Закупівля підприємствами у населення сільгосппродукції (як правило, за готівку) — рядова шаблонна господарська операція. Придбану сільгосппродукцію підприємства використовують у власній господарській діяльності — для виготовлення власної продукції, продають на сторону тощо. Питання у зв'язку з цим також стандартні — особливості готівкових розрахунків, документального оформлення, утримання ПДФО.
Аванс готівкою для закупівлі сільгосппродукції
Підприємство видає готівкою з каси аванс відповідальній особі. У п. 2.11 Положення №637 зазначено, що для придбання сільгосппродукції готівку можна видавати на строк не більше 10 робочих днів з дня видачі, включаючи день отримання готівки під звіт. А якщо готівку видано як на відрядження, так і на закупівлю сільгосппродукції у відрядженні, згаданий строк може бути подовжено до завершення терміну відрядження. Оформлюється видача коштів підзвітній особі ВКО з обов'язковим зазначенням підстави — закупівля сільськогосподарської продукції.
Не більше 50 тис. грн на день
З огляду на п. 2.3 Положення №637 та п. 1 Постанови №210 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах суми не більше:
— 10000 грн (між підприємствами (підприємцями);
— 50000 грн (між фізособою та підприємством (підприємцем).
Таким чином, якщо підприємство через відповідальну особу придбаває сільгосппродукцію, воно має право розраховуватися готівкою з фізособою, яка не є підприємцем, протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами в межах 50000 грн. При цьому кількість фізосіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується (див. лист ДФСУ від 21.07.2014 р. №25/6/99-99-22-06-03-15/415, «ДК» №36/2014). Тобто підприємство може розрахуватися готівкою протягом дня на суму до 50000 грн включно з кожною фізособою — продавцем сільгосппродукції.
Якщо до 10 днів обмежено термін придбання сільгосппродукції, то що це за продукція?
Дивимося в п. 1.2 Положення №637, де до сільгосппродукції віднесено товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД (живі тварини, продукти тваринного походження, продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти тощо), якщо такі товари (продукція) безпосередньо виробником цих товарів (продукції):
— вирощуються;
— відгодовуються;
— виловлюються;
— збираються;
— виготовляються;
— виробляються;
— переробляються;
— а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо їх було придбано або вироблено на власних або орендованих потужностях (площах).
З цієї норми випливає, що придбавати за готівку, видану до 10 робочих днів, можна у тих фізосіб, які безпосередньо виростили (виробили) сільгосппродукцію (до цих фізосіб не належать підприємці, для яких виробництво сільгосппродукції є підприємницькою діяльністю). Якщо ж фізособи продають не власно вирощену сільгосппродукцію, застосувати норму 10 днів не можна, потрібно брати загальну норму — 2 робочі дні. У разі придбання продукції рослинництва підтвердженням того, що вона власно вирощена, буде довідка, про яку нижче. Там само ми наведемо рішення суду, в якому зазначається, що підприємство не зобов'язане перевіряти, власно вирощена така продукція чи ні. Отримав копію довідки — й автоматично вважається, що власно вирощена. А придбаваючи продукцію тваринництва, підприємство взагалі не зобов'язане вимагати якихось підтверджень.
Яким документом оформити процес закупівлі?
Фізично сам процес полягає в тому, що відповідальна особа підприємства приймає у фізособи сільгосппродукцію (зважує, перераховує тощо) і за отриману кількість розраховується — передає фізособі готівку. Власне, саме цей процес і потрібно оформити первинним документом, у якому відобразити особливості закупівлі — кількість, вартість, П. I. Б. продавця, реєстраційний номер його облікової картки (в просторіччі — IПН), утримані податки, якщо вони утримувалися (ПДФО, військовий збір).
Встановленої нормативними документами для нашої ситуації обов'язкової форми первинного документа немає. На практиці застосовують відомість, закупівельний акт, акт про закупівлю худоби та птиці. Відразу зауважимо, що всі ці форми не містять реквізитів для зазначення реєстраційного номера облікової картки (IПН) або серії і номера паспорта (для тих, які відмовилися від IПН1). Але з огляду на зміст п. 70.12 ПКУ документ на видачу готівки повинен містити ці дані. Тому задля уникнення непорозумінь із податковою службою рекомендуємо доповнювати закупівельні документи цими реквізитами. Плюс у цих формах немає реквізитів про суму утриманих і перерахованих податків (якщо вони утримувалися). Але ж дані про податки також доречно зазначати.
1 Така відмова можлива виключно через релігійні переконання, за умови позначки у паспорті (п. 70.5 ПКУ).
Видача готівки здавальникам сільгосппродукції може здійснюватися за відомостями, в яких зазначаються (п. 3.4 Положення №637):
— прізвища здавальників;
— їх адреси;
— обсяги зданої продукції;
— сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.
Плюс до цього у відомість додається IПН (паспортні дані). Якщо утримуються податки (про податки скажемо далі), то бажано би додати також дані про податки. Форма цієї відомості не встановлена, підприємству доведеться розробляти її самостійно. За основу можна взяти Відомість на виплату грошей (додаток 1 до Положення №637).
Форма закупівельного акта наведена в додатку 5 до Методрекомендацій №157. Мінфін у листі від 30.07.2004 р. №31-03430-03-29/13806 (див. «ДК» №41/2004) зазначає, що цю форму можна застосовувати при оформленні закупівлі продукції на ринках у фізосіб, не зареєстрованих суб'єктами підприємницької діяльності. А в листі Мінфіну від 03.12.2004 р. №31-03430-01-10/22335 наголошено, що такий акт має рекомендаційний характер і має містити ті самі реквізити, що й закупівельна відомість. Щоправда, форма в додатку 5 містить не всі ці реквізити. Тому якщо підприємство буде застосовувати акт з додатка 5, воно повинне буде доповнити його тими реквізитами, яких бракує.
Зверніть увагу!
Увага: у давньому листі Мінфіну від 03.12.2004 р. №31-03430-01-10/22335 (див. «ДК» №7/2005, коментар «ДК») згадується про можливість оформляти закупівельні відомості, які повинні містити, зокрема, такі дані:
— місце укладання угоди;
— П. I. Б. продавця;
— IПН (за відсутності — дані паспорта);
— дані про земельну ділянку (власну, орендовану). Цей реквізит стосується випадків придбання продукції рослинництва. Тут фактично замість цих даних можна додати копію довідки форми №3ДФ, про яку далі;
— найменування продукції;
— ціну одиниці продукції;
— обсяг проданої продукції;
— суму виплачених коштів;
— підпис продавця про отримання коштів.
Закупівельна відомість, яка згадується в листі, — фактично різновид тої відомості, яка згадується в Положенні №637.
Акт на передачу (продаж), закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами (сільгоспоблік, форма №95б) затверджений наказом Мінсільгоспу СРСР від 30.03.81 р. №260-2 і наведений у додатку до листа Мінагрополітики від 29.08.2007 р. №37-27-2-12/13869. Про особливості застосування цього акта зазначається в пп. 2.10.1 Iнструкції №7. Акт застосовується у разі приймання від населення худоби і птиці.
Отже, сільгосппродукцію придбали, кошти видали, документ (відомість, акт) оформили. Документ залишається у підприємства. А що залишиться у здавальника продукції? Акти доречно оформляти у двох примірниках, один з яких надається здавальнику. А в разі оформлення відомістю на вимогу здавальника доведеться виписувати йому якусь довідку про закуплену продукцію і виплачений дохід.
Дотримання вимог щодо безпечності харчових продуктів, ветеринарних вимог
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №771, забороняється в тому числі:
— продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;
— обіг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці немає позначки придатності.
Харчовий продукт
Харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною (п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону №771). Причому термін «харчовий продукт» не включає, наприклад, корми, живих тварин, якщо вони не призначені для розміщення на ринку для споживання людиною тощо. Таким чином, майже вся сільгосппродукція, яку підприємство закуповує у населення (окрім живих тварин), підпадає під поняття харчового продукту. Це означає, що придбавати сільгосппродукцію у населення підприємство (його відповідальна особа) може тільки на агропродовольчих ринках.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №771 можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка розташована на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який є на цьому ж ринку:
— цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин;
— туші свійської птиці, кролів та малих диких тварин;
— риба;
— мед;
— яйця;
— молоко необроблене;
— сир домашнього виробництва;
— продукти рослинного походження.
Позначка придатності ставиться державним інспектором на цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свійської птиці, кролів (ч. 2 ст. 36 Закону №771). На туші, не придатні для споживання людиною, наносять насічки на поверхні всієї туші.
Якщо підприємство придбаває у населення живих сільськогосподарських тварин (велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози), слід дотримуватися вимог Закону №1445 щодо обов'язкової ідентифікації і реєстрації тварин. На кожну тварину повинен бути в наявності ідентифікаційний документ (паспорт великої рогатої худоби, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз). Відповідно до п. 23 Правил №1402, у разі перевезення закуплених живих тварин у фізособи треба отримати як ідентифікаційний документ на тварину, так і ветеринарне свідоцтво (форма №1 згідно з додатком 2 до Правил №288).
ПДФО, військовий збір з виплачених фізособам коштів
Загальне правило для податків (ПДФО і військового збору)
Насамперед зазначимо, що сільгосппродукція фактично є рухомим майном, а отже, вона повинна оподатковуватися за правилами, визначеними ст. 173 ПКУ, за ставкою ПДФО 5% згідно з п. 167.2 ПКУ. Але на заваді застосуванню цієї норми стоїть правило абз. 2 п. 173.1 ПКУ, де сказано, що дохід визначається виходячи з ціни договору, але не нижче від оціночної вартості, визначеної згідно із законом. Визначення останньої здійснюється суб'єктом оціночної діяльності. У випадку з нашою сільгосппродукцією виконати це правило фактично неможливо, хіба що теоретично. Ніхто оцінника запрошувати не буде. Тому ст. 173 ПКУ ми залишаємо у спокої і застосовуємо загальні правила оподаткування і загальну ставку ПДФО.
Отже, оскільки фізичній особі виплачується дохід, то слід утримати ПДФО за загальною ставкою 18% плюс військовий збір 1,5% і на руки виплатити за мінусом податків. Наприклад, придбали картоплю на 1000 грн, утримуємо ПДФО 180 грн (1000 х 18%) і військовий збір 15 грн (1000 х 1,5%) і на руки виплачуємо 805 грн (1000 - 180 - 15).
У формі №1ДФ ця виплата відображається з ознакою доходу «127».
У який момент утримувати ПДФО, військовий збір і перераховувати їх до бюджету?
Прямої норми для ситуації, коли дохід виплачує фізособі відповідальна особа підприємства, ПКУ не містить. Але маємо аналогії.
При наданні доходу у негрошовій формі чи виплаті з каси податки сплачуються до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПКУ). При виплаті доходу з банківського рахунку податки сплачуються одночасно з такою виплатою (див. пп. 168.1.2 ПКУ).
Ми можемо міркувати таким чином. Власне, підприємству в особі бухгалтера стане відомо про виплату доходу фізособам у момент отримання від відповідальної особи авансового звіту, коли бухгалтер проведе таку виплату в обліку записом Д-т 631 (фізособи) К-т 372 (підзвітна особа). Тому й операцію нарахування в обліку можемо прив'язувати до дати відображення в обліку авансового звіту. Маємо ще три банківські дні на сплату податків. I ці три дні ми беремо за аналогією, тому що наша ситуація в будь-якому разі не зазначається в нормі пп. 168.1.4 ПКУ.
Але міркування можуть бути й інші. Відповідальна особа є представником підприємства. Тому можна вважати, що коли ми кажемо, що відповідальна особа виплатила кошти, то маємо на увазі, що це в її особі виплатило підприємство. Тож від дати такої виплати і рахуємо строк три дні. Щодо цього аргумента також можемо зауважити: строк три дні стосується виплат у негрошовій формі чи виплат з каси, а у нашій ситуації виплата з рук за рахунок коштів, виданих під звіт.
Пільга у разі придбання продукції рослинництва
Якщо фізособа продає підприємству власно вирощену сільгосппродукцію, яка вирощена на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених ЗКУ, то виплачений дохід від продажу не оподатковується ПДФО і, відповідно, військовим збором (див. пп. 165.1.24 ПКУ). Причому пільга надається за умови, що фізособа надасть підприємству (відповідальній особі) копію відповідної довідки (форма №3ДФ, затверджена наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. №32).
Довідка видається на п'ять років сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.
Виплачений в такому разі фізособі дохід відображається у формі №1ДФ з ознакою доходу «148».
Якщо фізособа — продавець сільгосппродукції не надасть копії довідки форми №3-ДФ або термін її дії прострочено, чи вона не містить усіх обов'язкових реквізитів, фізособа не матиме права на пільгу і виплачений їй дохід оподатковується на загальних підставах.
А тепер розглянемо питання, яких розмірів повинні бути земельні ділянки, щоб ця пільга працювала (див. таблицю).
Таблиця
Розмір земельних ділянок для отримання пільги з ПДФО і військового збору
|
№
з/п |
Призначення земельної ділянки
|
Граничний розмір
|
|
(див. ст. 121 ЗКУ, пп. 165.1.24 ПКУ)
|
||
|
1.
|
Для садівництва | Не більше 0,12 га |
|
2.
|
Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) | — у селах — не більше 0,25 га; — в селищах — не більше 0,15 га; — у містах — не більше 0,10 га |
|
3.
|
Для індивідуального дачного будівництва | Не більше 0,10 га |
|
4.
|
Для особистого селянського господарства | Разом (№4 та №5) — не більше 2,0 га. А якщо розмір перевищує 2,0 га, то дохід від продажу підлягає оподаткуванню на загальних підставах |
|
5.
|
Земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) (окрім тих, які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються) | |
|
6.
|
Земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються фізособою (здаються в оренду або обслуговуються) | Незалежно від розміру отримані доходи від продажу сільгосппродукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу |
У листі ДФСУ від 07.09.2015 р. №8479/Х/99-99-17-02-01-14 (див. «ДК» №43/2015) зазначено, що якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то виплачені фізичній особі доходи від продажу продукції рослинництва включаються платником податку (фізособою) до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за загальною ставкою (на сьогодні 18%).
За логікою цього листа, підприємство не повинне перевіряти відповідність зазначених у довідці форми №3ДФ розмірів земельних ділянок їх граничній величині. Для того щоби підприємство не утримувало податки, йому достатньо отримати копію належним чином оформленої довідки. Такий самий висновок зроблено, приміром, в ухвалі ВАСУ від 29.01.2015 р. №К/800/27584/131: «Факт видачі довідки… автоматично зобов'язує позивача не утримувати цей податок, незалежно від самого змісту довідки, оскільки вона сама фіксує саме факт наявності пільги фізичної особи».
Обов'язкові реквізити довідки за ф. №3ДФ:
— порядковий номер, за яким довідку зареєстровано;
— дата видачі;
— паспортні дані фізособи;
— місце проживання;
— реєстраційний номер облікової картки фізособи (або паспортні дані для тих, хто відмовився отримувати номер);
— вид цільового призначення земельної ділянки;
— розмір земельної ділянки у га;
— ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;
— дата, до якої дійсна довідка.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі довідки,
затвердженого наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. №32
А от вже платник податку самостійно повинен зазначити дохід у своїй річній декларації і сплатити податки, у разі якщо розмір наданих йому земельних ділянок перевищує норми. Причому норма пп. 165.1.24 ПКУ сформульована таким чином, що у разі такого перевищення оподатковувати треба всю суму отриманого доходу, а не тільки суму пропорційно до розміру перевищення.
Не мусить підприємство перевіряти також походження закупленої у фізособи продукції, чи мав можливість продавець (фізособа) виростити таку продукцію на наявних у нього земельних ділянках. Наприклад, в ухвалі ВАСУ від 31.03.2015 р. №К/800/50613/142 розглядалася ситуація, коли підприємство закупило у фізособи продукцію, виплачений дохід не був оподатковуваний, оскільки фізособа надала довідку форми №3ДФ. А під час перевірки податковий орган на підставі інформації щодо середньої урожайності сільськогосподарських культур та даних про розміри земельної ділянки дійшов висновку, що продавець не міг на власній земельній ділянці вирощувати продукцію в тому обсязі. Отже, суд дійшов висновку, що підприємству для того, щоб не оподатковувати виплачений дохід, досить отримати відповідну довідку. Перевіряти врожайність воно не зобов'язане.
А якщо дата довідки пізніша за дату придбання продукції? Наприклад, в постанові ВАСУ від 31.08.2016 р. №К/800/20543/141 розглядалася ситуація, коли продукція придбана 24 червня, а довідка датується 25 червня. В іншому разі продукція придбана 25 квітня, а довідка від 5 травня. Суд дійшов висновку, що пільга надається, бо є довідка.
Пільга у разі придбання продукції тваринництва
Згідно з абз. 7 ст. 165.1.24 ПКУ не оподатковується підприємством дохід від придбання у фізособи продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД. Причому в цьому разі жодної довідки надавати підприємству не потрібно. У формі №1ДФ такі доходи відображаються з ознакою «179».
А от сама фізособа повинна контролювати розмір отриманого нею доходу від продажу продукції тваринництва. Якщо такий дохід не перевищує 50 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (3200 х 50 = 160000 грн), жодних активних дій фізособі робити не треба. Дохід у такому розмірі не оподатковується. Якщо отриманий дохід вищий від такої суми, фізособа повинна отримати у відповідній місцевій раді довідку довільної форми, в якій зазначається, що така фізособа самостійно вирощувала, розводила, відгодовувала продукцію тваринництва. Фізособа у загальному порядку подає до податкової за своїм місцем проживання річну податкову декларацію, до якої додає отриману довідку. Оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів МЗП. А якщо самостійне вирощення, розведення, відгодовування не буде підтверджено (довідкою), то вся сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню.
Оприбуткування закупленої сільгосппродукції
Відповідальна особа закупила сільгосппродукцію, розрахувалася готівкою зі здавальниками. Далі сільгосппродукцію слід передати в місця зберігання підприємства (склад, комору тощо) у підзвіт матеріально відповідальних осіб (комірників, бригадирів та ін.). Передачу доцільно оформляти Накладною-вимогою про відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма №М-11) чи Накладною (внутрішньогосподарського призначення) (форми №ВЗСГ-8) тощо. Накладна складається у двох примірниках: один — для нашої відповідальної особи закупівельника, інший — для особи, яка прийняла продукцію у підзвіт. Надалі свій примірник накладної відповідальна особа додає до авансового звіту для підтвердження закупівлі продукції.
Подання авансового звіту
Як зазначено у пп. 170.9.2 ПКУ, відповідальна особа, яка отримувала кошти, повинна відзвітуватися перед підприємством про витрачання цих коштів, подавши Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. №841), до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
— завершує таке відрядження;
— завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Причому за наявності невитрачених коштів працівник повинен залишок коштів повернути до каси підприємства або зарахувати на його банківський рахунок до або під час подання звіту.
Отже, якщо працівника з метою закупівлі сільгосппродукції направляли у відрядження, він звітує до закінчення п'ятого банківського дня з дня повернення з відрядження. До звіту додаються документи, які підтверджують виплату готівки (закупівельні відомості, акти тощо), документи на передачу закупленої продукції в місця зберігання (накладні), а також квитанція до ПКО (якщо до каси вносився невитрачений залишок готівки) чи квитанція банку (якщо невитрачені кошти здавалися через банківську установу).
Якщо працівник підприємства на отримані під звіт кошти закуповує у фізосіб сільгосппродукцію без виїзду у відрядження, то звіт слід подати до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому було завершено виконання окремої цивільно-правової дії. Окрема така дія — це акт закупівлі у кожної окремої фізособи.
Наприклад, кошти з каси видали 09.10.2017 р. на строк до 10 робочих днів (до 23.10.2017 р.), працівник не скеровувався у відрядження і наступного робочого дня (10.10.2017 р.) почав закуповувати сільгосппродукцію (закупивши у кількох фізосіб). Потім закупівля продовжилася 11, 12 і закінчилася 13 жовтня 2017 р. Яку з цих дат вважати завершенням окремої цивільно-правової дії в контексті пп. 170.9.2 ПКУ?
Властиво, однозначної відповіді тут немає. Підходити до цього питання можна з різних боків. Наприклад, для коштів, витрачених 10.10.2017 р., звіт слід подати до 18.10 включно1. Для витрачених 11.10.2017 р. звіт подається до 19.10.2017 р. включно і т. д. Але ж, подаючи звіт, слід і невитрачені кошти повертати. Щось тут не так. Iнший варіант — рахувати строк від останнього дня, коли закінчили закупівлю. У нас це 13.10.2017 р. Хоча в цьому разі не виконується вимога щодо відліку строку від дати завершення окремої цивільно-правової дії. Адже таких дій було багато і перша з них, окрема цивільно-правова дія, була завершена 10.10.2017 р. З нашого погляду, найобґрунтованішим і найбезпечнішим є третій варіант розуміння цієї норми: завершення окремої цивільно-правової дії — це коли вперше придбано сільгосппродукцію. Тобто у нас це 10.10.2017 р. Отже, за всі закупівлі слід відзвітувати єдиним звітом від 18.10.2017 р.
1 16.10.2017 р. — неробочий день відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
А якщо остання закупівля буде закінчена, приміром, 19.10.2017 р.? У цій ситуації найбезпечнішим варіантом буде звітування окремим звітом до 18.10.2017 р., здавання при цьому невикористаної готівки до каси і відразу отримання цієї самої готівки знову у підзвіт на купівлю сільгосппродукції. Закупивши сільгосппродукцію 19 числа, подаємо наступний звіт і повертаємо в касу невикористану готівку, якщо вона є.
Нормативна база
- ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-III.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №771 — Закон України від 23.12.97 р. №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
- Закону №1445 — Закон України від 04.06.2009 р. №1445-VI «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».
- Iнструкція №7 — Iнструкція по обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі, додаток до наказу Мінсільгосппроду від 15.01.97 р. №7.
- Методрекомендації №157 — Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. №157.
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
- Постанова №210 — Постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».
- Правила №288 — Правила заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимоги до їх обліку, затверджені наказом Мінагрополітики від 01.08.2014 р. №288.
- Правила №1402 — Правила транспортування тварин, затверджені постановою КМУ від 16.11.2011 р. №1402.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант