Чи має підприємець право приймати готівкові кошти в межах 50000 грн на день загалом чи лише від одного покупця? Яка відповідальність за порушення цього обмеження?
Граничні (максимальні) суми готівкових розрахунків з січня 2018 р. містяться не в окремій постанові НБУ, а в Положенні №1481, пункт 6 якого передбачає, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;
1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
2) з фізичними особами — у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Відповідно до п. 1 Положення №148, під терміном «суб'єкти господарювання» розуміються фактично всі юридичні особи (крім банків) та фізичні особи — підприємці.
В абзаці 4 п. 6 Положення №148 передбачено, що кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. З цього випливає, що підприємець має право приймати готівкові кошти від кількох фізосіб протягом одного дня в сумі не більше 50000 грн від кожної особи.
Яка ж відповідальність за порушення (перевищення) граничних сум розрахунків? Це адміністративна відповідальність за ст. 163-15 КпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою. Розмір штрафу, що може бути накладено за це порушення на підприємця або на посадову особу юрособи, становить від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн). У разі повторного вчинення порушення протягом року з дня накладення адмінстягнення — від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн).
Згідно зі ст. 234-2 КпАП штрафи за ці порушення накладаються податковими органами, а отже, згідно зі ст. 38 КпАП, строки давності для накладення адміністративних стягнень за ці порушення становлять 2 місяці з моменту вчинення. Це разові порушення, вони не є триваючими, і строки давності за цими порушеннями обчислюються з дня вчинення, а не з дня виявлення.
Тому підприємці повинні оцінювати ризик притягнення до відповідальності в разі, якщо вони раптом перевищать граничні суми розрахунків, виходячи з можливої частоти проведення перевірки законності готівкових розрахунків. Якщо перевищення, скажімо, мало місце 7 травня 2018 р., то строк давності завершується 7 липня 2018 р. Після цієї дати застосувати адмінштраф неможливо.
Також наголосимо на можливій незаконності постанови НБУ в частині її поширення на підприємців.
Ми вважаємо, що, затвердивши це положення, НБУ перевищив свої повноваження, адже підприємці не мають каси, а сам НБУ згідно зі ст. 33 Закону «Про Національний банк України» уповноважений на визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінустанов, підприємств і організацій. Підприємців у цьому передбаченому законом переліку немає. А згідно зі ст. 19 Конституції, органи державної влади повинні діяти в межах повноважень та у спосіб, які передбачено Конституцією та законами України.
Хоча загалом НБУ має право встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для ФОПа відповідно до ч. 3 ст. 1087 ЦКУ. Проте, на нашу думку, це не може бути предметом регулювання в положенні про касові операції.
Тому в разі спроби контролюючого органу притягнути підприємця до відповідальності за перевищення граничних сум вважаємо, що підприємець може спробувати аргументувати свою позицію також незаконністю встановлення Національним банком відповідних обмежень.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор