Чи може працівник, перебуваючи у закордонному відрядженні, придбати товари для підприємства за готівкову інвалюту або за допомогою корпоративної картки? З'ясуймо, що змінилось у зв'язку з тим, що з 07.02.2019 р. запрацювало нове валютне регулювання.1
Розрахунки інвалютною готівкою
Тут усе без змін. Валютні розрахунки щодо придбання ТМЦ у готівковій формі між СГ — резидентами та нерезидентами заборонено. Адже працівник, перебуваючи у відрядженні, діє не від свого імені, а від імені СГ. Тому насправді товар купує СГ-резидент у СГ-нерезидента.
А придбання ТМЦ належить до поточних торговельних операцій за ЗЕД-договором згідно з пп. 1 п. 4 Положення №2. Розрахунки за такими операціями мають проводитися виключно через банки (п. 31 Положення №2, абз. 1 п. 16 Положення №5).
Утім, як у постійному Положенні №2 (п. 42, 43), так і в тимчасовому Положенні №5 (абз. 2 п. 16) прописано винятки з цього правила. Так, юрособи-резиденти, ФОПи та представництва юросіб-нерезидентів можуть проводити розрахунки з використанням готівкової інвалюти, знятої з власних поточних рахунків, для:
— забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон (всі ці витрати прописані у пп. 170.9.1 ПКУ);
— оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном;
— оплати експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням власних (орендованих, зафрахтованих) ТЗ за кордоном.
Певні особливості щодо використання готівкової інвалюти для морських агентів, представництва Міжнародної організації з міграції, представництв юросіб-нерезидентів, через які не проводиться господарська діяльність, прописано у п. 44 — 46 Положення №2.
Підсумуймо: придбавати товари у закордонному відрядженні за допомогою інвалютної готівки заборонено. Виняток із цього правила — витрати, пов'язані із забезпеченням відрядження (які ми докладно перелічили вище), оплата представницьких витрат та експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням ТЗ.
Розрахунки корпоративною карткою
А от тут приємні звістки: корпоративною карткою (як гривневою із можливістю розрахунків в інвалюті, так і інвалютною) можна розраховуватися відрядженій особі у закордонному відрядженні при придбанні протягом одного операційного дня ТМЦ вартістю до 150 тис. грн.2
1 Див. «ДК» №6/2019.
2 Якщо картка валютна, то при визначенні межі у 150 тис. грн слід врахувати офіційний курс НБУ на день розрахунків.
Так, у нормі пп. 2 п. 109 Положення №5 прописано, що здійснення розрахунків за ЗЕД-договором за допомогою картки забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зЗЕД-договором в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір (а це згідно з пп. 7 п. 2 Положення №5 150 тис. грн).
Можливо, хтось згадає про обмеження на використання карток у разі придбання ТМЦ за кордоном, яке було прописане у п. 8.3 Iнструкції №492. Заспокоїмо — постановою НБУ від 01.04.2019 р. №56 повністю викладено у новій редакції Iнструкцію №492. Так, згадану вище норму прибрали, і замість неї наразі у п. 49 сказано, що кошти за поточним рахунком використовуються відповідно до порядку, установленого для використання коштів за поточними рахунками СГ. А про порядок використання таких рахунків за допомогою карток ми зазначали вище.
Зміни, внесені до Iнструкції №492, запрацювали з 04.04.2019 р. Утім, вважаємо, що з 07.02.2019 р. жодних обмежень на використання корпоративних карток за кордоном при придбанні ТМЦ немає (звичайно ж, крім суми придбаних ТМЦ в один операційний день — 150 тис. грн). Адже норма п. 8.3 Iнструкції №492 якраз існувала для валютного контролю, а з 07.02.2019 р. операції експорту-імпорту товарів на незначну суму під валютний нагляд узагалі не потрапляють (п. 22 Положення №5). Постановою №56 і було узгоджено Iнструкцію №492 та Положення №5.
Відповідальність
Якщо ж працівник все ж таки придбає ТМЦ за готівкову валюту або придбає за день ТМЦ вартістю більшою ніж 150 тис. грн, то податківці можуть застосувати до підприємства штрафні санкції у розмірі до (!) 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (ч. 4 ст. 14 Закону про валюту).
Утім, такі заходи впливу може бути застосовано протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення (ч. 2 ст. 15 Закону про валюту).
Крім того, ст. 162-1 КУпАП установлює відповідальність за порушення порядку здійснення валютних операцій у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 1000 до 3000 н. м. д. г. (від 17000 до 51000 грн).
Як уникнути відповідальності
Якщо працівник все ж таки придбав ТМЦ за інвалютну готівку, то можна обійтися без штрафів. Для цього потрібно придбати такі ТМЦ у самого працівника. Хоча, звісно, при виплаті йому доходу не уникнути сплати ПДФО та ВС. А працівник, своєю чергою, повинен здати назад до каси всю отриману раніше інвалютну виручку (тобто начебто не витратив її на придбання ТМЦ).
Такий вихід із ситуації колись пропонували й самі фахівці НБУ (див. лист НБУ від 16.08.2004 р. №46-009/285-8297), утім, за умови дотримання:
1) встановлених законодавством правил переміщення цінностей через митний кордон України, а також
2) законодавства, що регулює взаємовідносини між фізособою — працівником підприємства і таким підприємством при здійсненні ними операцій купівлі-продажу ТМЦ.
Щодо першої умови мається на увазі дотримання обмежень із ввезення/вивезення коштів через митний кордон України, вимог про декларування та митне оформлення придбаного товару при його ввезенні на територію України. Так, фізособи-резиденти ввозять до України готівкову валюту в сумі/вартістю, яка в еквіваленті:
— не перевищує 10000 євро — без письмового декларування митному органу (п. 5 Положення №3);
— дорівнює або перевищує 10000 євро — за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (п. 6 Положення №3).
Що ж до другої умови, то слід пам'ятати, що гранична сума розрахунків готівкою між СГ та фізособами протягом одного дня на сьогодні становить 50 тис. грн (п. 6 розділу II Положення №148). Водночас зауважимо, що НБУ планує знизити цей показник до 15 тис. грн.
Нормативна база
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Iнструкція №492 — Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №2.
- Положення №3 — Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №3.
- Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»