Здавалося б, все дуже просто. Якщо працівникові оплату праці встановлено за відпрацьований час, то в разі якщо він відпрацював неповний місяць, то й оплату має бути нараховано лише за фактично відпрацьовані дні (години). Але на практиці у роботодавців при цьому виникає чимало додаткових запитань. На частину з них відповіло Мінсоцполітики в листі від 15.04.2019 р. №533/0/206-19 (див. «ДК» №20/2019).
Що говорить закон?
Відповідно до статті 1 Закону про оплату праці, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Нагадаємо, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 24 КЗпП).
Увага! Якщо працівник з будь-якої причини не працював у першій половині місяця (чи іншій частині місяця, за який виплачується аванс) або працював лише частково, — аванс він отримає тільки пропорційно до фактично відпрацьованого за першу половину місяця робочого часу!
А для відрядників розмір авансу має розраховуватися в сумі оплати за фактичний обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) виходячи з відрядних розцінок — так роз'яснюють податківці.
Отже, і суму авансу, і суму залишку зарплати, які треба виплатити працівникові у разі відпрацювання неповного місяця, слід правильно визначити.
Форми і системи оплати праці
Під час укладення трудового договору із працівником обумовлюється, за якою формою (системою) здійснюватиметься оплата його праці. У кожному конкретному випадку застосовується саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприяє поліпшенню результатів трудової діяльності.
Як зазначено у ст. 97 КЗпП, оплата праці працівників здійснюється за такими формами:
— погодинна;
— відрядна;
— інші системи оплати праці.
Наприклад, якщо встановлюється почасова система оплати праці, то у трудовому договорі (а за відсутністю контракту — в наказі керівника) зазначається, яка норма праці встановлюється — годинна або місячна, згідно з чим провадитиметься оплата — за відпрацьовану годину або день, місяць.
Почасова оплата праці
Почасову форму оплати праці застосовують у тих випадках, коли результат праці вимірюється кількістю відпрацьованого часу. Розмір основної зарплати залежатиме від відпрацьованого часу та розміру:
— місячної тарифної ставки;
— денної годинної ставки;
— годинної тарифної ставки.
Тарифні ставки (годинні/денні/місячні) та оклади зазначають у штатному розписі.
Пам'ятайте, що оплата праці працівників, яким встановлено денні тарифні ставки або місячні тарифні ставки (оклади), у разі виконання місячної норми праці не може бути нижча від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, тобто 4173,00 грн у 2019 р.
Працівникам, яким встановлено годинну тарифну ставку та які виконали годинну норму праці, не може бути нижча від добутку розміру мінімальної заробітної плати у годинному розмірі 25,13 грн та норми робочого часу, встановленої працівникові на місяць, за який розраховується зарплата.
Про правила мінімальної оплати відрядної праці Мінсоцполітики розповіло в листі від 06.10.2017 р. №19585/0/2-17/28, який ми публікували у «ДК» №50/2017, тож повернімося до почасової оплати праці.
Відпрацьовано неповний місяць
У ст. 3-1 Закону про оплату праці щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати зазначено: у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
У коментованому листі фахівці Мінсоцполітики зазначили, що якщо працівник:
— виконав місячну норму праці, йому повинні нарахувати оклад;
— відпрацював неповний місяць чи не виконав норму праці, оклад нараховується пропорційно до виконаної норми праці (часу).
Таку саму думку Мінсоцполітики висловлювало і в більш ранньому листі від 27.12.2017 р. №2993/0/101-17: «...якщо відпрацьовано замість 20 робочих днів 15 днів тощо, то оплата провадиться виходячи з денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця».
Приклад 1 Як визначити оплату праці за день, якщо оклад у штатному розписі встановлено у розмірі 8500,00 грн, а норма робочого часу — 20 робочих днів?
8500,00 грн : 20 р. д. = 425 грн
Отже, якщо працівник відпрацював лише 15 робочих днів замість 20 днів, передбачених його нормою, то йому має бути нараховано: 425 грн х 15 р. д. = 6375 грн.
А що як працівник відпрацював всі 20 днів, але в один з них був відсутній на робочому місці протягом 2 годин? Звісно, і тут слід оплату нараховувати пропорційно до фактично відпрацьованого часу. Але розрахунком денної зарплати тут не обійтися — доведеться рахувати годинну.
Для визначення годинної тарифної ставки треба місячний оклад працівника поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності для цього працівника (лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. №51/13/116-12, лист Мінпраці від 18.05.2007 р. №380/13/84-07).
Щоправда, ці листи стосуються випадків визначення годинної тарифної ставки при подвійній оплаті нічних, святкових та надурочних годин, але вихідні дані в цих випадках ті ж самі: годинна ставка розраховується виходячи з місячного окладу. Тому ми вважаємо, що такий підхід слід застосовувати і при оплаті неповного відпрацьованого місяця.
Приклад 2 Як визначити оплату праці за годину, якщо оклад у штатному розписі встановлено у розмірі 8500,00 грн, а норма робочого часу — 20 робочих днів?
Спочатку, виходячи із тривалості робочих днів у місяці нарахування зарплати, слід визначити норму робочого часу в годинах. Наприклад, якщо тривалість кожного такого робочого дня становить 8 годин, то норма робочого часу в годинах становитиме:
20 р. д. х 8 р. год. = 160 р. год.
А годинна тарифна ставка становитиме:
8500,00 грн : 160 р. год. = 53,13 грн.
Якщо працівник фактично відпрацював 158 годин, то йому буде нараховано:
158 р. год. х 53,13 грн = 8394,54 грн.
Приклад 3 Як визначити розмір оплати праці за травень 2019 року, якщо працівника було прийнято на роботу 02.05.2019 р.?
Оклад працівнику встановлено у розмірі 9000,00 грн.
У цьому випадку працівник отримає оклад у повному розмірі — 9000,00 грн.
Оскільки незважаючи на те, що його прийнято на роботу не з першого числа місяця, але він відпрацював усі робочі дні місяця, то й оклад він отримає повністю, а саме 9000,00 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»