Підприємство — платник ЄП уперше продаватиме власну продукцію за кордон. Як визначається дохід, якщо буде отримуватись євро? Які моменти слід врахувати в обліку, коли валюту будемо продавати? Як ці операції показати у бухобліку та чи є відмінність від податкового?
Якщо платник ЄП веде операції з іноземним контрагентом, треба пам'ятати про вимоги валютного законодавства: Закону про ЗЕД, Закону про розрахунки в інвалюті, Iнструкції про валютний контроль, Постанови НБУ №45, Положення про торгівлю інвалютою та П(С)БО 21. При укладанні ЗЕД-контракту слід враховувати норми Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. №201. Права й обов'язки сторін відображаються в умовах контракту. Самостійно з'ясувати валютні питання за допомогою цих нормативних актів платнику ЄП буде неважко. Єдине, про що слід пам'ятати:
1) якщо першою подією є відвантаження власної продукції, то виручка у валюті повинна надійти у строки, зазначені у контракті, але не пізніше 180 к. д. з дати митного оформлення. За кожен день прострочення буде нарахована пеня у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки1. Відлік строку розрахунків починається з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації;
1 Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаної виручки (ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті).
2) надходження у валюті підлягають обов'язковому продажу на МБВБ у розмірі 50%. Решта валютних надходжень залишається в розпорядженні експортера.
Надходження валютної виручки
Дата надходження коштів, відповідно до п. 292.6 ПКУ, для платника ЄП є датою отримання доходу. Слід урахувати, що за п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в інвалюті, перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату його отримання.
Але, враховуючи обов'язковий продаж валюти, постає запитання: а яку дату брати до уваги? Адже надходження в іноземній валюті у розмірі 50% підлягають обов'язковому продажу на МБВБ (виключно наступного робочого дня після дня зарахування коштів на розподільчий рахунок), а решта суми залишається на валютному рахунку підприємця.
Дата надходження валюти буде підтверджуватися банківською випискою з валютного рахунку платника ЄП, а самі кошти — перераховуватися за курсом НБУ цього самого дня. Дату надходження коштів, що підлягають обов'язковому продажу у розмірі 50%, експортер побачить на своєму рахунку тільки в гривнях. Уповноважений банк продає валюту за комерційним курсом, установленим на МБВБ. Різниця між курсом НБУ та комерційним курсом формує доходи або витрати від продажу валюти.
Зверніть увагу: банк утримує комісію за РКО, зазвичай з суми виручки, яку платник ЄП отримує від нерезидента. Але в дохід слід ставити повну суму, яка надійшла.
Приклад 1 Платник ЄП 02.10.2017 р. за операції з експорту продукції отримав 1000 євро. Цього самого дня 500 євро зараховано на валютний рахунок (умовний курс НБУ — 31,3785 грн/євро.) Наступного дня, 03.10, банк здійснив обов'язковий продаж 500 євро за комерційним курсом (умовно 31,4200 грн/євро). Комісія банку 0,5% — 78,55 грн.
Визначаємо дохід платника ЄП:
— 02.10.2017 р. датою отримання валютної виручки відображається сума доходу. Дохід перераховується в гривні за курсом НБУ на дату зарахування 50% виручки на валютний рахунок — 15689,25 грн (500 х 31,3785);
— 03.10.2017 р. відображається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов'язкового продажу на міжбанку, отримано на рахунок 15631,45 грн за мінусом комісії 78,55 грн, але дохід: 15710,00 грн (500 х 31,4200).
Загалом сума доходу від валютної операції становить 31399,25 грн (15689,25 + 15710,00).
Валюта на рахунку платника ЄП
Якщо власник валюти — платник ЄП, бухгалтерський та податковий облік відрізняється. I ось чому.
Бухгалтерський облік. Згідно з п. 4 П(С)БО 21, валюта, яка перебуває на поточному валютному рахунку підприємства, є монетарною статтею балансу. Підприємство за п. 8 П(С)БО 21 зобов'язане в бухобліку визначати курсові різниці за монетарними статтями з використанням валютного курсу (курс НБУ) на кінець дня дати балансу. Тому валюта на поточному рахунку підприємства підлягає перерахунку, і за нею визначають курсові різниці (різниці між курсами НБУ). Також курсові різниці визначатимуться, якщо підприємство вирішить продати цю валюту, про що далі. Результат від визначення різниць відобразиться у складі інших операційних доходів або витрат (субрахунки 714 або 945).
Податковий облік. За п. 292.13 ПКУ дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ. Згідно з пп. 296.1.3 ПКУ, платники ЄП (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ. У п. 44.2 ПКУ сказано, що такі особи ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат із метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою контролюючим органом. I хоча такої методики немає, об'єкт оподаткування для платників ЄП визначається з урахуванням додатної курсової різниці (субрахунок 714). На погляд податківців, платник ЄП у разі зростання курсів валют отримує дохід, який слід оподатковувати (див. ЗIР, підкатегорія 108.01.02).
Отже, додатне значення курсових різниць від перерахунку валюти включається до доходів платника ЄП, а від'ємне не зменшує базу оподаткування ЄП.
Приклад 2 Платник ЄП 30.09.2017 р. має залишок на валютному рахунку 500 євро. Ця валюта надійшла від експорту продукції 15.09.2017 р.
На дату балансу слід визначити курсові різниці. У цьому разі порівнюються курси НБУ на дату зарахування валюти та на дату балансу.
Курс НБУ на 15.09.2017 р. — 31,0935 грн.
Курс НБУ на 30.09.2017 р. — 31,2365 грн. Курс збільшився, відповідно підприємство отримало дохід: (31,2365 - 31,0935) х 500 євро = 71,50 грн.
Додатна курсова різниця відображається у загальній сумі доходу податкового періоду.
Якби курс НБУ на дату балансу впав, у результаті перерахунку валюти у гривню платник ЄП отримав би меншу суму у гривнях, виникла би від'ємна курсова різниця. Цей результат відображається тільки у фінзвітності і не впливає на податковий облік.
Продаж валюти
За операцією продажу валюти в обліку виникають доходи або витрати.
На субрахунку 711 узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу валюти, зокрема додатна різниця між ціною продажу валюти і її балансовою вартістю. На субрахунку 942 узагальнюється інформація про витрати, зокрема від'ємна різниця між ціною продажу валюти та її балансовою вартістю1. Уповноважений банк продає валюту за комерційним курсом, установленим на МБВБ. Різниця між курсами і формує доходи або витрати від продажу валюти2. Якщо підприємство отримує дохід від такої операції (комерційний курс є більшим, ніж курс НБУ на дату продажу), ця сума є складовою оподатковуваного доходу платника ЄП.
1 Балансова вартість валюти — це вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.
2 Див. ЗIР, підкатегорія 108.01.02, запитання: «Чи виникає дохід у ЮО — платника ЄП третьої групи від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту товарів, робіт, послуг?».
Слід пам'ятати, що на дату продажу валютних коштів треба визначити курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21).
Приклад 3 Платник ЄП 02.10.2017 р. подав заявку на продаж 500 євро. Валюту було продано того самого дня, гривні зараховано на поточний рахунок. Комісія банку — 0,5% від суми операції.
Курс НБУ на 02.10.2017 р. — 31,3785 грн.
Валюта продана на міжбанку за комерційним курсом 32,5000 грн.
Підприємство отримало дохід у розмірі: (32,5000 - 31,3785) х 500 євро = 560,75 грн, який оподатковується ЄП.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»