Фінансова допомога є дієвим інструментом оперативного поповнення обігових коштів підприємства за рахунок коштів засновників чи директора підприємства, головне — вміло та без негативних наслідків користуватися цим інструментом. Поговоримо про різнопланові ситуації в частині обліку фіндопомоги.
Наше підприємство на загальній системі оподаткування у січні 2018 р. отримало поворотну фіндопомогу строком на 10 місяців. Яким чином в обліку слід відображати суму отриманої фіндопомоги? Чи треба її відображати в податковій звітності? Як бути, якщо наше підприємство повернути таку фіндопомогу не зможе?
Норми пп. 14.1.257 ПКУ визначають поворотну фіндопомогу як суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
У межах податку на прибуток жодних різниць у зв'язку з отриманням фіндопомоги (як безповоротної, так і поворотної) ПКУ не передбачено. Отже, беремо до уваги тільки вплив фіндопомоги на фінрезультат у межах бухобліку.
Отримання поворотної допомоги не спричиняє в обліку жодних наслідків щодо доходів (як надходження, що належать іншим особам) та витрат (погашення одержаних позик), тож така сума не впливає на фінансовий результат. Отримання поворотної допомоги датою її отримання на рахунок чи до каси підприємства матиме наслідком виникнення кредиторської заборгованості Д-т 311, 301, К-т 685. Якщо ж так станеться, що фіндопомога не буде повернута (мине строк позовної давності), її статус в обліку зміниться: відповідно до п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання» така кредиторська заборгованість набуде статусу безнадійної і датою зміни такого статусу сума фіндопомоги включається в бухобліку до складу інших операційних доходів підприємства (рах. 717)1. Отже, її отримання призводить до збільшення фінрезультату до оподаткування і, як наслідок, об'єкта оподаткування податком на прибуток у звітному періоді визнання доходу, але, увага, тільки після того, як неповернута фіндопомога набуде статусу безнадійної заборгованості.
Оптимізаційний момент!
Але не слід випускати з поля зору той факт, що закінчення позовної давності ще не означає, що заборгованість не буде погашена. Якщо перебіг позовної давності переривали і на це є відповідне документальне підтвердження, включати суму несплаченої кредиторської заборгованості до складу доходу (К-т 717), тим самим збільшуючи оподатковуваний прибуток, не слід. По суті, норми ст. 264 ЦКУ в частині закінчення позовної давності дозволяють переривати її перебіг дією особи, яка свідчить про визнання такого боргу. Прикладами таких дій можуть бути лист, де боржник підтверджує свою заборгованість, або акт звіряння, де обидві сторони визнають суму заборгованості, лист із проханням відстрочити або розстрочити платіж, додаткова угода до договору з новими термінами сплати або часткової сплати боргу. Після такого переривання відлік позовної давності поновлюється (розпочинається заново), а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
1 За винятком випадків, коли така фіндопомога надається у вигляді додаткових внесків від засновників і відображається за кредитом субрахунку 422 «Iнший внесений капітал».
Приклад Підприємство на загальній системі оподаткування отримало 07.04.2017 р. поворотну фіндопомогу 120000 грн. Строк повернення коштів — до 7 квітня 2018 року, далі розпочинається відлік позовної давності (3 роки), коли кредитор має право звернутися до суду по захист своїх майнових прав. Тільки після закінчення цього строку сума неповернутої фіндопомоги набуде статусу безнадійної кредиторської заборгованості. Відображення такої фіндопомоги в обліку див. у таблиці.
Таблиця
Облік отриманої та списаної фіндопомоги
| Дата операції | Опис операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 07.04.2017 р. | Отримання поворотної фіндопомоги | 311 | 685 | 120000,00 |
| 07.04.2018 р. | Гранична дата повернення фіндопомоги | — | — | — |
| 06.04.2020 р. | Фіндопомога набула статусу безнадійної кредиторської заборгованості | 685 | 717 | 120000,00 |
Наше підприємство є платником ЄП на 3-й групі, є потреба поповнити обігові кошти (плануємо укласти договір фіндопомоги). Які наслідки матиме отримання фіндомоги?
За приписами ч. 3 п. 292.11 ПКУ, якщо сума фіндопомоги, наданої на поворотній основі, протягом 12 календарних місяців1 не буде повернена позикодавцю, у платника ЄП виникає дохід на таку суму, і її слід відобразити у декларації. Відлік дати отримання починається з дати отримання грошей (банківська виписка чи прибутковий касовий ордер). Крім того, у разі коли фіндопомога не буде повернута вчасно, платнику ЄП слід бути уважним, щоб сума допомоги не перевищила граничного обсягу доходу, встановленого для третьої групи у розмірі 5 млн грн (адже фіндопомога набуває статусу доходу). До суми перевищення обсягу доходу для платників ЄП — юросіб ставка встановлюється у подвійному розмірі (п. 293.5 ПКУ).
1 Зверніть увагу: йдеться саме про календарні місяці. Неповні місяці до обрахунку 12-місячного строку не включаються (береться до обрахунку, наприклад, термін з 17 червня до 16 липня).
Наше підприємство перебуває на загальній системі оподаткування і має намір надати поворотну фіндопомогу платнику ЄП — ЮО. Як таке перерахування відобразити в обліку? Які податкові наслідки супроводжуватимуть таке перерахування?
У бухгалтерському обліку надавач відображає поворотну фінансову допомогу у складі дебіторської заборгованості як:
— на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», якщо йдеться про короткострокову дебіторську заборгованість (буде повернута протягом 12 календарних місяців після її отримання);
— на субрахунку 183 «Iнша дебіторська заборгованість», якщо фіндопомога не буде повернута протягом 12 місяців, така дебіторка є довгостроковою. Якщо за умовами договору частина такої заборгованості підлягає погашенню у найближчі 12 місяців з дати балансу, її слід перенести на субрахунок 377: Д-т 377 К-т 183.
Якщо «єдиноподатник» не поверне фіндопомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, її сума враховується у складі доходу (ч. 3 п. 292.11 ПКУ) та, відповідно, оподатковується єдиним податком. У надавача — платника податку на прибуток на загальних підставах при цьому не виникає жодних податкових наслідків.
Протягом I кварталу 2018 р. підприємство — платник податку на прибуток отримало поворотну фіндопомогу від засновника-фізособи. Можливості повернути її у 2018 році немає. Які податкові наслідки виникають у підприємства? Чи треба її включати до доходу?
Незалежно від того, як платник податку на прибуток обчислюватиме свій об'єкт оподаткування за підсумками звітного періоду (коригуючи фінрезультат на податкові різниці чи ні), він має орієнтуватися тільки на те, як впливає отримання фіндопомоги на фінансовий результат за даними бухобліку.
Слід взяти до уваги термін повернення допомоги, зазначений у договорі, від якого залежить термін позовної давності. Саме після закінчення терміну позовної давності є всі підстави відобразити суму фіндопомоги у доходах.
Оскільки кошти з фіндопомоги, очевидно, були використані на потреби операційної діяльності, то в бухобліку датою, коли така заборгованість набула статусу безнадійної, заборгованість може бути класифікована як інші операційні доходи (Д-т 685 К-т 717), а наприкінці звітного періоду робиться проведення Д-т 717 К-т 791 (тобто збільшується фінансовий результат).
Підприємство планує стати платником єдиного податку з II кварталу 2018 р. При цьому в обліку зафіксована кредиторська заборгованість з поворотної фіндопомоги, отриманої у 2015 р. від платника податку на прибуток на загальних підставах, яка досі не повернута. Як відображається така фіндопомога у податковому обліку у зв'язку зі зміною системи оподаткування?
Жодних вказівок при переході на спрощену систему оподаткування визнати на суму кредиторської заборгованості дохід ПКУ не містить. Але є один нюанс. Для такої категорії суб'єктів господарювання нормами абз. 3 п. 292.3 ПКУ передбачено включення простроченої кредиторської заборгованості до складу доходу (і товарної, і грошової). У цьому разі датою отримання доходу є дата, коли закінчився строк позовної давності і кредиторську заборгованість списано (п. 292.6 ПКУ). Але врахуйте: це тільки для тих «єдиноподатників», хто є платником ПДВ. Якщо боржником є юрособа на 3-й групі ЄП — неплатник ПДВ, то підстав для включення простроченої кредиторської заборгованості до складу доходів такий боржник не має. Тому юрособа на ЄП 3-ї групи — неплатник ПДВ суму простроченої кредиторської заборгованості до складу доходу не включає.
Платник податку на прибуток отримує поворотну безпроцентну фіндопомогу від нерезидента, що не має статусу фінансової установи та офшорного статусу. Чи оподатковуватиметься така фіндопомога?
Отримання фіндопомоги від нерезидента відобразиться в обліку проведеннями Д-т 312 К-т 506, 685. Якщо мова йде про певну «лінію» фіндопомоги і повернення суми передбачається частинами за певним графіком (щомісяця, щокварталу тощо), частина довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, переводиться до поточної заборгованості та відображається вже на субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» (Д-т 506 К-т 612). На кожну дату балансу ця сума має переглядатися.
Оскільки йдеться про операції в іноземній валюті, то керуємося приписами П(С)БО 21. У нашому випадку маємо монетарну статтю балансу: зобов'язання, які будуть сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Український позичальник повинен розрахувати курсові різниці на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу), тобто на дату погашення заборгованості та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фіндіяльність відображаються у складі інших доходів (витрат) на субрахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» або 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць». Тож на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті мають бути відображені із використанням валютного курсу на дату балансу. Щодо коригування фінрезультату з метою оподаткування податком на прибуток на суми отриманої та погашеної фіндопомоги, то ПКУ цього не передбачає.
ЄП 2-ї групи надав поворотну фіндопомогу підприємцю на загальній системі оподаткування (перераховано на розрахунковий рахунок кількома платежами). Як це відобразити в книзі доходів і витрат «єдиннику» і «загальносистемнику», якщо допомога буде повернута й у разі якщо не буде?
Платники єдиного податку 2-ї групи ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. А от витрати та виплати коштів у такій книзі не фіксуються, а отже, сума наданої поворотної фіндопомоги не відобразиться у Книзі «єдинника» 2-ї групи.
При наданні поворотної фіндопомоги у «єдинника» має місце дебіторська заборгованість. Якщо фіндопомога не повертається і підприємець втрачає право вимагати її повернення, наприклад, через закінчення позовної давності, така заборгованість є втратами коштів фізособи. Такі втрати не будуть відображені в обліку доходів і жодним чином не вплинуть на об'єкт оподаткування єдиним податком, бо «єдиноподатники» 2-ї групи ведуть облік тільки доходів.
У «загальносистемника» відповідно до п. 177.1 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізосіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. Суми доходу відображаються у графі 2 Книги. Суми фіндопомоги потраплять до гр. 2 тільки у разі, якщо «загальносистемник» не повернув фіндопомогу та позовна давність закінчилась.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор