Iмпорт обладнання у зв'язку з його гарантійною заміною: що з ПК з ПДВ?
! Iмпортерам
ДФСУ розглянула ситуацію: підприємство придбало у нерезидента обладнання, яке у зв'язку з виявленням дефектів було повернуто постачальнику-нерезиденту (вивезено в митному режимі експорту) та натомість такий постачальник-нерезидент безоплатно поставив інше обладнання, яке було ввезене у митному режимі імпорту зі сплатою всіх митних платежів та ПДВ.
Податківці зазначили, що підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що були сплачені при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України (у тому числі у разі, якщо товар (обладнання) передається постачальником-нерезидентом покупцю-резиденту безоплатно у зв'язку з його гарантійною заміною), є належним чином оформлена митна декларація.
Якщо витрати на сплату митних платежів та ПДВ компенсуються покупцю постачальником-нерезидентом, обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ у такого покупця не виникає за умови, що ввезений товар (обладнання) використовується покупцем у межах його господарської діяльності в оподатковуваних ПДВ операціях.
Лист ДФСУ від 28.07.2017 р. №1421/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Затверджено порядок реєстрації інспекційних відвідувань Держпраці
! Роботодавцям
Держпраці затвердила Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.
Iнформація про відвідування, що проводяться інспекторами праці, реєструватиметься відповідним територіальним органом Держпраці, а інформація про відвідування, що проводитимуться інспекторами праці апарату Держпраці, — департаментом з питань праці Держпраці.
Повідомна реєстрація проводитиметься шляхом унесення Держпраці чи відповідним територіальним органом Держпраці відомостей про інспектора праці, що здійснює відвідування, та об'єкт відвідування до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.
Після заповнення інформації, внесення якої передбачено формою Реєстру, відвідуванню присвоюється номер, що складається з індексу відповідної області та порядкового номера запису про відвідування, внесеного до Реєстру.
Перед присвоєнням відвідуванню номера інспектор праці, що реєструє відвідування, повідомляється про наявні у Реєстрі записи щодо відвідувань, проведених упродовж попередніх 12 календарних місяців.
Якщо до Реєстру вноситься запис про інспекційне відвідування роботодавця, щодо якого упродовж попередніх 6 календарних місяців здійснювались інспекційні відвідування, керівник територіального органу вивчає питання про доцільність його проведення.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2-х робочих днів.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт і в разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення.
Наказ Держпраці України від 22.06.2017 р. №76 чинний з 22.06.2017 р.
Податковий борг як підстава для відмови від спрощеної системи — в яких випадках?
! Платникам єдиного податку 3-ї групи
ДФСУ розглянула ситуацію: підприємство є платником єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 5%. У результаті несплати податкового зобов'язання з єдиного податку за III, IV квартали 2016 року, за I квартал 2017 року виник податковий борг. Податковий борг за III квартал 2016 року був погашений протягом квітня — травня 2017 року. Підприємство запитує у ДФСУ про дату анулювання реєстрації платника єдиного податку в разі наявності податкового боргу за IV квартал 2016 року та за I квартал 2017 року.
ДФСУ нагадала, що платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого з послідовних кварталів. Iдеться про наявність податкового боргу в абсолютному значенні на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, незалежно від дати його виникнення.
Оскільки податковий борг виник у підприємства у листопаді 2016 року та обліковувався на кожне перше число місяця протягом I та II кварталів 2017 року, у підприємства виникають передбачені ПКУ підстави для переходу на сплату інших податків і зборів в останній день II кварталу 2017 року. У такому разі підприємство згідно з пп. 298.2.1 ПКУ має подати до контролюючого органу заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
Водночас у разі наявності податкового боргу, як одного з випадків, визначених пп. 298.2.3 ПКУ, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом вилучення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 31.07.2017 р. №1434/6/99-99-12-02-03-15/IПК
Компенсація комунальних послуг фізособі-орендодавцю: податкові наслідки
! Орендодавцям
Якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику повністю включається до доходу платника податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду). В ситуації, коли договір оренди не передбачає сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі — підприємцю, то сума цих платежів включається до доходу платника податку та оподатковується, за винятком платників єдиного податку 2-ї групи.
Так чи інакше, сума такого відшкодування оподатковуватиметься ПДФО та військовим збором. Але відображення сум такого відшкодування в формі №1ДФ залежить від того, на підставі якого договору воно виплачуватиметься орендарем. Податківці зазначають, що дохід, отриманий платником податку — фізичною особою, може кваліфікуватися і як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат, і як дохід у вигляді орендної плати.
У разі відшкодування без укладання договору або через укладання договору щодо такої компенсації сума доходу для звичайної фізособи-орендодавця вважається додатковим благом. Податківці наполягають ще й на тому, що оподатковуватися це відшкодування має з визначенням бази оподаткування із застосуванням натуркоефіцієнта (за п. 164.5 ПКУ). Тому в формі №1ДФ таке відшкодування — додаткове благо відображатиметься за ознакою доходу «126».
Якщо ж відшкодування комунальних послуг передбачено договором оренди, то воно вважається складовою частиною орендної плати. В такому разі для визначення бази оподаткування доходу натуркоефіцієнт не застосовується. А в формі №1ДФ таке відшкодування — орендна плата відображатиметься за ознакою доходу «106».
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.07.2017 р. №1378/С/99-99-13-02-03-14/IПК
Для бюджетників затверджено нові форми карток і книг аналітичного обліку
! Бюджетникам
Мінфін затвердив такі нові форми карток і книг аналітичного обліку для бюджетників:
1) Картка аналітичного обліку готівкових операцій;
2) Картка аналітичного обліку касових видатків;
3) Картка аналітичного обліку фактичних видатків;
4) Картка аналітичного обліку відкритих (виділених) асигнувань;
5) Книга аналітичного обліку відкритих асигнувань (перерахованих коштів) суб'єктам державного сектору нижчого рівня;
6) Книга аналітичного обліку асигнувань та взятих зобов'язань;
7) Картка аналітичного обліку капітальних видатків;
8) Картка аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
9) Картка аналітичного обліку фінансових доходів (відсотків, роялті, дивідендів);
10) Порядок складання карток і книг аналітичного обліку суб'єктами державного сектору.
З набранням чинності вищезгаданими формами, відповідно, втратить чинність Наказ №100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання».
Наказ Мінфіну від 29.06.2017 р. №604
набере чинності з дня опублікування
(станом на 08.08.2017 р. не опублікований)
Оновлено перелік операцій з РКО, що не є об'єктом оподаткування
! СГ, які використовують РРО
Нацбанк затвердив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування.
Згідно із затвердженим переліком, до таких операцій належать:
1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.
2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.
3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.
4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.
5. Операції з касового обслуговування клієнтів.
6. Операції з електронними платіжними засобами.
Постанова Національного банку України від 01.08.2017 р. №73 чинна з 04.08.2017 р.
Нацбанк підвищив ліміт сальдо купівлі-продажу валюти до 1%
! СГД
Нацбанк уніс зміни до деяких нормативно-правових актів, а саме до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою №281.
Згідно зі змінами, клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи — СПД) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків із нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, на підставі таких документів:
1) договору, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках;
2) документів, які підтверджують використання резидентом продукції (послуг) за межами України на підставі договорів (контрактів, угод).
Крім того, внесено зміни до Постанови НБУ №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України». Так, підвищено розмір дозволеного сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют і банківських металів протягом одного робочого дня з 0,5% до 1% від розміру регулятивного капіталу банку.
Постанова Національного банку України від 03.08.2017 р. №74 чинна з 04.08.2017 р.
Як оподатковується різниця, якщо вартість харчування працівників нижча за собівартість
! Роботодавцям
Податківці наголосили: якщо юридична особа (роботодавець) за рахунок власних коштів організовує харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників), ціна продажу якого є меншою за його собівартість, то різниця, яка виникає між собівартістю організованого харчування та ціною продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
При цьому сума такої різниці є базою нарахування ЄСВ. ДФС пояснює це тим, що зазначена сума різниці не визначена Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 02.08.2017 р. №1454/6/99-99-13-02-03-15/IПК
ДФС про розмір неоподатковуваної суми добових на відрядження
! Роботодавцям
ДФСУ нагадує, що сума добових визначається у разі відрядження, зокрема, до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), — згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених підтвердних документів сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Сума добових для відрядження за кордон, що не перевищує 80 євро за кожен календарний день за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, з розрахунку за кожен такий день, яка визначається згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні, не включається до оподатковуваного доходу платника податку (пп. 170.9.1 ПКУ).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 28.07.2017 р. №1406/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Право на податкову знижку-2016: роз'яснення ДФС
! Платникам податків
ДФСУ нагадала, що алгоритм нарахування податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2016 року розраховується таким чином:
— визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої зарплати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності;
— на підставі підтвердних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку — резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання, 23160 грн (1930 грн х 12 міс.), для денної форми навчання — 19300 грн (1930 грн х 10 міс.);
— розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку:
від суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із зарплати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
Платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім'ї першого ступеня споріднення та включити лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами.
Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував зарплату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених ним витрат на навчання, а не його батьки, оскільки він уже не перебуває на утриманні.
При цьому нормами ПКУ не встановлено обов'язку щодо отримання таким платником податку доходу у вигляді зарплати протягом усіх місяців звітного податкового року.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 28.07.2017 р. №1409/Л/99-99-13-01-03-14/IПК
При оформленні кредитів банкам дозволено використовувати електронний підпис
! Банкам та позичальникам
Нацбанк уніс зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.
Так, установлено, що банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника із паперових та/або електронних документів відповідно до вимог, визначених цим Положенням. Електронні документи мають бути створені та підписані банком і боржником із застосуванням електронного цифрового підпису.
Кредитна документація має містити дані, які є обов'язковими та мінімально необхідними для належної оцінки кредитного ризику.
Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом 5 робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін.
Крім того, зазначено, що банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитами овердрафт/кредитними картками з дня, наступного за днем, коли відбулося перевищення боржником/контрагентом граничного терміну погашення обов'язкового регулярного платежу, встановленого умовами договору.
За операціями за активами до отримання за умовами «спот», форвардними, опціонними та ф'ючерсними контрактами, за якими відповідно до умов договору банк має право відмовитися від виконання зобов'язання, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог, зобов'язання здійснити передоплату покладається на банк-контрагент.
Постанова Національного банку України від 04.08.2017 р. №75 чинна з 09.08.2017 р.
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»