Фізособа є пенсіонером та підприємцем — платником ЄП 2-ї групи. Види діяльності: 1) здавання власного майна в оренду під офіс (10 кв. м) іншому ФОПу; 2) перевезення пасажирів міжміського сполучення (найнято 1 працівника-водія за трудовою угодою). Фізособа відкрила в банку рахунок на фізособу (не ФОПа!), на який зараховують пенсію (рахунок пенсійний). Який порядок використання такого рахунку щодо доходів підприємця та особистої пенсії?
Загалом питання, що його порушує наш передплатник, є значно ширшим. Отже, ФОП, який здійснює підприємницьку діяльність зі сплатою ЄП, не має підприємницьких рахунків. Жодного! Лише пенсійний рахунок, на який органи ПФУ зараховують такій фізособі пенсію. I це єдиний рахунок фізособи у банках України.
Тож у такої фізособи виникають два цілком закономірні та логічні запитання.
1. Чи можна з цього пенсійного рахунку (на якому є лише пенсія) сплачувати всі податки з підприємницькій діяльності (єдиний податок, ПДФО, ЄСВ за найманого працівника)? Адже це зручніше і дешевше, ніж стояти в черзі до каси банку. На пенсійний рахунок зараховується виключно пенсія; виручку від підприємницької діяльності підприємець отримує готівкою та записує у книзі доходів.
2. Чи можна з цього пенсійного рахунку оплачувати рахунки за електроенергію в офісному приміщенні? ФОП-орендодавець платить за електроенергію, потім передає ксерокопії сплаченого рахунку ФОПу-орендарю, щоб той компенсував йому готівкою.
Тобто суть обох запитань полягає у такому: якщо рахунку для підприємницької діяльності немає, а є лише пенсійний рахунок, то чи можна з цього пенсійного рахунку оплачувати видатки, пов'язані із підприємницькою діяльністю (через систему «клієнт-банк»): податки за ФОПа і за електроенергію як ФОП?
Підприємець без підприємницького рахунку
Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України. Порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (ч. 4, 6 ст. 342 ГКУ).
Податківці у ЗIР, підкатегорія 135.06, зазначають ще й ч. 2 ст. 1087 ЦКУ. За нею розрахунки між юрособами, а також розрахунки за участю фізосіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
На підставі цієї норми вони дійшли такого висновку: якщо фізособа-підприємець або фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не планує працювати з іншими підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються у безготівковій формі) та отримувати оплату за товари та послуги від покупців через банк, то такий підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність, не відкриваючи рахунку в банку. При цьому сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Тобто податківці зазначають про можливість існування підприємницької діяльності без рахунку.
Немає рахунку? Підозріло...
Але податківці пильнують підприємців без наявності податкових рахунків. Ще у серпні 2018 р. ДФС надіслала банкам вимогу надавати інформацію щодо усіх ФОПів, які мають рахунки як фізособи. За словами Є. Бамбізова, з цим масивом інформації у ДФС працюватимуть «задля залучення до адекватного оподаткування максимального кола ФОП», а надалі планується налаштувати безперервний обмін інформацією з банками. Звісно, це стосується ситуації, коли на відкриті рахунки фізосіб надходять кошти.
А тепер зупинімося на правилах інформування банками ДФС. Відповідно до п. 69.1 ПКУ, банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків <...> за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з ЄДР1 чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.
1 Для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки (п. 69.7 ПКУ).
За п. 62 Iнструкції №492 банк відкриває поточний рахунок фізичній особі (йдеться у т. ч. і про підприємницький рахунок ФОПа. — Авт.), яка не має в цьому банку рахунків, у такому порядку. Зокрема:
1) фізична особа пред'являє уповноваженому працівникові банку паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також оригінал реєстраційного номера ДРФО;
2) фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, зобов'язана зазначити про свій статус підприємця у заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3 до Iнструкції №492) у рядку «Додаткова інформація»;
3) фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 3 до Iнструкції №492);
4) між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку.
I до органів ДФС надсилається повідомлення про відкриття поточного рахунку (на вимогу п. 69.2 ПКУ) фізособі лише за наявності у рядку «Додаткова інформація» вказівки про статус підприємця.
Отже, можна дійти цілком логічного висновку, що чинне законодавство України не встановлює обов'язку відкривати рахунки за статусом «Підприємець», а лише надає фізособі право під час відкриття рахунку в банку зазначити такий статус, маючи на увазі, що цей рахунок фізособа планує використовувати виключно для здійснення господарської діяльності, а не лише для власних потреб.
Проте наголосимо, що за поточними рахунками, які банки відкривають клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб — резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 14 Iнструкції №492).
Відповідальності за таке порушення наразі не встановлено, хоча банки можуть відмовити у проведенні відповідної операції.
Рахунок пенсійний та/або підприємницький
Щодо пенсійного рахунку, то тут звертаємо увагу на таке.
Усі пропозиції банків з надання пенсійних карток та відкриття пенсійних рахунків свідчать про те, що користування пенсійним рахунком передбачає безкоштовне зарахування пенсії на рахунок та безкоштовне отримання пенсії у будь-якому банкоматі на території України.
Відповідно до п. 69 Iнструкції №492 банк відкриває фізособі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в п. 62 р. V цієї Iнструкції, або використовує вже відкритий для цих потреб рахунок. При цьому клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3 до Iнструкції №492) у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Водночас веб-сайти банків, які відкривають такі окремі пенсійні рахунки, зазначають про інші умови користування карткою, що видається пенсіонеру.
Отже, той факт, що фізособа має саме пенсійний рахунок, не обмежує її у користуванні карткою для всіх послуг, які надає банк згідно з укладеним договором.
Тому, справді, така картка, як сказано в умовах запитання, може використовуватися згідно з умовами договору з банком для оплати будь-яких видів послуг, у т. ч. і комунальних (як за себе — фізособу, так і за себе — ФОПа).
Щодо можливості використання такого рахунку як підприємницького зауважимо таке.
Правила оприбуткування готівки передбачено Положенням №148, пунктом 11 розділу II якого встановлено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день її одержання у повній сумі. Оприбуткування та облік фізособами-підприємцями отриманих доходів здійснюються у книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Отже, оприбуткуванням готівки в касах фізосіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат1 на підставі товарних чеків (квитанцій).
1 Iдеться про книгу обліку доходів та витрат (ФОП на загальній системі), форму якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. №481, або книгу обліку доходів (для платників ЄП 1-ї, 2-ї та 3-ї груп, які не є платниками ПДВ), форму якої затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
За умовами нашого запитання, пенсіонер-підприємець збирає готівку, відображає її в книзі обліку доходів і лише після цього поповнює свою пенсійну картку.
Для такого випадку, на нашу думку, після внесення/обліку коштів до книги доходів, так само як і після внесення таких коштів на підприємницький рахунок (якби такий був!), такі кошти може бути використано для власних потреб.
З приводу використання коштів з підприємницького рахунку для власних потреб та поповнення його власними коштами органи ДФС вже висловлювали свою позицію.
Думка ДФС
Чи може ФОП — платник ЄП використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?
Фізична особа — підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Чи включаються до доходу ФОП — платника ЄП власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?
Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку отримала дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у вигляді готівки і відобразила його у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) і потім вносить зазначену суму готівки на свій поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до встановленого банком порядку, внесена сума готівки не повинна відображатися у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) повторно і враховуватися при визначенні доходу такого платника податку.
Водночас для надання відповіді з порушеного питання необхідно конкретизувати походження власних коштів фізичної особи, тому пропонуємо звертатись до контролюючих органів ДФС для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.
ЗIР, підкатегорія 107.04
Проводячи паралель з розпорядженням коштами, які не потрапляють на підприємницький рахунок, а відразу використовуються для власних потреб, зауважимо, що після відображення цих сум у книзі обліку доходів пенсіонер-підприємець (2-га група ЄП) може розпоряджатися цими коштами на власний розсуд та поповнити власний пенсійний рахунок.
Важливо!
Приклад роботи ФОПа без підприємницького рахунку, наведений нами у цій статті, не є винятковим.
Попри відсутність підприємницького рахунку, про що органи ДФС дізнаються від банків, фіскали однаково матимуть інформацію про наявність інших рахунків ФОПів, відкритих на них як на фізосіб.
Торік ми писали, що більше половини ФОПів не мають рахунків у банках. Звісно, ДФС вважає, що така більшість може ухилятись від сплати податків при оподаткуванні своїх доходів від підприємницької діяльності.
Як зазначив очільник Офісу великих платників податків ДФС*, «...значна частина підприємців для отримання плати за послуги або товари користується рахунками, які вони відкрили на себе ж як на фізосіб. Податківці про це знають — зрештою, всі ми купуємо товари через інтернет, — але перевірити всіх ФОПів не маємо можливості».
Щоби змінити ситуацію, податківцям потрібна відповідна інформація про рахунки ФОПів, відкриті ними на фізосіб. Для цього ДФС надсилала банкам вимогу надавати інформацію щодо всіх ФОПів, які мають рахунки як фізособи.
Звісно, маючи реєстр ФОПів, вони легко зорієнтувалися, рахунки яких саме фізосіб їм потрібні. Проте усе, що вони отримали, — лише дані про наявність рахунків, без переліку та обсягу операцій за ними. Тут фізосіб захищає банківська таємниця.
Втім, як ситуація розвиватиметься далі, наразі сказати складно. У будь-якому разі ми будемо тримати наших читачів у курсі.
Причому хоча такі кошти на момент поповнення пенсійної картки і вважатимуться коштами, отриманими від підприємницької діяльності, проте їх подальшу долю фізособа-пенсіонер може вирішувати і як фізична особа, і як підприємець.
Отже, на нашу думку, готівку, отриману пенсіонером-підприємцем від підприємницької діяльності, може бути використано і на оплату за власне житло, на оплату комунальних та інших послуг, за комерційну нерухомість, яка здається в оренду в межах підприємницької діяльності, і з іншою метою — на власні побутові та інші потреби фізособи.
Варто лише зважати на умови договору з банком про відкриття пенсійного рахунку.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Iнструкція №492 — Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»