Постановою КМУ від 19.07.2017 р. №536 (див. «ДК» №31/2017) внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість1. Зміни за своєю суттю є актуалізацією Порядку відповідно до чинних з початку 2017 року новацій у ПКУ.
З Порядку вилучено норми щодо відкриття спецрахунків сільськогосподарським підприємствам — суб'єктам спеціального режиму оподаткування, бо з 1 січня 2017 року спецрежиму з ПДВ вже немає.
1 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 р. №569.
Електронні рахунки відкриваються на підставі реєстру платників податку, який податківці надсилають Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунку в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунку. Як і раніше, платник ПДВ жодним чином не може впливати на швидкість відкриття йому електронного рахунку.
Опис показника ∑ ПопРах дещо змінився. Тепер в цей показник включаються і суми перерахування з електронних рахунків колишніх спецрежимників. Крім того, під час розрахунку цього показника слід також враховувати розрахунки з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сума податку (∑ Накл) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юрособи, використовується під час обчислення суми податку (∑ Накл) правонаступника за умови повідомлення таким реорганізованим платником податкового органу та вже за наслідками документальної позапланової перевірки (для поділу, виділу ключовою датою є дата реєстрації припинення та пропорційна частка у розподільному балансі, умови — ті самі).
Порядок електронного адміністрування тепер містить новий п. 9-1. Тепер якщо сума податкових зобов'язань у податковій звітності з урахуванням уточнюючих розрахунків перевищує суму податку, що міститься в складених платником податку податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН (∑ Перевищ), а сума податку (∑ Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації ПН/РК, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму ПДВ, що дорівнює значенню показника ∑ Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ ПопРах, незалежно від значення показника ∑ Накл. Але увага: право зареєструвати податкові накладні за такою схемою є тільки за ті звітні (податкові) періоди, в яких виник показник ∑ Перевищ.
Крім того, пункти 19, 20, 24 та 26 Порядку електронного адміністрування викладено в новій редакції. За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючого розрахунку до декларації платник податку здійснює розрахунок із бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ. Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої декларації ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб-підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку. У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов'язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов'язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству новий реєстр. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету. У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов'язань, ДФС не пізніше наступного робочого дня після подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр. На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах. Цей механізм слід розглядати як позитивну новацію, бо він і справді дасть можливість уникати штрафних санкцій за несплачену узгоджену суму податкових зобов'язань, коли до граничної дати сплати суми податкових зобов'язань платник ПДВ подав уточнюючий розрахунок, що зменшує суму ПДВ до сплати до бюджету.
Казначейство подає податківцям в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, наступний за днем такого перерахування, та про неперераховані суми у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках. Тож податківці бачать суми недоплат досить оперативно.
Крім того, п. 24 Порядку електронного адміністрування тепер регламентує надсилання електронного повідомлення про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунку платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).
I насамкінець про повернення коштів із бюджету. Повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з електронного рахунку платника податку в порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, здійснюється шляхом зворотного перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, і тільки у разі відсутності електронного рахунку гроші можуть бути повернуті безпосередньо на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Коріння цієї новації — в новій редакції п. 43.4 ПКУ, яка регламентує повернення сплачених до бюджету коштів з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ виключно на такі рахунки в СЕА ПДВ (а не на поточний рахунок платника ПДВ: новий п. 43.4-1 ПКУ).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор