• Посилання скопійовано

Система PayMaster для «спрощенця»

Чи може ФОП на єдиному податку 3-ї групи (до 1 млн грн) приймати оплату за послуги через Iнтернет від резидентів та нерезидентів з підключенням системи PayMaster?

Що таке PayMaster?

PayMaster — це сервіс для організації приймання платежів в Iнтернеті на однойменному сайті, інтернет-магазині, мобільному застосунку, блозі та інших проектах. PayMaster об'єднує в собі всі платіжні інструменти в одному технічному рішенні, про що укладається один договір.

Фактично йдеться про приймання платежів з банківських карток, з використанням електронних гаманців, мобільної комерції, терміналів, інтернет-банкінгу та інших способів оплати, які на сьогодні є в Україні.

Проте є одна особливість — цей сервіс прийому інтернет-платежів пропонує індивідуальні умови співробітництва, про які госпуб'єкт може дізнатися лише після укладення договору (тобто фактично після підключення самої послуги — кошти зараховуються відразу, а ось списувати їх можна лише після підписання договору).

За даними офіційного сайта НБУ1, ним був зареєстрований оператор послуг платіжної інфраструктури компанія ТОВ «Пеймастер», який з початку 2016 року надає операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів.

Що каже ДФСУ?

Нагадаємо, що відповідно до п. 2 розділу 8 Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.11.2010 р. №481, торговець має право приймати електронні гроші, випущені емітентом-нерезидентом, як засіб платежу від покупця-нерезидента за умови, що міжнародна система інтернет-розрахунків забезпечує перерахування цих електронних грошей одночасно з їх погашенням шляхом перерахування коштів на рахунок торговця в банку-резиденті.

Система PayMaster приймає платежі, у т. ч. з використанням електронних гаманців. Тобто йдеться про те, що оплата через систему PayMaster товарів, які продаються платником єдиного податку зі свого інтернет-магазину, може відбуватись і шляхом оплати товарів, послуг за допомогою електронних грошей. I той факт, що в результаті гроші у гривнях або у валюті все-таки надходять на поточний рахунок підприємця в банку, навряд чи вплине на позицію органів ДФС щодо застосування у розрахунках зі «спрощенцями» не способу, прямо передбаченого п. 291.6 ПКУ.

Обмеження способів розрахунків

Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Пункт 291.6 ПКУ

Відповідно до п. 1.4 глави 1 Iнструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізосіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку не можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи, у тому числі через систему оплати електронними грошима2.

1 http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=10650978&cat_id=10650977.

2 Аналогічна позиція висловлювалась і Мінекономіки у листі від 03.06.2014 р. №3132-04/18028-02.

Важливо згадати в контексті вищесказаного, що у разі якщо споживач, використовуючи Iнтернет, замовив товар (послугу) і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем Portmone, Liqpay та інших, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми та відповідним чином оформлений гарантійний талон (лист ДФСУ від 23.05.2016 р. №5295/К/99-99-22-07-03-14, див. «ДК» №24/2016).

На сьогодні майже всі відомі платіжні системи мають функцію формування розрахункового документа про здійснену оплату за товар чи послугу, яка придбавається за допомогою платіжної системи. Але одна річ — заплатити за такий товар/послугу з власної банківської картки, і зовсім інша — оплатити її за допомогою електронних грошей. Побоювання фіскальних органів цілком зрозуміле. Адже оплата електронними грошима не віднесена до безготівкових розрахунків — у кожному разі органи державної влади (Мінфін, Мінекономіки, ДФС та НБУ) й досі підтримують таку позицію, а змін, які б вирішили це питання, ще не прийнято.

Проте для платника єдиного податку це може обернутись проблемами під час перевірки та привести його до суду. Звісно, результат судового розгляду передбачити важко.

Важлива порада

Під час підключення до такого роду сервісів, які фактично об'єднують в собі практично всі можливі платіжні способи, у т. ч. й електронні гроші, варто або попереджати про заборону такого способу оплати за товар/послугу електронними грошима на веб-сайті підприємця-«спрощенця» (такі попередження варто встановлювати під час формування замовлення та вибору способу оплати), або взагалі відключати таку можливість технічно за домовленістю з власником/адміністратором платіжного сервісу. Це стосується й платіжної системи PayMaster (після реєстрації та отримання договору запропонувати внести зміни або обрати лише ті способи оплати, які надаються цією платіжною системою, окрім електронних грошей, — якщо у договорі передбачається можливість обирати частину способів оплати).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру