємця про те, що списує його заборгованість, і вже після цього такий підприємець повинен визнати дохід. У податковому розрахунку (форма №1ДФ) кредитор як податковий агент, який списує заборгованість, відобразить цю суму з ознакою доходу «157».
Автоматично постає запитання: невже підприємець вдруге визнає дохід?! Адже на дату отримання авансу як виручки у грошовій формі у графі 2 Книги обліку доходів і витрат вже відображено суму доходу. У цьому випадку на захист підприємця буде свідчити ч. 2 ст. 17 ГКУ, а саме усунення подвійного оподаткування.
Але треба зробити деякі уточнення. Якщо прощений борг відноситься до складу загального оподатковуваного доходу фізособи-підприємця й оподатковується на загальних підставах, це слід відобразити в обліку.
У Книзі обліку доходів і витрат у графі 2 відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності. У звітному періоді списання заборгованості, що буде підтверджено документально, кредиторська заборгованість змінює свій статус, але про наявність доходу ніхто не заперечує. Тому у графі 2 сума авансу відобразиться зі знаком «мінус» (рекомендуємо скласти пояснення, яке свідчитиме про зміну статусу заборгованості) і цією самою датою у графі 2 треба показати суму заборгованості, списаної кредитором. Увага: підприємець — платник ПДВ згідно з п. 177.3 ПКУ до сум доходу не включає суму ПДВ, що входить до ціни проданих товарів. Але у разі списання заборгованості до графи 2 слід внести всю суму анульованого боргу1.
1 Зрозуміло, що слід відкоригувати суму податку у складі ПЗ та ПК сторін. Підприємець — платник ПДВ складає РК, який реєструється в ЄРПН покупцем — платником ПДВ.
Приклад 2 Підприємець — платник ПДВ отримав аванс за товар 01.06.2018 р. у розмірі 1200 грн (у т. ч. ПДВ), що було відображено у гр. 2 Книги — сума 1000 грн.
02.09.2019 р. прийнято рішення про прощення боргу, що підтверджено додатком до договору та актом звірки. У графі 2 сума скоригованого доходу відобразиться зі знаком «мінус» — 1000 грн і цією ж датою у графі 2 потрібно показати суму прощеної заборгованості — 1200 грн.
Таким чином, підприємець враховує у складі доходу списаний борг і дотримується принципу усунення подвійного оподаткування.
Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, включається до доходу підприємця й оподатковується податком на доходи фізосіб та військовим збором.
В індивідуальній податковій консультації Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 22.01.2019 р. №242/IПК/24-13-13-06 така заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.
Безповоротна фінансова допомога
Безповоротна фінансова допомога — це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності
Суми безповоротної фінансової допомоги (а фактично кредиторської заборгованості зі строком позовної давності) у звітному податковому періоді підприємця відносять до доходів. У Книзі обліку доходів і витрат у графі 2 відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Знову ж таки на озброєння слід узяти ч. 2 ст. 17 ГКУ, а саме усунення подвійного оподаткування. При списанні товарної заборгованості вона змінює свій статус, отже, «товарний дохід-аванс» слід сторнувати і замінити його на дохід у вигляді списаної кредиторської заборгованості. Але пам'ятайте: у платників ПДВ сума списаної «кредиторки», за якою минув строк позовної давності, буде відображена з ПДВ.
Якщо в обліку підприємця є кредиторська заборгованість за отримані товари, це означає, що на дату реалізації цього неоплаченого товару у Книзі обліку доходів і витрат відображався дохід у графі 2, без права на витрати у графі 6, тому що діє правило «оплати витрат».
Тоді — як у разі прощення боргу, так і у разі закінчення терміну позовної давності — підприємець визнає дохід на суму боргу. У цій ситуації дохід визнається двічі: на дату отримання від покупця оплати за не оплачені підприємцем товари і на дату списання заборгованості — як дохід від безоплатно отриманих товарів. За логікою треба було б визнати витрати на вартість проданих товарів, адже вони вже оподатковані шляхом визнання доходу від списання заборгованості, але, на жаль, норми ПКУ цього не дозволяють зробити, адже у підприємця витрати за касовим методом — вони повинні бути оплачені.
Приклад 3 Підприємець на загальній системі оподаткування, неплатник ПДВ, отримав товар 01.06.2016 р. на суму 1200 грн.
Кошти за реалізований товар у розмірі 1500 грн надійшли на поточний рахунок 20.06.2016 р., що було відображено у гр. 2 Книги.
За умовами договору з постачальником товар потрібно оплатити протягом трьох місяців з дати отримання. Початок строку позовної давності буде 01.09.2016 р. Такий борг буде заборгованістю, за якою минув строк позовної давності на 01.09.2019 р.
У графі 2 Книги 01.09.2019 р. потрібно відобразити суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності, як визнаний дохід у розмірі 1200 грн.
Підприємець — платник єдиного податку
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої — третьої груп визначає ст. 292 ПКУ. Складовими доходу цих підприємців є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, а також дохід, визначений п. 292.3 ПКУ.
Одним з особливих видів такого доходу є сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Проте ця норма стосується не всіх платників єдиного податку, тому що звучить вона так: «До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності». Отже, ця норма стосується тільки платників єдиного податку на третій групі за ставкою 3%, а саме тих «спрощенців», які є платниками ПДВ.
Ця норма не поширюється на фізосіб — платників єдиного податку першої та другої груп, платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ!
Але є пп. 164.2.7 ПКУ, за яким до доходу фізособи включається списаний борг за цивільно-правовим договором, що є більшим за 50% місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (960,50 грн у 2019 році). У податковому розрахунку форми №1ДФ кредитор, як податковий агент, який списує заборгованість, відобразить цю суму з ознакою доходу «107»1. Фізособа самостійно сплачує податок на доходи фізосіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5% з таких доходів та зазначає їх у річній декларації про майнове становище. Тому «дешевше» і таким платникам єдиного податку включити «кредиторку» до складу підприємницького доходу. З цієї суми буде сплачено або фіксовану суму єдиного податку, або лише 5%. Проте, щоб піти таким шляхом, треба отримати індивідуальну податкову консультацію. Відповідно до п. 53.1 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до цієї індивідуальної податкової консультації2.
1 Зрозуміло, якщо такий кредитор також врахує, що п. 292.3 ПКУ діє тільки для платників ПДВ.
2 Виходить, іноді фіскальні IПК — на користь платникам.
В обліку може бути сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності, але ця заборгованість не буде погашатись.
Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності
Якщо таку заборгованість не буде погашено до моменту закінчення строку позовної давності, вона вважається заборгованістю, за якою минув строк позовної давності. Датою визнання такого специфічного доходу згідно з п. 292.6 ПКУ є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Кредиторська заборгованість за передоплатою
На дату отримання коштів платник єдиного податку визнавав дохід, адже доходи визнаються за касовим методом згідно зі ст. 292 ПКУ. Якщо у звітному періоді настав строк позовної давності, платнику єдиного податку, який є платником ПДВ, доведеться визнавати дохід за п. 292.3 ПКУ. Але якщо отриманий аванс оподатковувався у минулому, він не може оподатковуватися вдруге. Водночас ми вже згадували норму ч. 2 ст. 17 ГКУ, якою передбачається усунення подвійного оподаткування. Тому порада одна — отримати індивідуальну податкову консультацію.
Якщо платник єдиного податку приймає рішення піти обережним шляхом, при визнанні доходу вноситься запис до Книги обліку доходів і витрат1. Суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, показують у графі 6 розділу I Книги. Суму відображають без ПДВ, тому що за пп. 1 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника єдиного податку за ставкою 3% не включаються суми ПДВ (підтверджує це назва графи 6 та пп. 2 п. 6 Порядку №579).
1 Затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Визнані доходи відображаються платником єдиного податку у деклараціях з ПДВ та є об'єктом оподаткування єдиним податком за ставкою 3%.
Хоча, для того щоб уникнути визнання доходу, можна повернути кошти контрагенту або поставити, нарешті, оплачений товар. Також слід пам'ятати, що такий дохід враховується у сумі річного граничного доходу — 5 млн грн, який є основною умовою для перебування на сплаті єдиного податку наступного року. Але пам'ятайте: можна скористатися порадою щодо переривання строків давності за кредиторською заборгованістю, за якою наближається закінчення позовної давності.
Кредиторська заборгованість за товари
У звітному періоді отримання товарів, за які підприємець не розрахувався, об'єкта оподаткування платник єдиного податку не має. Але якщо така заборгованість вважається заборгованістю, за якою минув строк позовної давності, на дату списання у платника єдиного податку виникає дохід. Ризик визнання доходу виникає у всіх платників єдиного податку (незалежно від статусу платника ПДВ). Тому що неоплачені товари можна визнати безоплатно отриманими, позаяк особа, яка передала їх, не вимагає компенсації їх вартості.
Безоплатно надані товари
Товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
Але можна скористатись і контраргументом: сума кредиторської заборгованості не підпадає під поняття безоплатно отриманих товарів, адже між сторонами було укладено договір купівлі-продажу (постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. у справі №817/1592/1 стосується юросіб, проте від цього зміст пояснень не змінюється. Але це рішення було скасовано постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 р. у справі №817/1592/17). Тому вважаємо це питання неврегульованим.
Тоді, відповідно до п. 292.3 ПКУ, до суми доходу включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів.
Якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари, списана до закінчення терміну позовної давності, то товари є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості. Вартість таких товарів включається до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленості щодо прощення заборгованості (додатково див. ЗIР, підкатегорія 107.04).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»