Мінсоцполітики про зміни у працевлаштуванні іноземців в Україні
! Роботодавцям
Мінсоцполітики з огляду на набрання чинності Законом від 23.05.2017 р. №2058-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій» надало роз'яснення щодо застосування ч. 3 ст. 42-1 Закону «Про зайнятість населення».
1. Вимоги щодо розміру зарплати для отримання дозволу поширюються на роботодавців:
які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше;
або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманого дозволу;
у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.
Норми частини третьої ст. 42-1 Закону чітко визначають обов'язок роботодавця щодо розміру заробітної плати іноземного найманого працівника у разі застосування його праці.
2. Для продовження дії дозволу подаються також документи, в яких відбулися зміни (п. 3 ч. 3 ст. 42-2 Закону).
А отже, подання копії трудового договору (контракту) з відповідною оплатою праці іноземного працівника є обов'язковим.
3. Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Отже, як бачимо, неповний робочий час не заборонений для іноземців.
Лист Мінсоцполітики від 18.09.2017 р. №2413/0/101-17
Для прийняття на роботу за сумісництвом інформація про основну не потрібна
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики зауважує, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, яких приймають на роботу, відомості про їх партійну і національну належність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачене законодавством.
Згідно з п. 3 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін'юсту від 28.06.93 р. №43, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.
Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
У Мінсоцполітики наголошують: роботодавець не має права відмовити працівникові в прийнятті на роботу за сумісництвом у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи.
Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю (ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП).
Водночас, згідно з п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9, якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата проводиться відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.
Лист Мінсоцполітики від 14.04.2017 р. №8185/0/2-17/13
Як організувати професійне навчання на виробництві
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики зазначило, що питання щодо організації професійного навчання працівників вирішується роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства. Зокрема, воно може здійснюватися на договірних засадах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях та безпосередньо у роботодавця.
Формальне професійне навчання працівників може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних засадах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях. За результатами формального професійного навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.
Для організації професійного навчання роботодавець може утворити окремий підрозділ з питань професійного навчання працівників або покласти функції з організації такого навчання на відповідних фахівців.
Неформальне професійне навчання працівників здійснюється за їхньою згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця за рахунок його коштів та з урахуванням потреб власної господарської діяльності.
За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія, за якою здійснювалося навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.
Водночас працівники мають можливість підтвердити результати неформального професійного навчання за робітничими професіями.
Для здійснення підтвердження кваліфікації за результатами неформального навчання суб'єктам підтвердження потрібно, зокрема:
— мати ліцензію на надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти за відповідною професією;
— створити одну або декілька комісій із підтвердження кваліфікації за результатами неформального навчання;
— розробити та затвердити комплект контрольно-оцінювальних матеріалів за робітничою професією, за якою здійснюватиметься підтвердження професійної кваліфікації: анкету самооцінювання, перелік засобів вимірювання, критерії оцінювання результатів неформального професійного навчання.
Підтвердження кваліфікації здійснюється за результатами визначення рівня професійних знань, умінь і навичок особи із застосуванням засобів вимірювання та критеріїв оцінювання.
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видаються документи про підтвердження результатів неформального професійного навчання.
Фінансування підтвердження кваліфікації здійснюється за рахунок власних коштів особи або коштів роботодавця — у разі підтвердження кваліфікації направленого працівника.
Лист Мінсоцполітики від 25.05.2017 р. №421/0/126-17
Iндексація орендної плати за держмайно у 2017 році
! Орендарям державного та комунального майна
Фонд держмайна повідомив, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону про держбюджет-2016 було зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.
Закон про держбюджет-2017 не містить норм щодо призупинення індексації орендної плати у 2017 році.
Iндекс інфляції застосовується у порядку, визначеному Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорціями її розподілу, затвердженими постановою КМУ від 04.10.95 р. №786, та договором оренди.
Лист Фонду держмайна від 15.05.2017 р. №10-16-9559
Чи можна скласти розрахунок коригування до ПН, складеної спецрежимником?
! Сільгоспвиробникам
ДФС у Полтавській області зазначила, що всі податкові накладні/розрахунки коригування, складені сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, мали бути зареєстровані лише до 15 січня 2017 року включно. Починаючи з 16 січня 2017 року реєстрація таких податкових накладних та розрахунків коригування не здійснюється.
Тому платник ПДВ, який застосовував спеціальний режим оподаткування ПДВ, не може скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.01.2017 р. щодо операцій, пов'язаних зі здійсненням сільськогосподарської діяльності.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до ПН.
Оскільки розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН, то підстав для зменшення податкових зобов'язань постачальник (продавець) не має.
Лист ДФС у Полтавській області від 21.09.2017 р. №2018/IПК/16-31-12-01-34
ДФС про відрахування до держбюджету частини чистого прибутку
! Науковим установам
Включення державних комерційних підприємств та казенних підприємств до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, є обов'язковою умовою для звільнення таких установ від спрямування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України у розмірі 75%.
Крім того, державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які належать до наукових установ, засновані на державній власності, зобов'язані не менш як 50% чистого прибутку, обрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази та подавати Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, у терміни, передбачені для квартальної звітності.
Лист ДФСУ від 27.09.2017 р. №2061/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Обчислення ліміту каси новоствореним підприємством
! Новоствореним підприємствам
ДФСУ нагадала, що підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які, відповідно до встановленого законодавством України порядку, отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші 3 місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.
Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших 3 місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Установлений ліміт каси затверджують внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 22.09.2017 р. №2038/6/99-99-14-05-01-15/IПК
Профілактичні медичні огляди працівників: оподаткування
! Роботодавцям
Податківці розглянули питання щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку як додаткове благо у вигляді витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівників, та повідомили.
Відповідно до ст. 21 Закону від 06.04.2000 р. №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб», обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок установлено постановою КМУ від 23.05.2001 р. №559.
Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — працівника витрати роботодавця на обов'язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такого платника згідно із Законом №1645 у разі дотримання вимог пп. 165.1.19 ПКУ.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.09.2017 р. №2056/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Відображаємо у звітності залишок авансового внеску, сплаченого в 2014 році
! Платникам податку на прибуток
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2016 р., платники податку на прибуток мали щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше ніж 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У декларації з податку на прибуток підприємства сума нарахованих авансових унесків відображалась у рядку 13.7 додатка ЗП до декларації до рядка 13 декларації та враховувалася на зменшення нарахованої суми податку на прибуток.
Перевищення суми нарахованих і сплачених щомісячних авансових унесків над сумою нарахованого податку на прибуток за рік свідчило про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих у такому році щомісячних авансових внесків.
Наказом Мінфіну від 17.01.2013 р. №19 було внесено зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11, а саме класифікацію доходів бюджету доповнено позиціями «авансові внески з податку на прибуток підприємств».
У зв'язку з цим для сплати авансових унесків з податку на прибуток було запроваджено окремі коди бюджетної класифікації і нарахування таких авансових внесків здійснювалося в окремих картках обліку авансових платежів.
Разом з тим наказом Мінфіну від 20.07.2015 р. №651 затверджено зміни до бюджетної класифікації, які передбачали виключення кодів бюджетної класифікації, встановлених для обліку надходжень авансових унесків з податку на прибуток підприємств, та об'єднання рахунків.
Отже, облік податку на прибуток та авансового внеску здійснювався за одним кодом бюджетної класифікації, що автоматично об'єднало всі переплати в інтегрованих картках платників податку і врахувало їх при оплаті поточних зобов'язань з цього податку та наявного податкового боргу у межах переплат.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 26.09.2017 р. №2049/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Як у декларації з прибутку відобразити залишки авансових внесків за 2016 рік
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ нагадує, що платники податку на прибуток підприємств мали сплатити до 31 грудня 2016 р. авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р.
Розрахунок такого авансового внеску подавався у декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 р.
Сума нарахованих авансових внесків відображалась у повному обсязі у рядку 16.6 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток за 2016 р., затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 у редакції наказу Мінфіну від 08.07.2016 р. №585, та переносилася до рядка 16 додатка ЗП до декларації.
Якщо сума перевищувала суму нарахованого податку на прибуток підприємств за 2016 р. (ряд. 06 + ряд. 08 + ряд. 10 + ряд. 12 + ряд. 15 декларації), то у рядку 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» декларації у повній відповідності до зазначеної у рядку формули «рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП» відображалось від'ємне значення податку на прибуток, яке свідчило про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих у 2016 р. авансових внесків.
Якщо платник припустився помилки при складанні декларації, то він має право скористатися статтею 50 ПКУ, відповідно до п. 50.1 якої, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.09.2017 р. №2057/6/99-99-12-02-04-15/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»