Члени фермерських господарств (ФГ) з початку нового року потрапили до складу осіб, які є обов'язковими платниками ЄСВ. Але не всі, і не все зрозуміло як.
Які члени ФГ є платниками ЄСВ?
Зміни до Закону про ЄСВ, внесені Законом №2148-VIII, набрали чинності 01.01.2018 р. Тож далі будемо посилатися на норми оновленого Закону про ЄСВ, з урахуванням наведених змін.
Отже, платниками ЄСВ є члени ФГ, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Тобто за загальним правилом усі члени ФГ є платниками ЄСВ, за винятком тих, які вже страхуються на інших підставах. Ось і перший камінь спотикання. Адже не зовсім зрозуміло, про яке страхування «на інших підставах» іде мова. Можливо, це стосується випадків, якщо член ФГ одночасно працює на умовах трудового договору в іншого роботодавця. Нагадаємо, що члени ФГ не є найманими працівниками у ФГ (див. ч. 1 ст. 3 Закону про ФГ). Тобто члени ФГ не працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Участь у діяльності ФГ є для його членів різновидом підприємницької діяльності (див. ч. 1 ст. 1 Закону про ФГ).
Отже, якщо член ФГ водночас працює на умовах трудового договору в іншого роботодавця, на його заробітну плату вже нараховується ЄСВ. Тому дублювати нарахування ЄСВ на дохід, який виплачується ФГ на користь своїх членів, не потрібно.
Член ФГ може бути водночас підприємцем або ж бути особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, сплачуючи ЄСВ у межах такої діяльності. Виходить, і в цьому разі член ФГ не буде платником ЄСВ у межах фермерської діяльності.
Але з цього питання нам слід почекати роз'яснення податківців. Тому що норма п. 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ сформульована не надто зрозуміло.
Маємо ще проблему з дітьми. Як зазначено в ч. 1 ст. 3 Закону про ФГ, членами ФГ можуть бути діти, які досягли 14-річного віку. Зважаючи на цю норму Закону про ФГ, ФГ включають до складу своїх членів дітей. Наприклад, щоб збільшити земельний банк ФГ, на дітей як фізосіб оформляють землю, яку потім передають для використання ФГ. Причому дітям — членам ФГ навіть не обов'язково нараховують дохід. Діти значаться членами ФГ, з одного боку, формально. З іншого — все-таки якусь участь у діяльності ФГ вони беруть. На жаль, якихось винятків для дітей Закон про ЄСВ не містить. При цьому нагадаємо, що ПКУ не звільняє дітей від сплати ПДФО та військового збору, якщо вони отримують оподатковуваний дохід у ФГ. Також утримуються ПДФО та військовий збір із зарплати на загальних підставах, якщо дитина є найманим працівником. Чому ж тоді діти не повинні сплачувати ЄСВ, якщо виходити з «духу» Закону про ЄСВ? Дитина працює в ФГ, вона може захворіти і т. д., отже, вона підлягає соціальному страхуванню від цих випадків нарівні з працюючими дорослими і, відповідно, повинна сплачувати страхові внески. Тому діти, які є членами ФГ, також є повноцінними платниками ЄСВ на загальних підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, звільняються від обов'язкової сплати ЄСВ члени ФГ, якщо вони:
— отримують пенсію за віком, або
— є особами з інвалідністю, або
— досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Отже, ці категорії осіб не зобов'язані сплачувати ЄСВ.
Вище ми описали випадки, коли члени ФГ не зобов'язані бути платниками ЄСВ. Але ж ніщо не забороняє їм стати платниками ЄСВ на добровільних засадах.
Нагадаємо!
До 01.01.2018 р. члени ФГ могли реєструватися платниками ЄСВ на добровільних засадах (див. ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ у редакції до 01.01.2018 р.). Тож якщо вони скористалися такою можливістю і зареєструвалися добровільно, з наведеної дати вони вже належать до категорії обов'язкових платників. У такому разі відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 10 Закону про ЄСВ орган доходів і зборів повинен розірвати договір про добровільну сплату ЄСВ з такими членами ФГ. Виходить, якщо договір розірвано і водночас члени ФГ уникнули обов'язку бути платниками ЄСВ, вони мають право зареєструватися на добровільних засадах. Для цього їм доведеться повторно пройти всю процедуру добровільної реєстрації за ст. 10 Закону про ЄСВ.
Чи маємо дотримати якихось формальностей, щоби стати платниками ЄСВ?
Відповідно до ст. 5 Закону про ЄСВ, взяття на облік членів ФГ здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Про взяття на облік органи доходів і зборів мають надіслати членам ФГ повідомлення (див. ч. 3 ст. 5 Закону про ЄСВ). Причому облік платників ЄСВ (включаючи наших членів ФГ) ведеться згідно з Порядком №1162 (див. ч. 1 ст. 5 Закону про ЄСВ).
Як бачимо, в Законі про ЄСВ описані загальні засади обліку платників ЄСВ. Деталі має бути встановлено Порядком №1162. Проте на момент підготовки статті зміни до Порядку №1162, які б враховували зміни до Закону про ЄСВ, ще не внесені. Якщо виходити з тих норм, які на цей час має Порядок №1162, отримаємо таку картину.
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №1162, взяття на облік членів ФГ здійснюється за місцем проживання у день отримання від платників заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку №1162. Наступного робочого дня з дня взяття на облік платнику ЄСВ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162 (п. 3 р. III Порядку №1162).
У який строк слід зареєструватися?
Ані Закон про ЄСВ, ані Порядок №1162 не визначає такого моменту. У будь-якому разі, в ч. 4 ст. 5 Закону про ЄСВ зазначено, що обов'язки платника ЄСВ виникають у членів ФГ з моменту провадження відповідної діяльності. Тобто з моменту набуття членства в ФГ. А якщо членство почалося до 01.01.2018 р, то починаючи з цієї дати.
Вважаємо зазначені технічні нюанси в нашій ситуації цілком доречними і логічними. Тому рекомендуємо членам ФГ, які підпадають під категорію платників ЄСВ і які не мають пільг в цьому плані, подати до податкової за своїм місцем проживання відповідну заяву про взяття на облік і отримати від податкової повідомлення про таке взяття. Водночас припускаємо, що до Порядку №1162 внесуть зміни і особливості реєстрації будуть прописані інакше. У будь-якому разі, наші члени ФГ нічого не втрачають. Вони вже будуть зареєстрованими платниками і повинні будуть сплачувати ЄСВ. Хіба що може виникнути ситуація, коли потрібно буде реєструватися за місцезнаходженням ФГ, а не за місцем проживання члена ФГ.
Розраховуємо, сплачуємо, звітуємо
ЄСВ для членів ФГ нараховується на суму отриманого ними доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО (див. п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Ця норма сформульована таким чином, що ЄСВ нараховується саме на отриманий дохід. Наприклад, якщо дохід тільки нарахований, а не отриманий, то він поки що не є базою оподаткування ЄСВ. Окрім того, це дохід, який підлягає оподаткуванню ПДФО. А тут уже маємо певну неврегульованість. Який дохід мається на увазі — отриманий на руки за мінусом податків чи нарахований дохід? Наприклад, база нарахування ПДФО, військового збору і ЄСВ для підприємців однакова (ст. 177 ПКУ, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). База нарахування ЄСВ для підприємців і членів ФГ теж однакова — встановлена п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. Окрім того, відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ, податки утримуються із суми нарахованого доходу і за його рахунок. Тобто дохід для платника податку — це увесь нарахований дохід. З наведеного можемо зробити висновок, що базою нарахування ЄСВ все-таки є сума всього нарахованого члену ФГ доходу. Хоча можемо виходити і з іншої логіки: база нарахування ЄСВ — сума доходу, отримана на руки, у разі якщо вона перед цим оподаткована ПДФО і військовим збором. Нам доведеться почекати роз'яснення податкової з цього питання. Але доти дотримуємося першої позиції.
Наведемо норми Закону про ФГ, які показують характер виплат членам ФГ:
— фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян (ч. 1 ст. 1 Закону про ФГ);
— членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) (ч. 1 ст. 3 Закону про ФГ).
З наведеного зрозуміло, що члени ФГ як оплату за свою працю в господарстві отримують не заробітну плату, а частину отриманого господарством чистого прибутку. У пп. 14.1.49 ПКУ зазначено, що з метою оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Таким чином, члени ФГ отримують від ФГ дивіденди в розумінні ПКУ. Такі дивіденди, як пасивні доходи, оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 164.2.8 ПКУ. Оподатковуються вони і військовим збором. I, цілком відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, на них нараховується ЄСВ.
Відповідно до цієї самої норми, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Останній визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Мінімальна заробітна плата у 2018 році — 3723 грн (ст. 8 Закону про Держбюджет-2018). Таким чином, мінімальний місячний страховий внесок — 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Причому відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону про ЄСВ нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування, що дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (див. п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). А в п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ також уточнено: якщо у звітному кварталі чи його окремих місяцях члени ФГ не одержали доходу, вони зобов'язані визначити базу нарахування в розмірі, не меншому від мінімальної і не більшому від максимальної.
Зверніть увагу!
Насамкінець звернемо увагу на таку проблему системи сплати ЄСВ членами ФГ, яка подібна до системи сплати ЄСВ підприємцями. Якщо дохід не отримувався членами ФГ протягом року, то ЄСВ їм однаково доведеться платити щокварталу в розмірі, не меншому від мінімального, а також звітувати щомісяця. Причому якщо вони отримають дохід один раз на рік, то в кварталі отримання цього доходу їм доведеться сплатити ЄСВ, розрахований виходячи з розміру такого доходу, але не меншому від мінімального і не більшому від максимального ЄСВ, за квартал. Причому сума такого одноразового доходу не буде розподілятися на всі місяці року пропорційно. У всіх інших кварталах також доведеться сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального, навіть якщо дохід у цих кварталах не отримувався.
Приклад Сумарно за звітний квартал ФГ нарахувало членові ФГ дохід 10000 грн. Утримано ПДФО 1800 грн (10000 х 18%), військовий збір 150 грн (10000 х 1,5%). У цьому самому кварталі виплачено на руки члену ФГ 8050 грн (10000 - 1800 - 150).
Сума ЄСВ з отриманого доходу 2200 грн (10000 х 22%). Разом з тим мінімальний квартальний страховий внесок має становити 2457,18 грн (819,06 х 3). Оскільки фактично нарахований внесок менший від мінімального, член ФГ має сплатити до бюджету ЄСВ у мінімальному розмірі — 2457,18 грн. Як бачимо, після сплати всіх податків членові ФГ залишиться 5592,82 грн (8050 - 2457,18), або 56% від нарахованої суми доходу (5592,82 : 10000 х 100). Прикро, мало, але такою є реальність.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, члени ФГ зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, наступного за кварталом. Тобто члени ФГ розраховують та сплачують ЄСВ за себе самостійно. ФГ не має права цього робити.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, періодом, за який платники ЄСВ подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, для яких звітним періодом є календарний рік. Тобто зі змісту цієї норми випливає, що члени ФГ мають звітувати щомісяця. Тут маємо певну недоречність, адже платити слід щокварталу, а звітувати щомісяця. Але ж саме такими є норми Закону про ЄСВ, і ми їх маємо виконувати. Разом з тим на сьогодні місячна форма звіту (додаток 4 до Порядку №435) передбачена тільки для роботодавців, які нараховують ЄСВ на виплати працівникам. Є ще річні форми звіту для підприємців, самозайнятих осіб (додаток 5) і для осіб, які сплачують ЄСВ добровільно (додаток 6). Таким чином, для членів ФГ на момент підготовки цієї статті форми звіту немає. Чекаємо змін до Порядку №435 і появу нової форми звітності для членів ФГ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про Держбюджет-2018 — Закон України від 07.12.2017 р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про ФГ — Закон України від 19.06.2003 р. №973-IV «Про фермерське господарство».
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №2148 — Закон України від 03.10.2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
- Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
- Порядок №1162 — Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. №1162.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант