Ніхто не зобов'язаний перевіряти свого контрагента на предмет його фіктивності. Завжди є вибір: зробити все самостійно чи дізнатися про це від фіскальної служби під час податкової перевірки. Стаття буде корисна тим, хто не бажає отримувати від контролюючого органу сюрпризи у вигляді інформації про фіктивний статус своїх контрагентів1.
Перший крок — Реєстр юридичних осіб (Реєстр)
Тут можна знайти свого контрагента за його назвою або кодом ЄДРПОУ, зокрема ФОП.
1 Також див. статтю Н. Канарьової «Фіктивні операції — не допускаймо помилок!» у «ДК» №16-17/2019.
Подивіться КВЕДи свого партнера: чи відповідають вони тим видам діяльності, які потрібні саме вам. Нагадаємо, що відсутність у контрагента правильних КВЕДів — підстава для подальших претензій від ДФС щодо нереальності господарської операції.
Потім зверніть увагу на юридичну адресу контрагента. Чи збігається вона з фактичною? Якщо ні, можна поцікавитися, в чому причина. Варто подивитися в Iнтернеті фотографії будинку, де міститься фірма: житловий це будинок чи офісне приміщення. Якщо в юридичній адресі зазначено лише номер будинку, без номера офісу, а фотографія свідчить, що це багатоповерховий будинок з кількома під'їздами, то варто уточнити точне місце розташування товариства.
Необхідно встановити на свій месенджер Opendatabot (Публічний акаунт). Введіть юридичну адресу в цей Публічний акаунт і отримаєте інформацію про список всіх товариств, що зареєстровані за цією адресою. Наприклад, у м. Києві на вул. Смілянській, 7 зареєстровано 270 компаній та 38 ФОПів. Водночас на фотографії видно, що це житловий будинок, а не офісне приміщення. Отже, виглядає як типова адреса масової реєстрації. Це не обов'язково свідчить про фіктивність контрагента, але дає привід замислитися, навіщо він зареєстрував свою компанію в місці масової реєстрації.
У Реєстрі видно прізвище засновника контрагента та його керівника. Перевірте ці дані в Публічному акаунті та побачите, у скількох компаніях ці особи зареєстровані засновниками чи директорами. Забагато товариств на одну людину? Це ознака фіктивності. Аналогічну інформацію можна подивитися тут.
До речі, інформацію про керівника з Реєстру можна звірити з П. I. Б. особи, яка підписує з вами договір. Якщо прізвища не збігаються, вимагайте довіреність від директора на підписувача.
Якщо в Реєстрі буде номер зв'язку з товариством, зателефонуйте: чи справді це ваш контрагент, чи перебуває він за юридичною адресою.
Також в Реєстрі завжди можна побачити, чи перебуває ваш контрагент у процесі припинення. Якщо так, вам такий контрагент ні до чого. Він уже завершує свою діяльність, тому ризик невиконання зобов'язання підвищується.
Другий крок — Реєстр судових рішень (Судовий реєстр)
У верхнє поле «Пошук за контекстом» треба внести код ЄДРПОУ контрагента і натиснути Enter. Ви дізнаєтесь про всі судові рішення, в яких брала участь ця компанія.
Чим це корисно? Наприклад, суд вже встановив, що контрагент — фіктивний, а його керівник засуджений за ст. 205 ККУ — фіктивне підприємництво. Або, наприклад, попередній керівник цього товариства засуджений за цією статтею. Або ж є вирок за ст. 212 ККУ — ухилення від сплати податків. Може бути і так, що ніякого вироку немає, проте є ухвали районного суду про надання слідчому доступу до речей та документів контрагента. Тобто проти товариства розглядається кримінальна справа. Усе це буде використано проти вас під час податкової перевірки.
Окрім криміналу, в Судовому реєстрі будуть рішення про господарські спори контрагента. Наприклад, він не виконав умов господарського контракту і з нього намагаються стягнути заборгованість.
Це також ознака токсичного клієнта. Звісно, ви можете ризикувати та продовжити співпрацю з таким контрагентом, але краще приймати рішення, маючи на руках якомога більше інформації.
Після пошуку за кодом ЄДРПОУ обов'язково треба повторити цю операцію, але вже з назвою контрагента (без ОПФ та коду), адже не завжди в судовому рішенні наводиться відповідний код.
Третій крок — пошук засновника/директора контрагента у судових рішеннях
Якщо ввести П. I. Б. особи в Opendatabot, Публічний акаунт окремо покаже поле «Пошук у судових справах». Звісно, за умови, що ці особи фігурують у судових рішеннях. На сайті Судового реєстру за П. I. Б. особи нічого знайти не вдасться, адже там знеособлюють персональні дані фізосіб.
З Публічного акаунта ви можете дізнатися, що директор або засновник контрагента засуджений вироком суду за ст. 205 ККУ. Проте може так статися, що у справі фігурує не назва вашого партнера, а зовсім інша юридична особа. При цьому за допомогою Публічного акаунта ви вже знаєте, що ваш контрагент має декілька фірм і вирок винесено щодо цього директора, але стосовно іншої його фірми. Тобто директора вашого контрагента засуджено за фіктивне підприємництво в іншому товаристві.
Таким чином, є значний ризик того, що цю особу можуть визнати винною у фіктивному підприємництві і за фірмою, яка є вашим контрагентом. Тому клієнт стає токсичним.
Хоча, звісно, завжди є ймовірність, що у вироку зазначено не про директора вашого контрагента, а про іншу особу з таким самим прізвищем, ім'ям, по батькові.
Четвертий крок — Реєстр виконавчих проваджень1
Мін'юст створив автоматизовану систему виконавчого провадження. Якщо ввести код ЄДРПОУ контрагента, можна побачити перелік виконавчих проваджень, де фігурує ваш партнер. Тобто, якщо він комусь заборгував гроші, це буде відображено в системі.
1 https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors. Аналогічну інформацію можна ще переглянути за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, тут додатково можна побачити П. I. Б. виконавця та його номер телефону.
Але отримати інформацію можна лише щодо найменування стягувачів та кількості проваджень. Iнформація про суми заборгованості не публікується. Але робити на цій підставі деякі висновки про контрагента можна. Усе залежить від кількості стягнень.
На сайті Державної виконавчої служби окремо наявна інформація про боржників щодо заробітної плати.
П'ятий крок — податковий борг
Цю інформацію можна довідатися з сайта ДФС.
Шостий крок — Реєстр платників
Перевірте контрагента на наявність у нього статусу платника ПДВ або єдиного податку (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/edpod).
Сьомий крок — Реєстр речових прав на нерухоме майно
На сайті Мін'юсту можна подивитися, чи належить контрагенту яка-небудь нерухомість. Для цього потрібно мати ЕЦП та сплатити державне мито за довідку у розмірі 23 грн.
Треба перейти у розділ «Послуги» — «Iнформація з Державного реєстру речових прав», після чого ввести код ЄДРПОУ контрагента. Якщо він має нерухоме майно, ви про це дізнаєтесь.
Iнформація про нерухомість контрагента допоможе перевірити його надійність та платоспроможність, адже навряд чи на фіктивні фірми реєструватимуть багато нерухомого майна. Крім того, у разі виникнення заборгованості вона може бути погашена за рахунок нерухомого майна.
Восьмий крок — Єдиний державний реєстр МВС
На сайті можна подати запит про наявність транспортних засобів у фізичних або юридичних осіб. Для цього знадобиться ЕЦП, але це вже безкоштовно. Відповідь надійде на електронну адресу.
Дев'ятий крок — ліцензії
Якщо предмет вашого договору — ліцензійна діяльність, слід перевірити дійсність ліцензії контрагента на відповідних сайтах (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Де перевірити ліцензії, дозволи тощо
Оптова торгівля алкоголем та тютюном | http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/59687.html |
Виробники спирту, алкоголю та тютюну | http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html |
Роздрібна торгівля алкоголем та тютюном | http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/167294.html |
Дозволи на будівельні роботи, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, сертифікати тощо | https://dabi.gov.ua/declarate/list.php |
Якщо ви не знаєте, чи потрібна ліцензія для конкретного виду діяльності, це можна перевірити у ст. 7 Закону про ліцензування, в якій міститься перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Якщо такого виду діяльності в цьому переліку не передбачено, ліцензія не потрібна. Це закріплено в пп. 1 та 3 ч. 1 ст. 3 Закону про ліцензування.
Десятий крок — вимагайте статут контрагента
Завжди треба брати і вичитувати статут вашого контрагента.
Увагу звертати слід на повноваження підписувача договору та його обмеження. Можливо, для укладання вашого договору необхідним є рішення правління чи загальних зборів, а не лише підпис директора.
Проте дізнатися про це можна лише одним шляхом — ретельним вивченням статуту партнера.
Разом зі статутом (або замість нього) вимагайте від контрагента опису. Адже, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про держреєстрацію, документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з позначкою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію, код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації — унікальна цифрова послідовність кількістю від 6 до 12 символів, що генерується в автоматичному режимі та використовується для доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про держреєстрацію, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки та установчих документів, — шляхом їх пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування.
Оскільки державні реєстратори більше не засвідчують оригінал статуту підприємства ані своїм підписом, ані печаткою, подивитися зареєстровану версію статуту можна лише на сайті Мін'юсту за кодом доступу. Потрібне поле має назву «Результат надання адміністративних послуг».
Також пропонуємо ознайомитися з переліком ознак фіктивної операції, складеним Національним банком України (додаток до листа НБУ від 26.05.2017 р. №25-0008/37888, див. таблицю 2).
Таблиця 2
Перелік критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності
№ з/п |
Назва ознаки | Зміст ознаки |
1. | Основний вид діяльності — оптова торгівля | 1. Основний вид діяльності клієнта згідно з установчими документами — неспеціалізована оптова торгівля та/або наявний широкий перелік зареєстрованих видів діяльності, які характеризуються окремою специфікою діяльності. 2. Клієнт найчастіше не є виробником товару, а виступає посередником, зокрема здійснює купівлю та продаж різних груп товарів. |
2. | Період існування клієнта | Короткий період існування (провадження діяльності), який, як правило, не перевищує податкового звітного періоду (наприклад, квартал), для уникнення перевірок контролюючими органами. |
3. | Місцезнаходження | 1. Місцезнаходження клієнта відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань є адресою, яка є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб, та/або такий суб'єкт господарювання не розташований за місцем державної реєстрації. |
4. | Офшорний статус засновника/учасника | 1. Засновники клієнта є особами з місцем реєстрації у країні, що має офшорний статус, що може свідчити про те, що особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками, можуть приховувати свою причетність до цього клієнта, використовуючи послуги, пов'язані з приховуванням причетності до бізнесу (номінального сервісу). |
5. | Зміни в діяльності | 1. Часті зміни в установчих документах клієнта, зокрема, пов'язані зі зміною його найменування, структури власності та керівників. 2. Є випадки зміни напрямів діяльності клієнта у разі придбання наявної компанії (у тому числі зі значним обсягом кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги) з метою приховання незаконної діяльності. 3. Зміни контрагентів для виплати кредитної заборгованості за товари, роботи, послуги (переуступлення прав вимоги). 4. Зміна обслуговуючого банку безпосередньо після зміни власника та/або керівника. |
6. | Невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності | 1. У штаті клієнта працює одна або декілька осіб. 2. Керівником, бухгалтером та засновником клієнта є одна й та сама особа. 3. Не сформовано статутний капітал або мінімальний розмір капіталу, наприклад, статутний фонд клієнта не перевищує 10000 грн. 4. Обіг грошових потоків за рахунками клієнта становить мільйони гривень. 5. Мають місце випадки проведення за рахунками таких клієнтів фінансових операцій на суму, що становить мільйони гривень із призначенням «оплата за товар/послуги без ПДВ». 6. Купівля-продаж цінних паперів, емітент яких включений до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності («сміттєві» цінні папери) тощо. |
7. | «Схемні» розрахунки | 1. Кошти за рахунками клієнта після їх зарахування упродовж одного або декількох найближчих днів «транзитом» перераховуються іншим суб'єктам господарювання з різним призначенням платежу, що може свідчити про проведення оплати за товар без фактичної поставки/переміщення товару (безтоварні операції). 2. Вхідний і вихідний залишок за рахунком клієнта є мінімальним та/або нульовим за одночасним проведенням операцій на суми, що становлять мільйони гривень, протягом дня або декількох найближчих днів. При цьому за рахунками такого клієнта за короткий період можуть проводитися фінансові операції на суму, що становить мільйони гривень як оплата за різні види товарів, послуг, у тому числі за договорами переуступки боргу/відступлення прав вимоги, фінансової допомоги тощо. |
8. | Спільний зв'язок діяльності | 1. Клієнт та декілька інших суб'єктів господарювання мають спільну адресу електронної пошти, IP-адресу, поштову адресу та/або номери контактних телефонів. 2. Такі суб'єкти господарювання можуть мати спільних керівників та довірену особу, яка проводить фінансові операції в банку. Крім того, засновник/кінцевий бенефіціарний власник/керівник клієнта може бути одночасно засновником/кінцевим бенефіціарним власником/керівником у багатьох інших компаніях, які в тому числі обслуговуються в банку. |
9 | Негативна інформація | 1. Наявність стосовно клієнта та/або його керівників/представників/власників кримінальних проваджень з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності, отриманої банком від: — правоохоронних органів; — Державної служби фінансового моніторингу України; — Єдиного державного реєстру судових рішень; — засобів масової інформації, в тому числі мережі Iнтернет; — юридичних осіб/державних органів. |
10. | Підроблені документи та неправдива інформація | 1. Реєстрація клієнта на підставну (неіснуючу) особу. 2. За підробленими, втраченими або викраденими документами, документами померлих осіб. 3. За неіснуючою (вигаданою) адресою. 4. Наявність в установчих документах неправдивих даних про засновників і керівників клієнта. |
11. | «Штучне» створення статутного капіталу клієнта | «Штучне» створення статутного капіталу клієнта може відбуватися внаслідок проведених «циклічних» фінансових операцій із неодноразового поступового перерахування певної суми коштів з рахунку на рахунок кола юридичних осіб з призначенням платежу «поповнення статутного капіталу». |
12. | Керівник належить до соціально вразливих верств населення або є особою, яка зареєстрована на не підконтрольній Україні території | 1. Призначення на посаду керівника клієнта особи: — яка належить до соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери, тимчасово непрацюючі, перебувають в декретній відпустці тощо); — реально існуючого громадянина зі специфічним соціальним статусом (малозабезпечені тощо); — осіб молодого (до 20 років) чи похилого віку (після 75 років); — яка зареєстрована на не підконтрольній Україні території (зона АТО, Крим). |
13. | Надання права управління рахунком іншим особам | 1. Надання права управління рахунком третім особам, які не пов'язані з клієнтом (не є посадовими особами, не отримують заробітної плати від нього), на підставі довіреностей. |
14. | Значний обсяг операцій з готівкою | 1. Проведення клієнтом фінансових операцій з готівкою на мільйонні суми, не пов'язаних з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням карткових рахунків. |
15. | Зовнішньоекономічні розрахунки | 1. Новостворена компанія або незначний період діяльності клієнта. 2. Здійснення попередньої оплати за зовнішньоекономічними (імпортними) контрактами за наявності інформації з відкритих джерел про невиконання нерезидентом своїх зобов'язань за іншими зовнішньоекономічними договорами. 3. Проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами (експортно-імпортними) на умовах передоплати, за якими не відбулася поставка товарів у визначені у таких договорах строки. |
Отже, озброєний той, хто інформований. Не починайте битву з контролюючими органами без зброї.
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про ліцензування — Закон України від 02.03.2016 р. №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Євгеній ПIДДУБКО, «Дебет-Кредит»