28.04.2019 р. на сайті КМУ з'явилася затверджена версія модельного статуту, яка, на відміну від свого попередника, передбачає можливість вибору варіантів, що найбільше відповідають потребам учасників ТОВ. Тож яку версію статуту обрати: модельну чи власно створену?
Відразу зауважимо, що, очевидно, на сьогодні сама версія модельного статуту розроблена КМУ не лише на виконання нового Закону про ТОВ/ТДВ, який вимагає привести свої статути у відповідність до його положень, а й з метою привчити госпсуб'єктів до користування порталом електронних сервісів.
Адже обирати різні варіанти модельного статуту можна лише в електронному варіанті. Тобто при зверненні з паперовим пакетом документів до держреєстратора (протокол/рішення учасників (власника), реєстраційна заява форми 3, довіреність тощо) вважається, що автоматично обрали лише варіанти, які у тексті модельного статуту позначені «*». Iнші варіанти вам недоступні. А при поданні документів в електронній формі через портал електронних сервісів ви можете скористатися різними опціями при обранні того чи іншого варіанта окремого положення модельного статуту.
При створенні/розробленні власного статуту, в якому б варіанті ви не подавали документи держреєстратору (в електронному чи паперовому), ваш статут реєструється лише за вашим самостійно розробленим варіантом.
Але позаяк закон та КМУ все ж таки надають можливість вибору (нехай лише в електронному вигляді), спробуємо порівняти ці варіанти через запитання-відповіді, щоби обрати потрібний.
Запитання 1. На сьогодні у модельному статуті не зазначають ЄДРПОУ, учасників та розмір СК — як тоді довести, що статут саме цього Товариства? Чи немає тут ризиків?
Усе просто: у Постанові №367 сказано, що портал електронних сервісів повинен забезпечувати формування за єдиним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу ідентифікувати автоматичними засобами редакцію модельного статуту, на підставі якого діє ТОВ.
Як це буде реалізовано, ми побачимо вже з 15.05.2019 р. Хоча навіть зараз при поданні документів держреєстратору у паперовому вигляді заявник отримує опис з переліком поданих документів, де у правому верхньому куті є 12-значний код. Якщо такий код ввести у рядку «Результат надання адміністративних послуг» на веб-сайті Мін'юсту (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), можна отримати доступ до повного тексту скан-копії статуту.
Отже, за відповідним кодом і ТОВ, яке продовжує діяти за модельним статутом (з 18.06.2019 р. за його новою редакцією) або перейшло на діяльність за модельним статутом, може за допомогою згенерованого цифрового коду отримати доступ до свого статуту та надати таку можливість банкам, контрагентам, іншим особам.
Щодо ЄДРПОУ, відомостей про учасників ТОВ, розміру їх часток та розміру СК, то їх не зазначають не лише у модельному статуті — відповідні відомості не є обов'язковими і для власного статуту (перелік обов'язкових вимог до статуту наведено у ч. 5 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ). Але у разі потреби на тому ж веб-сайті Мін'юсту можна або у відкритому доступі, або шляхом отримання платного витягу у будь-який час отримати такі відомості.
Запитання 2. ТОВ працює за модельним статутом з одним засновником, проте юрособа тимчасово припинила госпдіяльність. Якщо ми нічого не будемо робити, що буде з ТОВ?
Насправді товариства, які тимчасово не працюють або засновники яких перебувають за кордоном чи їм важко зібратися, прийняти рішення й обрати потрібні опції в електронному варіанті модельного статуту, вихід мають — і наведений він просто у нормах Постанови №367.
Так, ТОВ, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту і до 18 червня 2019 р. не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою, з 18 червня 2019 р. вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів «за умовчанням». Тобто автоматично обрано варіанти, позначені «*».
Запитання 3. Якщо підприємство хоче використовувати у своїй діяльності печатку, а в модельному статуті про це ані слова, — як бути?
Справді, у модельному статуті немає відомостей про печатку. Водночас суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування (п. 58-1 ГКУ).
У п. 6 модельного статуту також згадується про право юрособи мати «... інші реквізити».
Тож, на нашу думку, право на використання печатки, як і право відмовитись від неї, належить до повноважень загальних зборів (одноосібного власника), про що може бути прийнято відповідне рішення.
Вносити це не обов'язково й до власного статуту. Хоча переважна більшість власних статутів ТОВ все ж містить інформацію про печатки та штампи.
Запитання 4. Які напрями використання «нового» резервного капіталу (ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ) і чи потрібно про це прописувати в статуті підприємства? У модельному статуті про це не згадується.
Раніше у всіх статутах, самостійно створених учасниками (засновниками), прописували таке положення: «За рішенням Загальних зборів Учасників за рахунок прибутку, отриманого від діяльності Товариства, утворюються резервний та інші фонди Товариства та затверджується положення про порядок їх використання. Товариство утворює резервний фонд у розмірі 25% від Статутного капіталу. Формування резервного фонду здійснюється шляхом щорічного відрахування 5% суми чистого прибутку».
Для тих, хто звик до такого, — у власних статутах ТОВ це цілком можливо.
Але за новим Законом про ТОВ єдиний обов'язковий випадок створення резервного капіталу та використання коштів — на придбання частки учасника, який виходить, самим Товариством на строк не більше одного року (після закінчення року частку слід відчужити).
Тому в модельному статуті цього не передбачено, адже в такому разі працюють норми ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ.
Проте, на наш погляд, при складенні власного статуту це варто передбачити, адже статут — це фактично паспорт товариства, нотатка для вчинення тих чи інших дій у разі потреби. Вже не кажучи про те, що за значної кількості учасників та вагомого розміру СК варто також прописати й порядок голосування для таких випадків. Адже можна прописати, в яких саме випадках (навести їх перелік) товариство має право придбати частку учасника, який виходить.
Запитання 5. Як бути з виплатою дивідендів частково (у модельному статуті сказано лише про період виплати)? Як бути з дивідендами за попередні роки, які не виплачені станом на 18.06.2019 р.?
Це запитання порушує низку проблем, які не визначені у Законі про ТОВ/ТДВ, а також не знайшли свого відображення й у модельному статуті.
Багато підприємств не вважали за потрібне або з інших вагомих причин роками не приймали рішень про виплату дивідендів та не виплачували їх.
Окрім того, товариство виплачує дивіденди коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом (ст. 26 Закону про ТОВ/ТДВ).
Щодо строків виплати, то у п. 21 модельного статуту заявники можуть обрати період виплати — квартал, календарний рік чи інший період, визначений загальними зборами.
Якщо ми говоримо про виплату грошима, то така ситуація є цілком прийнятною. А ось коли приймається рішення про виплату, скажімо, майном, — тут постають запитання: як оцінювати таке майно, як ділити майно щодо суми виплати, що припадає на кожного учасника, чи можна дати одному учаснику кошти, а іншому — майно? Не кажучи вже про порядок голосування в таких випадках.
Загалом, запитань тут виникає багато, і всі їх варто було би прописати у статуті — але тільки у власно розробленому. Модельний статут дещо обмежує учасників у такій виплаті. Втім, з модельного статуту випливають і деякі інші обмеження.
Обмеження модельного статуту
Стаття 27 Закону про ТОВ встановлює заборону прийняття рішень про виплату дивідендів або у здійсненні таких виплат за прийнятим рішенням, якщо:
1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв'язку з припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Також товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свого вкладу.
При цьому Закон про ТОВ/ТДВ дозволяє учасникам передбачити й інші підстави для невиплати дивідендів. Адже не менш важливими є питання виплати дивідендів у разі арешту коштів на рахунку у певній сумі, а також учасникам, які увійшли до складу наприкінці року, чи у разі коли один з учасників помер, а спадкоємці ще не вступили у спадкування та не стали повноцінними учасниками ТОВ.
Проте модельний статут обмежується лише вимогами закону.
Запитання 6. У модельному статуті прописаний простий порядок вступу до ТОВ та виходу з нього. Чи можна прописати свій порядок у власному статуті?
Навряд чи. Річ у тім, що у ч. 12 — 14 ст. 24 Закону про ТОВ/ТДВ сказано: статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності за одностайним рішенням учасників. А сам порядок виходу не може бути змінений, окрім строків надання згоди на вихід та здійснення виплати при виході (ч. 3, 4, 7 ст. 24).
У модельному статуті надається можливість зміни таких строків (п. 17 — 20). Натомість у самостійно розробленому статуті Закон не позбавляє права учасників встановити інші додаткові умови виходу учасників чи спадкоємців, умови та підстави виключення учасників з ТОВ (враховуючи несплату заборгованості щодо внесення вкладу) тощо.
Запитання 7. У ст. 30 нового Закону про ТОВ наведений перелік повноважень загальних зборів засновників. Чи потрібно, як у модельному статуті, прописувати порядок голосування з кожного питання? Можна перелік зі ст. 30 взагалі не прописувати у статуті?
У модельному статуті доволі детально виписаний порядок голосування та кількість голосів з питань, віднесених до компетенції загальних зборів.
При цьому модельний статут не дає можливості змінити цей перелік (зменшити чи збільшити) учасниками.
Однак у власному статуті учасники можуть:
1) або прописати лише повноваження, визначені у ч. 2 ст. 30 статуту, або збільшити його за рахунок власних (додаткових) повноважень,
2) або обмежитись загальною фразою «... до повноважень загальних зборів, визначених Законом, також належать...».
Запитання 8. Учасники після вивчення модельного статуту вважають, що питання значних правочинів прописано складно, але правильно. Чи можна це використати у власному статуті та які наслідки?
У ч. 1 — 3 ст. 44 Закону про ТОВ/ТДВ зазначено, що:
1) статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини);
2) рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників;
3) рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у вищенаведеному п. 2, приймаються загальними зборами учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.
У модельному статуті це реалізовано таким чином: встановлено чіткі критерії для визнання правочинів значними. Тобто є перелік правочинів, які є значними за предметом договору, — наприклад, купівля-продаж нерухомого майна. Є значні правочини за критерієм — сумою зобов'язання на день укладання — зокрема, 10 місячних мінімальних зарплат.
Якщо ТОВ укладає правочини, які не підпадають під наведені вище критерії, то такі правочини вважаються схваленими товариством одночасно з його переходом на діяльність на підставі модельного статуту (на дату реєстрації нової редакції модельного статуту шляхом обрання відповідних варіантів або станом на 18.06.2019 р. «за умовчанням») та не потребують прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на їх вчинення.
Якщо ТОВ застосовує власний статут
На нашу думку, наведена схема цілком може бути використана й у власному статуті. Однак слід пам'ятати, що тоді в ньому або мають бути чітко виписані відповідні критерії або встановлено чіткий перелік таких значних правочинів. Адже ті правочини, про які учасники не згадають, будуть укладатись керівником без їхньої згоди.
Запитання 9. У модельному статуті немає обмежень для укладення договорів керівниками, які одночасно є ФОПами. Чи не порушує це прав та обов'язків учасників ТОВ, які вирішили продовжити діяти за модельним статутом?
У жодному разі. Закон про ТОВ/ТДВ не встановлює обмежень для укладення договорів з керівником у сфері діяльності самого ТОВ.
У ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ сказано, що член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників (одноосібного власника):
1) здійснювати господарську діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства;
2) бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
3) бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого госпсуб'єкта, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
Отже, відповідні обмеження встановлені виключно для членів виконавчого органу (що може бути подолано загальними зборами прийняттям відповідного рішення). Натомість для одноосібного керівника (директора чи генерального директора) чи голови колегіального виконавчого органу (голови правління, дирекції, ради директорів тощо) — жодних обмежень.
Насамкінець... Наразі справді доволі складно однозначно порадити, який статут обрати — модельний чи власний. Подекуди учасники не дуже ретельно підбирають положення статуту, який згодом підписують. Загалом, часто звучить фраза: «Напишіть так, щоб було якнайкраще». Тож для таких випадків, а особливо для ТОВ з одним чи двома учасниками, модельний статут може бути цілком прийнятний. Але тим, кому небайдужа доля власного бізнесу, ми все ж радимо звертатися до фахівців та обирати різні важливі варіанти положень статуту з ретельним та виваженим врахуванням усіх можливих наслідків (зважаючи на практику та строк діяльності кожного ТОВ).
Також додамо, що серед учасників ТОВ, керівників та бухгалтерів є поширеною думка, що можна без внесення змін до статуту подати лише додаток із змінами. Адже Перехідні положення Закону про ТОВ/ТДВ кажуть, що статути недійсні лише в частині, що суперечить закону.
Нагадаємо, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції.
Витрачений час обов'язково виправдає себе у майбутньому!!!
Нормативна база
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
- Постанова №367 — Постанова КМУ від 27.03.2019 р. №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»