Чи потрібно виписувати ПН при зарахуванні помилкових коштів? За яких умов платник податку в такому випадку не нараховує ПЗ з ПДВ? Відповіді на ці запитання — в IПК від 15.03.2019 р. №1069/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №14/2019).
Помилково зараховані кошти
Помилкове списання (зарахування) коштів — це списання (зарахування) коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Згідно з п. 2.35 гл. 2 Iнструкції №221, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно з законодавством України.
У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Отже, повернення платнику коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов'язком такого неналежного отримувача.
При цьому у п. 2.35 Iнструкції №22 ідеться про встановлені законодавством строки. Раніше такий строк (5-денний) було встановлено п. 6 Указу №2272. Та цей Указ втратив чинність, а Закон про валюту3 (який і припинив його дію) такої норми не містить.
Тому фактично наразі такого строку законодавчо не встановлено.
1 Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.
2 Указ Президента України від 16.03.95 р. №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
3 Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Чи треба складати ПН?
Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).
Отже, якщо кошти, що надійшли на рахунок платника податку, не є оплатою за постачання товарів або послуг, підстав для виникнення об'єкта оподаткування ПДВ немає. Відповідно, підстав складати ПН немає.
Зверніть увагу! Податківці в коментованій IПК роз'яснюють, що при зарахуванні помилкових коштів ПН не складається за умови дотримання таких вимог:
1) немає жодних договірних відносин на постачання товарів (послуг) між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти;
2) помилкові кошти повернено платникові у встановлений чинним законодавством термін.
Як було зазначено вище, наразі термін повернення помилково зарахованих коштів не встановлено. Тому, на нашу думку, головне — повернути ці кошти протягом строків давності (тобто до закінчення того моменту, коли той, хто їх надіслав, може вимагати їх повернення) і до виникнення в обліку їхнього одержувача доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості. Втім, думка НБУ з цього приводу наразі невідома.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»