Мінімальна зарплата: практичні кейси

Питання, пов'язані із нарахуванням мінімальної зарплати та доплат до її рівня не полишають перших сторінок інтернет-форумів. Пропонуємо розглянути найпоширеніші типові ситуації на числових прикладах.

Суть мінімальної зарплати та її окремі складові

Суть мінімальної зарплати зводиться до суми нарахованої зарплати, нижче якої не можна оплачувати будь-яку роботу за умови, що працівник відпрацював повний місяць за умови повного робочого часу. Але в наших українських реаліях мінімальна зарплата є нижньою планкою — базою, нижче від якої не можна обраховувати і сплачувати податки до бюджету. Є навіть певна система доплат, які або виплачуються працівникові понад мінімальну зарплату, або є «віртуальною» доплатою (яка є тільки «на папері» і про наявність якої найманий працівник навіть не здогадується) для нарахування ЄСВ, коли реальний рівень зарплати не дотягує до 3200 гривень (тут і далі 3200 грн — це сума мінімальної зарплати у 2017 р.).

Перелік виплат, що їх враховують чи не враховують при обчисленні зарплати для забезпечення її мінімального розміру, наведено в таблиці.

Таблиця

Виплати, які враховуються чи не враховуються при обчисленні мінімальної зарплати

На практиці бухгалтери стикаються із проблемою ідентифікації несприятливих умов праці та підвищеного ризику для здоров'я. Щоб однозначно стверджувати, яка саме робота містить шкідливі умови праці, має бути проведена атестація робочого місця. Тому після проведеної атестації, коли однозначно можна стверджувати, що виконання конкретних функціональних обов'язків супроводжується несприятливими умовами праці та підвищеного ризику для здоров'я, можна здійснювати таку доплату понад суму мінімальної зарплати (у 2017 р. — 3200 грн). На підприємстві, як правило, є працівники, що мають справу з дезінфікуючими засобами та зайняті прибиранням туалетів. Для встановлення доплати за роботу із деззасобами атестація робочого місця не потрібна. Така доплата, по своїй суті, також є доплатою за роботу в несприятливих умовах та підвищеного ризику для здоров'я і нараховується «понад», тобто крім мінімальної зарплати (листи Мінсоцполітики від 18.01.2017 р. №119/0/101-17/282, від 27.01.2017 р. №10.1-17/17/2025, від 15.02.2017 р. №356/0/101-17/282, від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282). Усі суми підвищення посадових окладів, у т. ч. за роботу в несприятливих умовах та підвищеного ризику для здоров'я, мають бути «всередині» мінімальної зарплати 3200 грн. Тобто все залежить від того, як назвати додаткові кошти, що їх отримує працівник за роботу в несприятливих умовах, — власне доплатою за несприятливі умови чи надбавкою до окладу без уточнення, за що саме встановлено цю надбавку.

Багато запитань зазвичай стосуються індексації. Тут все однозначно. Сума індексації включається до суми нарахованої зарплати для порівняння із мінзарплатою (листи Мінсоцполітики від 18.01.2017 р. №119/0/101-17/282, від 02.02.2017 р. №248/0/101-17/282, від 13.02.2017 р. №317/0/101-17/282, від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282).

Якщо на підприємстві є затримка виплати зарплати, то компенсація за таку затримку до складу мінімальної зарплати не включається (лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. №394/0/101-17/282).

Отже, ключовий момент при вирішенні питання про необхідність доплати — це те, чи виконав працівник місячну норму праці. Якщо місячна норма виконана, а нарахована йому зарплата є меншою за 3200 грн, то необхідно провести доплату.

Сума доплати розраховується наприкінці кожного місяця, коли вже відома сума заробітної плати за фактично відпрацьований час. На момент виплати авансу про обрахунок доплати не йдеться, бо реально ще не відомий розмір фактично заробленої зарплати за звітний місяць. Якщо йдеться про неповний робочий час або працівник не виконав свою місячну (погодинну) норму праці, обрахунок мінімальної зарплати здійснюється пропорційно до виконаної норми праці (відпрацьованого часу). У разі коли мав місце простій не з вини працівника, час простою повинен бути оплачений не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (тарифу) і, увага, при цьому доплата до рівня мінімальної зарплати не провадиться. Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку встановлено ст. 111 КЗпП та ст. 21 Закону про оплату праці.

Приклад 1 Посадовий оклад працівника становить 2800 грн, працівник виконав свою місячну норму праці, отже, працівникові слід здійснити доплату: 3200 - 2800 = 400 грн (яку він за мінусом належних податків та зборів отримає на руки).

Приклад 2 Посадовий оклад працівника становить 2800 грн, але у серпні 2017 року із 22 робочих днів працівник працював лише 19 днів, решту часу він перебував у щорічній відпустці (частина відпустки припала на серпень 2017 р.). Сума відпусткових за дні серпня становила 1130 грн. Зарплата за відпрацьований час становила: 2800 : 22 х 19 = 2418,18 грн. Як бачимо, місячна норма праці не виконана, тому і рівень мінімальної зарплати слід обрахувати пропорційно до відпрацьованого часу: 3200 : 22 х 19 = 2763,64 грн. Відпусткові не є складовою мінімальної зарплати у 3200 грн, тому доплату до мінімального рівня будемо обраховувати так: 2763,64 - 2418,18 = 345,46 грн. Сума загального нарахованого доходу працівника за серпень 2017 р. становитиме: зарплата 2418,18 грн + доплата 345, 46 грн + відпусткові 1130 грн = 3893,64 грн.

Приклад 3 Посадовий оклад працівника — 2500 грн, але щомісяця є премія 300 грн. У серпні 2017 р. із 22 робочих днів працівник відпрацював 15 робочих днів, решту часу він хворів, сума лікарняних — 690 грн (умовно). Крім того, у серпні 2017 р. у працівника був ювілей і йому було нараховано премію до ювілейної дати в розмірі 1500 грн. Отже, сума зарплати за фактично відпрацьований час та премії за серпень 2017 р. становить: 2500 : 22 х 15 + 300 = 2004,55 грн. Оскільки працівник не виконав місячної норми праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно до відпрацьованого часу: 3200 : 22 х 15 = 2181,82 грн. Суми лікарняних та премії до ювілейної дати до розрахунку доплати не включаються, адже такі виплати виплачуються понад розмір мінімальної заробітної плати. Доплата до рівня мінімальної заробітної плати за серпень 2017 р. становитиме: 2181,82 - 2004,55 = 177,27 грн, а загальна сума нарахованого доходу працівника обчислюватиметься таким чином: посадовий оклад за відпрацьований час 1704,55 грн + премія 300 грн + доплата до рівня мінімальної заробітної плати 177,27 грн + сума лікарняних 690 грн + премія до ювілейної дати 1500 грн = 4371,82 грн.

Приклад 4 Посадовий оклад працівника — 4000 грн, цьому працівникові встановлено неповний робочий час — 0,75 ставки, отже, фактично його зарплата становить: 4000 х 0,75 = 3000 грн. Доплат робити не треба, адже оклад працівника (за умови повної ставки) становить не менше мінімальної зарплати. Якби оклад працівника становив менше мінімальної зарплати, наприклад 2800 грн (за умови повної ставки), то за умови його роботи на 0,75 ставки його рівень доходу становив би: 2800 х 0,75 = 2100 грн, мінімальна зарплата обраховується пропорційно до відпрацьованого часу: 3200 х 0,75 = 2400 грн, отже, в такому разі слід було б зробити доплату: 2400 - 2100 = 300 грн.

Приклад 5 Працівник працює на умовах внутрішнього сумісництва. У липні 2017 року нарахована зарплата за основним місцем роботи становить 2500 грн і за сумісництвом (0,25 ставки) — 900 грн. Доплата до рівня мінімальної зарплати мала би нараховуватися окремо за основним місцем роботи: 3200 - 2500 = 700 грн — і окремо за сумісництвом. Але в цьому конкретному випадку доплата за місцем роботи за сумісництвом не проводиться, бо, по суті, посадовий оклад на умовах повного робочого дня на цій посаді становить: 900 грн : 0,25 = 3600 грн, що є більше, ніж мінімальна зарплата. Якби оклад за сумісництвом (0,25 ставки) становив, наприклад, 600 грн, то і за цим місцем роботи треба було б здійснювати доплату: (3200 - 600 : 0,25) х 0,25 = 200 грн.

Приклад 6 Посадовий оклад прибиральниці становить 2000 грн. Доплата за прибирання туалетів — 10% посадового окладу (200 грн). Сума доплати визначається таким чином: 3200 - 2000 = 1200 грн. Загальна сума зарплати за місяць становитиме: 2000 (оклад) + 1200 (доплата до МЗП) + 200 (доплата за прибирання туалетів) = 3400 грн.

Приклад 7 Посадовий оклад працівника з урахуванням підвищення за шкідливі умови праці становить 3700 грн. Йому встановлено надбавку за вислугу років 10% від окладу. Сума зарплати працівника становитиме: 3700 грн (оклад) + 370 грн (надбавка) = 4070 грн. Доплати до МЗП в цьому випадку проводити немає потреби, бо нарахована сума зарплати за відпрацьований час є більшою, ніж мінімальна зарплата.

Приклад 8 Працівникові встановлено оклад 2700 грн. У липні 2017 року такий працівник відпрацював повністю всі робочі дні. Йому нараховано індексацію 70 грн (сума умовна). У липні працівнику нараховано: 2700 (оклад) + 70 грн (індексація) = 2770 грн — ця сума є меншою за МЗП 3200 грн, тому такому працівнику слід провести доплату: 3200 - 2770 = 430 грн, у такому разі сума нарахованого доходу за місяць становитиме: 2700 (оклад) + 70 грн (індексація) + 430 грн (доплата) = 3200 грн.

Приклад 9 Оклад працівника становить 2830 грн. На підприємстві мала місце затримка зарплати, працівникові було нараховано компенсацію за затримку у розмірі 117 грн (сума умовна). Для визначення доплати потрібно брати суму 2830 грн (сума 117 грн у порівнянні участі не бере). Сума доплати становитиме: 3200 - 2830 = 370 грн, тобто нарахована сума доходу за місяць має бути: 2830 + 117 + 370 = 3317 грн.

Приклад 10 На підприємстві працює зовнішній сумісник на неповний робочий день (0,5 ставки) із окладом 2500 грн, тобто його посадовий оклад становить: 2500 х 0,5 = 1250 грн. Винятків для сумісників у частині нарахування доплат за неосновним місцем роботи законодавством не передбачено. Розмір мінзарплати виходячи зі ставки 0,5 становить: 3200 х 0,5=1600 грн. У конкретному випадку сума нарахованого доходу 1250 грн є меншою ніж мінзарплата 1600 грн, тому сума доплати до мінімальної зарплати становитиме: 1600 - 1250 = 350 грн. Загальна сума зарплати такого зовнішнього сумісника становитиме: 1250 грн (оклад) + 350 грн (доплата) = 1600 грн.

Єдиний соцвнесок

Якщо нарахована працівнику зарплата (а по суті, і база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП, то абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ наказує базою нарахування вважати саме законодавчо встановлену мінімальну зарплату. Але зверніть увагу: тільки в частині оподаткування зарплати працівників за основним місцем роботи (там, де зберігається трудова книжка працівника, п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). А також за винятком нарахування заробітної плати для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів або працюючих інвалідів. По суті, для того щоб відповісти на запитання, чи треба дотримуватися обмеження бази ЄСВ у розмірі 3200 грн, бухгалтер повинен визначити, чи є це підприємство основним місцем роботи конкретного працівника і чи є на підприємстві його трудова книжка. Якщо це місце роботи є основним (або єдиним) місцем роботи працівника, то дотягувати базу нарахування ЄСВ до 3200 грн треба обов'язково. Якщо ж за конкретного працівника уже десь сплачується ЄСВ на рівні мінімального внеску: 3200 грн х 22% = 704 грн, — то за неосновним місцем роботи ЄСВ сплачується з фактично нарахованого доходу без будь-якого мінімального обмеження.

Зверніть увагу!

На практиці часто трапляється так, що працівник звільняється з основного місця роботи, а на неосновне про це не сповіщає (трудова книжка знаходиться вдома). На жаль, чинне законодавство жодним чином не передбачає звільнення від відповідальності за недонарахування ЄСВ до мінімального рівня тим роботодавцем, що, по суті, став єдиним для такого працівника. Тож радимо пояснити всім працівникам їх обов'язок сповіщати про будь-які зміни у складі їх роботодавців і налагодити комунікації таким чином, щоб таке сповіщення було своєчасним, аби бухгалтер міг вчасно повести донарахування, відобразити його у звітності і сплатити донараховану суму до бюджету.

Пояснимо тонкощі нарахування ЄСВ залежно від місця роботи на таких умовних ситуаціях:

— якщо працівник за основним місцем роботи з окладом 5000 грн працює на 0,5 ставки, йому буде нараховано за підсумками місяця 2500 грн, що є нижче від мінімального рівня бази нарахування ЄСВ: 3200 х 32% = 704 грн, — і це місце роботи є для працівника основним, отже, база нарахування ЄСВ визначатиметься на рівні 3200 грн (фактична доплата працівнику не провадиться, бо виходячи з того факту, що він працює на півставки, мінімальна гарантія від держави становить: 3200 грн х 0,5 = 1600 грн, що є меншим показником, ніж нарахована йому зарплата 2500 грн);

— якщо працівник працює за сумісництвом на 0,5 ставки з окладом 3900 грн, йому нараховано за місяць 1950 грн, то ЄСВ нараховується на фактичний заробіток, тобто: 1950 грн х 22% = 429 грн. Доплата самої зарплати до мінімальної також не провадиться, бо для працівника відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці мінімальна зарплата на умовах неповного робочого часу виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Оскільки 3200 грн х 0,5 = 1600 грн, а нарахована зарплата становить 1950 грн, то мінімальної державної гарантії дотримано, фактично доплачувати працівнику нічого не треба.

Щоправда, не слід випускати з поля зору і максимальне обмеження бази ЄСВ: з 01.01.2017 р. цей показник становить 40000 грн, з 01.05.2017 р. — 42100 грн, а з 01.12.2017 р. він зросте до рівня 44050 грн.

У звітності стосовно працівника, щодо якого база нарахування ЄСВ обраховується з «віртуальною» доплатою, заповнюють два рядки: в таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відображатиметься окремо сума нарахованого працівникові доходу (з кодом 01) та окремо сума «доплати до мінімальної зарплати»: в гр. 10 код типу нарахувань 13, ряд. 19 — різниця між мінімальною зарплатою та фактично нарахованим доходом, а в гр. 21 — сума ЄСВ, нарахована на суму такої доплати та заробітної плати за ставкою 22%. Якщо минулого місяця доплату помилково відобразили, треба в місяці виявлення помилки суму такої доплати показати з кодом типу нарахування 3 (матиме місце зменшення раніше відображених ЄСВ-зобов'язань). У разі коли доплату не відобразили, треба донарахувати ЄСВ на таку доплату, зазначивши їх за кодом типу нарахувань 2.

У бухобліку доплату в межах ЄСВ (нарахування 704 грн) слід відображати в обліку проведенням Д-т 23, 91-94 К-т 651.

Питаннями доплати в межах ЄСВ можна не перейматися у разі, коли:

— працівник працює не за основним місцем роботи;

— початок або припинення трудових відносин відбулися не з першого дня місяця (п. 8 розд. III Iнструкції №449, додатково див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282 у «ДК» №12/2017);

— до доходу працівника застосовуються пільгові ставки ЄСВ (8,41%, 5,3%, 5,5%);

— база нарахування ЄСВ стосується працівника, який перебуває у відпустці в АТО без збереження йому заробітної плати (п. 18 ч.1 ст. 25 Закону про відпустки).

Якщо працівник працює за основним місцем, а також виконує роботу (надає послуги) на підставі ЦПД, то аналіз має відбуватися за тим самим алгоритмом, як у разі зарплати. У листі від 03.03.2017 р. №4496/6/99-95-42-02-15 податківці і в цьому разі в основу нарахування ЄСВ ставлять факт основного місця роботи. Податківці пояснюють, що суму зарплати і суму винагороди за ЦПД слід додавати і що така підсумкова сума буде базою для нарахування ЄСВ. Зверніть увагу: це стосується того випадку, коли послуги на підставі ЦПД надає саме працівник підприємства, що працює за основним місцем роботи. I в такому разі слід буде аналізувати окремі складові доходу. Якщо суми мінімального доходу не дотримано, треба донараховувати ЄСВ не нижче від мінімального рівня у 704 грн.

Щодо сум винагороди за ЦПД у загальному випадку, то у листі від 17.02.2017 р. №3223/0/2-17/28 Мінсоцполітики пояснює: розмір винагороди за договором цивільно-правового характеру визначається саме у договорі на виконання певних робіт і не стосується трудового законодавства, а отже, щодо сум винагороди за ЦПД на 3200-гривневий поріг орієнтуватися не слід.

ПДФО та військовий збір

У межах оподаткування ПДФО та військовим збором ключовою є сума нарахованого доходу без будь-яких винятків, нюансів та доплат.

Усе, що нараховано, є базою оподаткування ПДФО та військовим збором. Доплати, які здійснюються у межах ЄСВ, жодним чином не стосуються ПДФО та військового збору.

Нормативна база

• Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
• Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
• Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор