Зміни, внесені до Закону про бухоблік Законом №2164, впровадили деякі нові підходи до розуміння фінансової звітності підприємств і організацій. Така звітність віднесена до публічної інформації. Для деяких підприємств звітність має щорічно оприлюднюватися з аудиторським висновком. Розглянемо відповідні зміни докладно в статті.
Деякі пояснення
Спробуємо пояснити, чому законодавство розвивається в напрямі збільшення прозорості фінзвітності. Загальна інформація про фінансове становище підприємства може бути необхідною кредиторам — наявним та потенційним. Вирішуючи, чи працювати з цим підприємством, потенційний кредитор зможе ознайомитися з фінансовою звітністю і прийняти відповідне рішення.
При цьому слід зважати на те, що вимоги до достовірності фінансової звітності також підвищуються. Оскільки звітність є публічною, то не вийде надати одному контрагенту одну звітність, а іншому (наприклад, банку для одержання кредиту) — іншу. Внесення завідомо неправдивої інформації до фінансової звітності — це злочин (кримінальне правопорушення, відповідальність за яке може наставати залежно від обставин як за службове підроблення — ст. 366 ККУ, так і за шахрайство — ст. 190 ККУ чи шахрайство з фінансовими ресурсами — ст. 222 ККУ). Тому багатьом підприємствам, у т. ч. і невеликим, необхідно посилити вимоги до внутрішнього контролю та акуратності при веденні обліку та складанні фінансової звітності.
Не таємниця
Те, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством, було передбачено ще найпершою редакцією Закону про бухоблік від 1999 р., але ще до того в постанові Кабміну від 9 серпня 1993 р. №611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» було визначено, що інформація за всіма встановленими формами державної звітності не становить комерційної таємниці.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік (у редакції, чинній з 01.01.2018 р.), фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов'язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом №2939.
Публічна інформація
Звернімо увагу, що інформація на запит згідно зі ст. 20 Закону №2939 надається безкоштовно в строк 5 робочих днів із дня одержання запиту (тобто день одержання запиту рахується). При цьому розпорядник інформації, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №2939, не може послатися на те, що інформація і так оприлюднена на сайті, тобто є загальнодоступною, — він зобов'язаний надати запитувачу необхідну йому інформацію.
Зверніть увагу!
Стосовно безоплатності в ст. 21 Закону №2939 передбачено такий нюанс: якщо надання інформації потребує копіювання чи роздруку, що перевищує обсяг 10 сторінок, за її надання може стягуватися плата, граничні норми якої визначено постановою Кабміну від 13 липня 2011 р. №740 (до 0,1% МЗП за кожну сторінку формату А4 — на сьогодні це 3,72 грн за 1 сторінку). Проте в цій самій статті Закону №2939 сказано, що при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується (на нашу думку, поняття «суспільний інтерес» є синонімічним до поняття публічностї інформації).
Ненадання відповіді на запит на інформацію тягне за собою адмінштраф у розмірі від 25 до 50 н. м. д. г. за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП. Щоправда, протоколи за цими адмінправопорушеннями складають представники або уповноважені особи секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини (ст. 255 КпАП). Чи дійдуть в омбудсмена (Уповноваженого з прав людини) руки до приватного бізнесу, навіть у разі скарги, — сказати важко.
Оприлюднення на сайтах
Змінилися законодавчі вимоги щодо оприлюднення фінансової звітності (див. таблицю). Причому нові редакції деяких норм у цій частині набирають чинності з 2019 року, проте чи лишаються в 2018 р. чинними попередні норми (адже вся стаття 14 Закону про бухоблік викладена в новій редакції), — неабияка юридична задача. Також незрозуміло, чи норми щодо оприлюднення, які набрали чинності з 2018 р. стосуються звітності за попередній рік, чи лише розпочинаючи зі звітності за 2018 р.
Так, для публічних (у тодішній термінології — відкритих) акціонерних товариств та фінансових компаній обов'язок оприлюднювати звітність не пізніше 1 червня наступного за звітним року був передбачений ще в першій редакції Закону про бухоблік 1999 р. Згодом цей строк було скорочено до 30 квітня. Тому для таких компаній не буде новиною обов'язок оприлюднювати звітність на сайтах до 30 квітня з аудиторським висновком.
Чинні з 1 січня 2018 р. вимоги щодо оприлюднення повної фінзвітності до 30 квітня з аудиторським висновком можуть бути новиною для таких категорій підприємств:
— для великих (у розумінні Закону про бухоблік) підприємств, що є емітентами цінних паперів;
— для підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення1;
— для підприємств — суб'єктів природних монополій на загальнодержавному ринку (зведений перелік суб'єктів природних монополій розміщено на сайті АМКУ2, причому чинний порядок формування цього переліку на сьогодні не передбачає розподілу цих суб'єктів на монополістів на загальнодержавних і регіональних ринках).
1 Також радимо ознайомитися зі статтею О. Золотухіна «Добував воду і не гадав, що МСФЗшник» у «ДК» №51-52/2017.
2 http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=136411&schema=main.
Для великих підприємств, що не є емітентами цінних паперів, а також для середніх підприємств обов'язок оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком на веб-сайті не пізніше 1 червня наступного за звітним року набере чинності з 1 січня 2019 року. До цієї дати великі підприємства, що не є емітентами цінних паперів, не зобов'язані оприлюднювати фінзвітність.
З 1 січня 2019 року набере чинності і зобов'язання оприлюднення не пізніше 1 червня наступного за звітним року на власному сайті фінансової звітності з аудиторським висновком для середніх підприємств. Це є істотним нововведенням, адже більшість таких підприємств, що не є ПАТами, не оприлюднювали звітності.
Для малих та мікропідприємств обов'язку оприлюднювати звітність поки що немає.
Класифікація підприємств за критеріями та вимоги оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком на сайті показані нами в таблиці.
Таблиця
Класифікація підприємств за розмірами і встановлених Законом вимог щодо оприлюднення повної річної звітності на веб-сайті
| Критерії віднесення підприємств до певних категорій | Категорії підприємств (для віднесення до певної категорії мають виконуватися два або три критерії з відповідної категорії) |
|||
| Мікро | Малі | Середні | Великі | |
| Балансова вартість активів | до 350 тисяч євро | до 4 млн євро | до 20 млн євро | понад 20 млн євро |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | до 700 тисяч євро | до 8 млн євро | до 40 млн євро | понад 40 млн євро |
| Середня кількість працівників | до 10 | до 50 | до 250 | понад 250 |
| Вимога щодо оприлюднення річної фінзвітності з аудиторським висновком* | вимоги оприлюднення звітності з аудиторським висновком немає | до 1 червня наступного за звітним року (норма діє з 01.01.2019 р.) | для підприємств, що є емітентами цінних паперів, — до 1 квітня | |
| для підприємств, що не є емітентами цінних паперів, — до 1 червня (норма діє з 01.01.2019 р.) | ||||
| * Законом установлено також низку вимог, що передбачають оприлюднення звітності з аудиторським висновком залежно від виду діяльності, а не лише залежно від розміру підприємств (див. докладніше в статті). | ||||
Спробуємо спрогнозувати, що до моменту закінчення відповідних строків законодавство зазнає змін, адже на сьогодні, наприклад, деякі фінансові компанії випали з категорії зобов'язаних оприлюднювати звітність за Законом про бухоблік (що є нелогічним). Є в законі й деякі інші неузгодженості.
Також зазначимо, що обов'язок оприлюднення звітності з аудиторським висновком з 1 січня 2018 року, на нашу думку, вперше стосуватиметься звітності за 2018 рік і не може стосуватися звітності за 2017 рік. Iдеться насамперед про обов'язковість аудиту, адже за технологією аудиту щодо підтвердження річної звітності, для того щоб аудитор підтвердив річну звітність, необхідне запрошення його для участі в річній інвентаризації, що проводиться наприкінці звітного року. Неможливо, як правило, без додаткових аудиторських процедур одержати позитивний висновок стосовно звітності, якщо аудитор не спостерігав за інвентаризацією (МСА 700, 701).
З цих же обставин обов'язок оприлюднення звітності з 1 січня 2019 року, на нашу думку, вперше стосуватиметься звітності за 2019 рік — тобто діятиме аж у 2020 році.
Водночас фінансовим компаніям і емітентам цінних паперів слід керуватися нормативними документами та роз'ясненнями відповідних комісій-регуляторів, адже штрафи за неподання звітності в цій сфері є дуже й дуже великими.
Статистична інформація
Окрім того, в згаданій статті 14 Закону про бухоблік прописали, що на фінансову звітність не розповсюджується заборона щодо поширення статистичної інформації.
Раніше статистична звітність згідно зі ст. 21, 22 Закону про статистику могла використовуватися лише знеособлено, і інформація щодо конкретних респондентів була конфіденційною, і поширення інформації, що дозволяла ідентифікувати респондента, заборонялося (якщо респондент не надав відповідної згоди). Деякі види інформації були виведені з-під цієї заборони (ч. 2 ст. 22 Закону «Про державну статистику») — це інформація щодо заборгованості із заробітної плати та деяка екологічна інформація.
Тепер до цього винятку віднесена й інформація щодо фінансової звітності. Тобто орган статистики може надавати державним органам і громадянам фінансову звітність конкретних підприємств. Щоправда, так ніде і не було прописано, що фінансова звітність є державною статистичною звітністю. Тому наразі штрафу за неподання або несвоєчасне подання фінзвітності до органу статистики немає.
Аудит фінзвітності
Чи не найважливішим для суб'єктів господарювання, для яких в Законі про бухоблік тепер встановлено обов'язкове оприлюднення звітності, є оприлюднення її з аудиторським висновком. Що автоматично означає проведення річного аудиту.
Про особливості підготовки до річного аудиту, а також про обов'язковість переходу деяких підприємств на МСФЗ читайте в наступних номерах «Дебету-Кредиту».
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про статистику — Закон України від 17.09.92 р. №2614-XII «Про державну статистику».
- Закон №2939 — Закон України від 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор