Якщо запропонувати людині замість рахівниці комп'ютер, вона одразу ж погодиться. А якщо замість рахівниці запропонувати сучасний РРО, то вибір може бути й не на користь останнього. Але законодавці поступово звужують коло ситуацій, коли можна обходитись без РРО. Отже, поговоримо про цей пристрій та про те, як безпечно ним користуватися, щоб не наражатися на штрафи.
Кому треба РРО, а кому ні?
Фізичні особи — підприємці (далі — ФОП) — платники єдиного податку звільнені від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ. Це звільнення не стосується тих ФОП, хто продає технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, тож ця стаття не для них.
Першій групі платників ЄП РРО не «світить», поки вони перебувають у цій групі.
А от ФОП другої та третьої групи платників ЄП потрібно слідкувати за своїми доходами: при дозволених їм межах річного доходу відповідно у 1,5 млн грн та 5 млн грн1 без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік).
Наприклад, ФОП зареєструвався платником ЄП з 01.10.2017 р., відкрив два магазини та поставив торговий автомат, що приймає жетони. У листопаді 2017 р. він отримує 1000001-шу гривню доходу з цих двох магазинів та від продажу жетонів до автомата, отже, з 1 січня 2018 р. йому треба буде застосовувати РРО. При цьому враховується весь отриманий дохід: готівка, в тому числі за жетони, оплата банківськими картками та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців.
ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з кварталу, наступного за тим, у якому досягнуто мільйонної позначки. Це означає, що наш ФОП, який за два перші місяці IV кварталу 2017 р. отримав виручку в 1 млн грн, у грудні 2017 р. ще може спокійно працювати без РРО та отримати ще один мільйон виручки (або навіть не один). При цьому штрафних санкцій згідно зі ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не буде. А от 1 січня 2018 р. цей ФОП повинен зустріти вже з зареєстрованим та готовим до роботи РРО.
Як правило, реєстрація РРО на практиці триває тиждень, тож це слід зробити завчасно, до настання нового кварталу після досягнення доходу в 1 млн грн, або ж з нового кварталу утримуватися від проведення розрахункових операцій доти, поки РРО не буде готовий до роботи. Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547. Ним визначено, які документи слід подати для реєстрації РРО та книги обліку розрахункових операцій та в якій послідовності це робиться.
Розрахункова операція та розрахунок готівкою — не одне й те саме
Серед госпсуб'єктів досить поширена думка, що РРО потрібен лише у разі готівкових розрахунків за допомогою банкнот і монет2. Але це не так. Поняття розрахункової операції, яку треба проводити через РРО, ширше, ніж поняття розрахунку готівкою. Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця — ст. 2 Закону про РРО.
1 Межі річного доходу для 2-ї та 3-ї груп «єдинників» установлені п. 291.4 ПКУ.
2 Iнструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №174, визначає готівку як грошові знаки у вигляді банкнот і монет.
Отже, розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-термінала продавця (банківський еквайринг), або при оплаті карткою через Iнтернет за допомогою інтернет-еквайрингу. Головна ознака розрахункової операції, притаманна їй у переважній більшості випадків, — це одночасний обмін товару (послуги) на оплату за них «тут і зараз», при цьому продавець не встановлює особу покупця — адже покупець здійснює оплату негайно, і продавцю не потрібно знати контактні дані покупця. Така оплата не обов'язково має бути готівковою, вона може здійснюватись і за допомогою банківських карток, але при цьому зберігається анонімність покупця та одночасність отримання ним товару та його оплати. З погляду ЦКУ це усні правочини, врегульовані ст. 206 ЦКУ.
Тому буде помилкою вважати, що ФОП-«єдинник» уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не буде брати до рук готівку, а замість цього буде приймати оплату, наприклад, виключно банківськими картками за допомогою POS-термінала або інтернет-еквайрингу.
Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів з рахунку покупця на рахунок продавця або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця. Ясна річ, що на безготівкові оплати жодних чеків на РРО пробивати не потрібно.
Навіть якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, йому теж слід пам'ятати про те, що при досягненні обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення зазначеного обороту йому вже не можна буде провести жодної розрахункової операції готівкою або за допомогою POS-термінала без РРО. Якщо ж такий ФОП здійснюватиме продаж виключно у безготівковій формі, — жодного ризику.
Ще один спосіб уникнути розрахункових операцій — надати покупцю можливість оплати товарів (послуг) через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС1). Продавець, який приймає оплату товарів (послуг) через ПТКС, звільняється від застосування РРО (п. 2 ст. 9 Закону про РРО). Якщо ПТКС належить іншій особі, ніж продавець, то переказ коштів і фіскалізація таких пристроїв — обов'язок таких інших осіб.
1 Використання можливостей ПТКС заслуговує на окрему статтю, тож тут докладно не розглядається.
Розрахункові операції в Iнтернеті
Формально розрахунки між продавцем та покупцем під час інтернет-торгівлі не підпадають під визначення розрахункових операцій згідно із Законом про РРО. Але водночас пунктом 2 ст. 3 Закону про РРО визначено, що застосування РРО при здійсненні розрахунків в Iнтернеті є обов'язковим.
Розрахункова операція, як випливає з самого визначення розрахункової операції в Законі про РРО, в Iнтернеті не здійснюється в таких випадках:
1) при перерахуванні коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця шляхом ініціювання переказу коштів без застосування платіжних карток (згідно із Законом про платіжні системи);
2) при оплаті вартості товару (послуги) покупцем без застосування платіжної картки готівкою через касу банку. При цьому оформлюється документ на переказ готівки (згідно з п. 1.7 Закону про платіжні системи);
3) якщо кошти перераховуються через сторонню службу доставки чи за допомогою поштового зв'язку, а також ПТКС, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого переказу. В цьому випадку розрахункову операцію здійснює така служба, поштовий оператор чи ПТКС, отже, вони й повинні застосовувати РРО (див. абз. 3 ст. 9 Закону про РРО).
Щодо інших випадків розрахунків в Iнтернеті, то, на думку податківців, при таких розрахунках необхідно застосовувати РРО (додатково див. «ДК» №15/2017). Однак питання це дискусійне та остаточно не врегульоване.
Думка податківців
Зокрема, з думкою податківців на цю тему можна ознайомитися у листі ДФСУ від 23.05.2016 р. №5295/К/99-99-22-07-03-14. Винятком може бути лише ситуація, коли місце здійснення розрахунків не визначено — тоді РРО не потрібен. Про це зазначають податківці у ЗIР, підкатегорія 109.02, у відповіді на запитання: «Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків у безготівковій формі за надані інформаційно-консультаційні послуги, отримані за допомогою комп'ютерних та інших програм через мережу Iнтернет, якщо місце здійснення розрахунків не визначено?»: якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп'ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Iнтернет, РРО не використовується.
Якщо обороти уповільнилися
На жаль, правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямі: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має «подружитися» з РРО назавжди. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: застосування РРО «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно меншими за 1 мільйон грн, це не позбавить його необхідності пробивати всю виручку через РРО. А це значить — нести витрати на обслуговування РРО та на можливі штрафи за помилки касирів.
ФОП-комісіонер-експедитор-агент та РРО
Окремо слід розглянути роботу ФОПа-«єдинника» за договором комісії та іншими агентськими договорами. Доходом ФОПа, який працює за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, вважається лише його винагорода (п. 292.4 ПКУ). Відповідно, і для цілей розрахунку граничної суми для початку застосування РРО теж слід враховувати лише таку винагороду.
Хоча, на погляд автора, можна запропонувати два способи, як позбутися цієї необхідності. Для початку треба звернути увагу на те, що застосування РРО потрібне лише протягом реєстрації ФОПа як платника ЄП, тобто поки він перебуває на спрощеній системі.
Отже, по-перше, можна перейти на загальну систему оподаткування. Це не врятує від застосування РРО відразу ж після такого переходу, адже для загальної системи взагалі немає жодних винятків щодо незастосування РРО. Проте з наступного кварталу можна буде знову повернутися на ЄП та почати накопичувати свій «перший мільйон» за календарний рік, у межах якого ФОПам-«єдинникам» можна працювати без РРО. Але якщо норму п. 296.10 ПКУ розуміти надто фіскально, можна її поширити на всі наступні періоди перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування. Тому варто отримати індивідуальну податкову консультацію у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ, з питання, чи повинен буде ФОП, який тимчасово перейшов зі спрощеної на загальну систему, застосовувати РРО у разі повернення на спрощену систему.
По-друге, можна взагалі припинити реєстрацію ФОП, якщо перехід на загальну систему з якихось причин буде неприйнятним. Потім, через певний час (він може бути досить коротким), знову зареєструватися та почати підприємницьке життя «з чистого аркуша» вже без РРО. Цей варіант теж має свої ризики — наприклад, перспективи перевірок діяльності ФОПа з «минулого життя». Тож кожен СГ обирає варіант, найприйнятніший саме для нього: або безпечно продовжувати використання РРО, або ризикнути та щось змінити у своєму житті.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Ганна ЛІСОВА, консультант з оподаткування та бухобліку