Постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148 затверджено нове Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі — Положення №148) взамін старого, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі — Положення №637). Розгляньмо найчастіші запитання наших передплатників щодо практичної реалізації новацій.
Порядок оприбуткування готівки
Приписи п. 12 Положення №148 регламентують зобов'язання установи/підприємства розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі. У цьому порядку слід максимально врахувати особливості своєї роботи та відокремлених підрозділів. По суті, в ньому мають бути прописані внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку. Розроблений та затверджений порядок має відповідати вимогам Положення №148 і бути у межах чинного законодавства. При цьому строки розробки та затвердження такого документа Положенням №148 не встановлені. Мабуть, він має бути в наявності вже станом на 05.01.2018 р. — у тих, хто здійснює касові операції, а новостворені підприємства, на нашу думку, повинні розробити його до початку проведення таких операцій.
Увага: розробити такий порядок — це ще не все. Це лише один з елементів організації касових операцій.
Порядок оприбуткування готівки в касі відокремлених підрозділів
Відокремлені підрозділи свого власного положення не розробляють. Для них порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. До речі, саме таким внутрішнім документом потрібно прописати порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства, якщо їхні режими роботи (в тому числі вихідні та святкові дні) не збігаються (абз. 3 п. 40 Положення №148).
Що значить оприбуткувати готівку? Відповідно до пп. 2 п. 58 Положення №148, вся готівка, що потрапляє в касу та у відокремлені підрозділи підприємства, має бути своєчасно оприбуткована. Оприбуткована — це значить облікована в повній сумі у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат (пп. 18 п. 3 Положення №148). Як бачимо, тут не згадується книга обліку розрахункових операцій (КОРО), записи в цій книзі тепер ніяк не стосуються факту оприбуткування готівки. Тепер оприбуткування готівки проводиться записом у касовій книзі (для юросіб) або в книзі обліку доходів/витрат (для підприємців). Підприємці касової книги не ведуть!
На місцях часто податківці рекомендують підприємцям вести і касову книгу, і касові ордери. Така ініціатива для підприємців не має жодного законодавчого підґрунтя. Норми п. 13 Порядку №148 регламентують оприбуткування готівки наприкінці робочого дня за сукупністю операцій загалом за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Це актуально для тих юросіб та підприємців, кому надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів). Ми вважаємо, що ця норма містить багато суперечностей, і навіть чітко не зрозуміло, кого вона має стосуватися, тож чекаємо чітких роз'яснень від НБУ.
Чи потрібна окрема касова книга відокремленим підрозділам? Відповідно до пп. 2 п. 3 Положення №148, філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше майнове право у межах чинного законодавства, є відокремленими підрозділами.
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть (абз. 4 п. 39 Порядку №148). Але вони мають вести касову книгу у разі, якщо приймають готівку за продані товари, роботи, послуги з оформленням касового ордера, а також проводять готівкові виплати на оплату праці, на господарські потреби та інші операції, оформлюючи видаткові касові ордери та видаткові відомості (абз. 3 п. 39 Порядку №148).
Коли готівка надходить до каси, її слід оприбуткувати в день надходження, виписавши прибутковий касовий ордер — по суті, саме на підставі такого ордера і потрібно робити запис у касовій книзі.
Якщо підприємство використовує у своїй роботі РРО чи РК з КОРО, приписи п. 11 Положення №148 дають можливість оприбуткувати готівку на основі фіскальних чеків чи даних квитанцій. Водночас не слід забувати, що п. 25 цього документа вимагає, щоб записи в касовій книзі здійснювалися виключно на підставі касових ордерів! Поки немає чітких роз'яснень, як ув'язати між собою п. 11 та п. 25 Положення №148, радимо виписувати на кожне оприбуткування готівки окремий касовий ордер. Фіскальні чеки, квитанції можна долучати до касових ордерів, але підставою для здійснення запису у касовій книзі радимо все ж таки мати саме касові ордери.
Відповідальність за неоприбуткування готівки
Неоприбуткування готівки — досить серйозне правопорушення. Згідно зі ст. 1 Указу №436*, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єкта господарювання може бути застосовано штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
У такому разі буде ще застосовано адміністративну відповідальність відповідно до ст. 164-2 КУпАП у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн). У разі повторного вчинення протягом року одного і того самого правопорушення буде застосовано штраф у розмірі від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 грн до 340 грн).
* Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Чи передбачені якісь штрафи за відсутність розробленого порядку оприбуткування готівки? Жодних штрафів не передбачено, але ми все ж таки радимо про нього подбати, бо під час перевірки податківцями він дасть змогу пояснити окремі дії підприємства й унеможливить маніпуляції і вільні трактування.
Ліміт каси
Раніше ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — це був граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час. Тепер до цього визначення додано і прив'язку, що ліміт має бути таким, щоб забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Як ми знаємо, підприємства (а зараз і установи) мають можливість зберігати у своїй касі готівку, одержану для виплат зарплати, пенсій, стипендій та дивідендів понад встановлений ліміт. Якщо раніше строк понадлімітного зберігання для таких виплат становив 3 робочі дні, то завдяки новаціям цей термін збільшено до 5 робочих днів (п. 18 Положення №148), а для виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів — до 10 робочих днів (раніше був строк 5 р. д.).
Щодо видачі готівки, то на закупівлю металобрухту тепер встановлено окремий строк видачі — 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт (ч. 2 абз. 2 п. 19 Положення №148). На закупівлю сільгосппродукції та заготівлю вторинної сировини, а також на всі інші виробничі (господарські) потреби строки залишилися незмінними — не більше 10 і 2 робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт.
Порядку визначення ліміту каси присвячено розділ V Положення №148. Як і раніше, для цього підприємству/установі потрібні два документи: наказ про затвердження ліміту каси та розрахунок цього ліміту. Раніше додатком 8 до Положення №637 було встановлено бланк такого розрахунку. Тепер такого бланка в Положенні №148 немає. Це означає, що форма цих документів нині нічим не регламентована і є довільною. До речі, можна скористатися і старими формами. Але в такому разі посилання на Положення №637 з них доведеться забрати.
До речі, відсутність вказівок, як конкретно обчислювати ліміт, — зовсім не означає, що його можна встановити «з голови», причому таку суму, яка жодним чином не пов'язана із готівковими показниками конкретного підприємства. Відповідно до приписів п. 50 Положення №148, у розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку.
По суті, як і раніше, ліміт каси встановлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси. Але, увага, не потрібно прив'язуватися до окремих тримісячних періодів. Нагадаємо, раніше розрахунок грунтувався на обрахунках середніх надходжень і видачі протягом 3-х місяців поспіль, обиралася найбільша величина і затверджувалася наказом. Тепер орієнтуватися на 3-місячні періоди не треба. Ліміт має бути обраховано виходячи з фактичних показників, але це можуть бути дані за окремі місяці. Не варто легковажити цим питанням. Ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).
Відповідальність за понадлімітні кошти
Штрафи за понадлімітні кошти не змінилися. Відповідно до ст. 1 Указу №436 перевищення ліміту залишку готівки в касі призведе до штрафу у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Також за це порушення на посадових осіб поширюється адмінвідповідальність, встановлена ст. 164-2 КУпАП у вигляді штрафу:
— від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн);
— за повторне порушення — від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 грн до 340 грн).
Ті, хто тільки-но розпочинає свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Після закінчення перших трьох місяців їх роботи у двотижневий строк ліміт має бути переглянуто за фактичними показниками діяльності.
Зверніть увагу: ліміт розраховується аналогічно до того, як було раніше, але вже без зазначення у ньому, що форма документа затверджена додатком до Положення №637. Тепер це самостійно затверджена форма цього документа.
Якщо ситуація змінюється і є потреба затвердити новий показник ліміту каси, це слід зробити. Бо встановлений на підприємстві ліміт каси та строки здавання готівки можуть переглядатися, зокрема, у зв'язку зі змінами законодавства або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). У такому разі накази та розрахунки, на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівки, додаються до відповідних раніше розроблених наказів про встановлення ліміту каси.
Готуючи порядок оприбуткування готівки й обраховуючи ліміт, радимо взяти до уваги такі факти:
— раніше п. 5.2 Положення №637 дозволяв встановлювати ліміт каси з урахуванням графіка здачі виручки до банку. Тепер такого пункту в Положенні №148 немає. Хоча, як і раніше, ліміт каси установлюється із урахуванням особливості роботи і строки здавання виручки мають при цьому враховуватися. Просто не зазначено, як саме це потрібно враховувати. Тож тим підприємствам, які здають виручку не щодня, радимо дочекатися конкретного роз'яснення НБУ;
— у Положенні №148 немає норми щодо встановлення ліміту каси, якщо середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Раніше в такому випадку підприємства мали можливість встановлювати ліміт каси у розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн). Тепер такого дозволу немає. А у кого він був встановлений раніше, — доведеться переглядати та приводити до фактичної розрахункової величини;
— як і раніше, ліміту каси для банків та підприємців немає! Щодо релігійних організацій, які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, то їм ліміт каси та строки здавання готівки також не регламентуються;
— бюджетним організаціям, як і раніше, ліміт каси та строки здавання готівки встановлює Держказначейство України.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор