Якщо фізособа заборгувала кошти банку чи має сплатити їх за рішенням суду, стягнення таких боргів передають приватним або державним виконавцям. А ті накладають арешт на кошти в банку, до яких іноді потрапляє й зарплата. Втім, не все втрачено — арешт можна зняти через суд, про що свідчить рішення Борівського районного суду Харківської області від 18.06.2019 р. у справі №614/386/19.
Уявіть, що раптом отримуєте повідомлення від банку:
«На жаль, банк змушений призупинити операції за Вашими рахунками згідно з постановою про накладення арешту [П. I. Б. приватного чи державного виконавця] від ________ №________.
Ваші рахунки арештовано доти, доки [П. I. Б. приватного чи державного виконавця] не надішле в банк постанову про зняття арешту.
Ось деякі запитання, що можуть у Вас виникнути, і відповіді на них.
Чому я отримав[-ла] це повідомлення?
У банк надійшла постанова про накладення арешту [П. I. Б. приватного чи державного виконавця]. Копію постанови про накладення арешту виконавча служба направляє боржнику [Вам] для ознайомлення.
Як дізнатися про суму заборгованості? Хто стягувач?
Рекомендуємо Вам уточнити цю інформацію в [П. I. Б. приватного чи державного виконавця].
Коли банк зніме арешт з моїх рахунків?
Арешт з рахунку знімається після надходження в банк постанови про зняття арешту від [П. I. Б. приватного чи державного виконавця].
Як швидко банк відновить операції за рахунком, якщо отримає постанову про зняття арешту від [П. I. Б. приватного чи державного виконавця]?
Банк зніме арешт з рахунку протягом 1 дня.
Дуже прикро, що перед Вами постали труднощі. Ми докладемо максимум зусиль для оперативного відновлення операцій за Вашими рахунками.
З повагою .....Банк»
Це повідомлення означає, що з певної дати фізособа вже не може користуватися своїми рахунками та вільно розпоряджатися коштами, які надходять на такі рахунки.
Причому якщо рахунки відкриті в різних банках, то постанова приватного чи державного виконавця надсилається до кожного банку. Відповідно, арештуються всі рахунки фізособи.
Про що свідчить повідомлення фізособи про арешт коштів на рахунку?
Візьмімо найпоширеніші випадки:
1) суд виніс судовий наказ про заборгованість з комунальних послуг;
2) несвоєчасна оплата чи тривала заборгованість за банківськими кредитами (рішення суду або виконавчий напис нотаріуса);
3) виконавчий лист, отриманий стороною, яка виграла судову справу, після набрання законної сили судовим рішенням (про стягнення коштів, поділ майна тощо).
Звісно, ми не виключаємо ситуації, коли боржник не отримував відповідні документи від державного чи приватного виконавця про виконання судового рішення (зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження тощо) з різних причин. Однак це не заважає таким виконавцям вдаватись до всіх виконавчих дій, визначених Законом про виконавче провадження.
Отже, починається все з винесення державним чи приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та в межах цього — постанови про арешт майна боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Увага!
Стягнення державним чи приватним виконавцем звертається насамперед на кошти боржника у національній та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, про що виноситься окрема постанова виконавця.
Як зазначено у коментованому судовому рішенні, на виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти, що перебувають на всіх рахунках боржника.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Це важливо!
Арешт накладається також на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.
Отримавши постанову про арешт коштів на рахунку в банку, останній надсилає відповідні повідомлення, про що ми розповіли вище. Втім, таке роблять далеко не всі банки, але це відбувається останнім часом все частіше (звісно, за умови, що при відкритті рахунку фізособа повідомила банку свою електронну адресу для листування з банком та обміну інформацією).
Такі повідомлення про арешт коштів на рахунку фізособи можуть надходити і на мобільні додатки, в т. ч. банківські додатки, на Viber тощо.
На які рахунки накладається арешт?
Згадаємо про те, що, крім особистих рахунків фізосіб, ми вже давно звикли користуватися зарплатними картками. Адже це також рахунок фізичної особи, але з використанням лише зарплатних коштів. Щоправда, в деяких випадках банки дозволяють зараховувати на такі зарплатні картки кошти від інших фізосіб, окрім юросіб-нероботодавців.
Не забуваймо і про те, що договори про такі зарплатні рахунки укладають фізособи-працівники самостійно шляхом підписання окремого договору з банком — навіть у ситуації, коли такий «зарплатний проект» відкриває юрособа-роботодавець для виплати зарплати та різного виду заохочень, премій, відрядних, інших коштів.
Тож не дивно, що, як виявилось у коментованій нами справі, арешт стосувався і такого зарплатного карткового рахунку.
Як свідчить практика, ні приватні, ні державні виконавці не з'ясовують правової природи таких рахунків — Закон про виконавче провадження такого від них не вимагає. Тож при застосуванні арешту на кошти в банках він стосується абсолютно всіх без винятку рахунків, де перебувають кошти боржника, та триває до моменту сплати всіх коштів, належних за постановою про виконавче провадження (йдеться також про винагороду приватного чи державного виконавця).
Тривалість такого арешту визначається моментом погашення заборгованості (повного або часткового, якщо, окрім коштів, ще продається майно боржника).
Зміст спору в коментованій судовій справі
Повертаючись до арешту саме зарплатного рахунку, зауважимо, що навіть на сьогодні у багатьох випадках це єдиний дохід, що його отримує фізособа. Решта карток та рахунків у банках можуть використовуватись як тимчасові, відкриті для отримання кредитних коштів або використання для власних потреб з поповненням виключно власними коштами.
Розглядаючи коментовану нами справу, суд з'ясував, що державний виконавець застосував арешт на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Але не врахував, що саме зарплатний рахунок є не просто основним, а єдиним джерелом доходу для фізособи-боржника.
Висновок суду доволі очікуваний: ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. 22, ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону про оплату праці визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
Тож суд задовольнив вимогу боржника про зняття арешту з коштів на зарплатному рахунку в банку.
З врахуванням норми ст. 68 Закону про виконавче провадження, про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання роботодавцю. I вже роботодавець утримує кошти із зарплати працівника.
Отже, жодного арешту коштів на рахунку в банку Закон про виконавче провадження не передбачає, коли ми говоримо про зарплату боржника.
Строк на оскарження
Пам'ятайте: для оскарження рішень, дій приватних або державних виконавців надається строк лише у десять календарних днів (ст. 499 ЦПКУ, ч. 2 ст. 287 КАСУ)!
А що з пенсійними рахунками?
Аналогічна ситуація на сьогодні й з пенсійними рахунками — арешт на такі рахунки, скажімо, приватні виконавці пояснюють тим, що банки не ідентифікують рахунки як пенсійні та не дають про них інформацію.
Водночас, на відміну від зарплатного рахунку, щодо пенсійних рахунків Закон про виконавче провадження обмежень не містить.
Отже, у разі потрапляння в таку пастку слід керуватись іншим: відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 Закону про виконавче провадження розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується зі суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Iз заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема «за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом», 20%.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20% пенсії.
Отже, коли йдеться про пенсійний рахунок, на нашу думку, приватний або державний виконавець не має права на повний арешт рахунку — лише на відрахування у розмірі не більш як 20%. Проте на практиці свої постанови про арешт коштів виконавці не відкликають, тож доводиться звертатись до суду.
Якщо ви спробували відкрити нові рахунки
Варто враховувати, що відкриття нових рахунків також не рятує ситуацію.
По-перше, якщо ми говоримо про новий рахунок у тому самому банку, де арештований діючий, то арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону про виконавче провадження).
По-друге, передача коштів іншим особам надає право виконавцю звернути стягнення й на такі кошти на рахунках у третіх осіб. Щоправда, для цього потрібна ухвала суду: постанови державного чи приватного виконавця недостатньо (ч. 4 ст. 53 Закону про виконавче провадження).
Нормативна база
- КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ЦПКУ — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. №1618-IV.
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»