Чи може банк відмовити ТОВ у переказі валюти за договором юрособі-нерезиденту, якщо і ТОВ, і юрособа-нерезидент мають одну і ту саму фізособу серед засновників? Що в такому разі слід робити ТОВ?
Розрахунки у сфері ЗЕД — підозрілі фіноперації
Свого часу НБУ в листі від 18.12.2015 р. №25-02002/101317 вимагав від банків забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників (далі — аналіз документів), які є підставою, зокрема, для:
— купівлі іноземної валюти з метою перерахування за межі України;
— перерахування іноземної валюти за межі України.
Аналіз документів включає вивчення суті та мети фінансової операції, інформації про її учасників та здійснюється з метою виявлення індикаторів підозрілої фінансової операції1, ознак здійснення банком ризикової діяльності2 та/або підстав вважати, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
1 Перелік індикаторів підозрілих фінансових операцій наведений у додатку до цього листа.
2 Відповідно до Положення №346.
Банк з'ясовує бенефіціара (контролера) клієнта
У разі переказу коштів за кордон за ЗЕД-договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України, — якщо фінансова операція, що здійснюється, дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150000 гривень, така операція підлягає обов'язковому фінмоніторингу (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг).
У пункті 2 частини другої статті 6 Закону про фінмоніторинг передбачено, що банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію, вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, установлених законом.
Під терміном «клієнт» Закон про фінмоніторинг (п. 21 ч. 1 ст. 1) розуміє будь-яку особу, яка, зокрема, звертається за наданням послуг до суб'єкта первинного фінансового моніторингу або користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Нерезидент, який має отримати валюту в межах ЗЕД-контракту, не може ідентифікуватись як клієнт. Хоча, звісно, за потреби ця інформація про кінцевих власників може збиратися банком з офіційних джерел.
Зверніть увагу!
Нагадаємо, що всю повну та необхідну інформацію щодо кінцевих власників юросіб-нерезидентів можна знайти в Глобальному реєстрі Open Ownership за посиланням https://register.openownership.org/.
Відповідно до ч. 4 ст. 64 Закону про банки, банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)!
Для встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) банки вимагають від клієнта — юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта, зокрема:
1) схематичне зображення структури власності клієнта — юридичної особи — додаток 1 до Положення про фінмоніторинг (пункт 53 розділу V);
2) анкети клієнта — юридичної особи — резидента — додаток 2 до Положення про фінмоніторинг (пункт 67 розділу V);
3) анкети клієнта — юридичної особи — нерезидента — додаток 3 до Положення про фінмоніторинг (пункт 67 розділу V).
Як свідчить практика, багато клієнтів банків відмовляються надавати таку інформацію, а це може вплинути на рішення банку щодо зупинення чи взагалі відмови у переказі валютних коштів. Не дуже зрозумілі такі дії банків, адже у листі НБУ від 10.08.2016 р. №25-0004/67202, наданому у відповідь на депутатське звернення, банк зазначає, що з метою уточнення інформації про клієнта можуть використовуватися дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань як додаткове джерело інформації. Саме в ЄДР і розкрита вся інформація щодо засновників (учасників) та їхніх часток у статутному капіталі, а також інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.
Таким чином, чинне законодавство та нормативні акти НБУ надають банку право з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, під час здійснення ідентифікації клієнта — юридичної особи з'ясовувати всю необхідну інформацію як про її власників (бенефіціарів), так і про заплановану валютну операцію за поданими банку документами. Уся інформація щодо нерезидента як учасника ЗЕД-операції, яка підпадає під валютний контроль, з'ясовується (збирається) банком самостійно.
Якщо у юрособи — як резидента, так і нерезидента — один власник
Стаття 10 Закону про фінмоніторинг наділяє банки як суб'єктів первинного фінмоніторингу правом відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит банку щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).
Зверніть увагу!
Також нагадаємо, що діяльність банків регулюється й постановами НБУ (на виконання вимог статей 1 і 2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). Тому варто також враховувати заходи, правом на які наділені банки та які визначені у пп. 10, 15, 19, 10 п. 6 Постанови №410.
Але навіть з'ясувавши всю інформацію, банки мають право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону про фінмоніторинг.
Відповідно до ч. 2 п. 104 розділу VIII Положення про фінмоніторинг, фінансові операції зупиняються на два робочі дні з дня зупинення (включно).
Водночас, як зазначено в запитанні, виявлення завдяки поданим анкетам та іншим документам того факту, що одна й та сама особа є засновником і юрособи-нерезидента, на користь якої здійснюється переказ валюти, і юрособи-резидента, яка такий переказ виконує, не надає права ні зупиняти таку фінансову операцію, ні відмовляти у її здійсненні.
Насамкінець наголосимо, що варто звернутися до банку з листом, в якому зазначити не лише на незаконні дії банку, а й на те, що вашим ЗЕД-контрактом передбачено штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань. I через такі незаконні дії банку юрособа-резидент несе збитки, які має право відшкодовувати за рахунок банку.
Нормативна база
- Закон про банки — Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III «Про банки і банківську діяльність».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 14.10.2014 р. №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
- Положення №346 — Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затверджене постановою НБУ від 17.08.2012 р. №346.
- Положення про фінмоніторинг — Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 26.06.2015 р. №417.
- Постанова №410 — Постанова НБУ від 13.12.2016 р. №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»