Товари — поштою

Дистанційна торгівля може значно розширити територію збуту товару. Тому чимало СГ продають свої товари з поштовою доставкою — через «Укрпошту» чи інших недержавних поштових операторів. Покупці можуть оплатити товар, зокрема, готівкою або платіжною карткою під час його отримання на пошті. Платежі від покупців приймає та перераховує підприємству поштова організація за мінусом своєї комісії. Отже, читайте, як вести облік торгівлі поштою.

Пошта як канал збуту товару

Пошта з погляду продавця — це ще один канал збуту товару, який дозволяє продавати товари дистанційно з такими способами розрахунків:

— на умовах передоплати шляхом банківського переказу;

— шляхом оплати на пошті під час отримання товару (готівкою або платіжною карткою);

— шляхом оплати платіжною карткою з використанням еквайрингу на сайті продавця.

Останній спосіб розрахунків потребує застосування РРО самим продавцем, за винятком випадків, коли його звільнено від застосування РРО (п. 296.10 ПКУ та ст. 9 Закону про РРО). Податківці завжди наполягали на цьому¹, оскільки, на їхню думку, у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток Visa, MasterCard та інших із використанням мережі Iнтернет (тут маються на увазі розрахунки з покупцями з використанням договору інтернет-еквайрингу з банком), відбувається розрахункова операція.

¹ Див., наприклад, IПК ДФСУ від 27.06.2017 р. №844/6/99-99-14-05-01-15/IПК.

Нещодавно вони надали докладну IПК на тему РРО — від 26.05.2017 р. №387/IПК/20-40-14-10-17. Але ми не зупиняємося на цьому способі розрахунків, адже він заслуговує на окремий матеріал, а докладніше поговоримо про безготівкову оплату шляхом банківського переказу та оплату готівкою або платіжною карткою на пошті, які не потребують застосування РРО продавцем.

Оплата шляхом переказу коштів

Така оплата відбувається тоді, коли продавець спочатку надає покупцеві рахунок на оплату, в якому зазначаються банківські реквізити продавця, а потім покупець ініціює безготівковий переказ коштів зі свого рахунку на рахунок покупця або ініціює переказ готівки на рахунок продавця (відповідно до Закону про платіжні системи). Для продавця це звичайна безготівкова оплата, яка не потребує використання РРО та не підпадає під обмеження готівкових розрахунків. Така оплата може відбуватись як до, так і після отримання товару на пошті — усе залежить від умов договору між продавцем і покупцем.

Обмеження готівкових розрахунків

Нагадаємо, що за п. 2.3 Положення №637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою НБУ. На сьогодні є чинною Постанова №210, якою встановлено граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. грн, а між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 тис. грн. Це має значення для покупців: якщо покупець — підприємство або ФОП, він не може оплачувати товар шляхом переказу готівки на рахунок продавця через касу банку на суму більше 10000 грн, а якщо це фізична особа — то на суму більше 50000 грн на день.

Оплата на пошті готівкою або платіжною карткою

Цей спосіб оплати дозволяє покупцеві оплатити товар звичним йому способом під час отримання цього товару на пошті. При цьому покупець нічим не ризикує, на відміну від передоплати, коли є ризик неотримання товару. Продавець, навпаки, ризикує тим, що покупець не отримає товар на пошті і, відповідно, не оплатить його, а продавцеві доведеться сплатити пошті за доставку та повернення товару, причому товар на деякий час випадає з торгового обороту. Внаслідок цього ризику ціна товару у разі оплати на пошті зазвичай збільшується.

Пошта як небанківська фінансова установа приймає готівкову оплату або оплату платіжною карткою від покупця, тобто здійснює приймання коштів для їх подальшого переказу на рахунок продавця. Це звільняє продавця від потреби застосування РРО, адже розрахункову операцію здійснює замість нього пошта. Для цього поштова організація повинна мати відповідну ліцензію. Зокрема, ПАТ «Укрпошта» має генеральну ліцензію на переказ коштів від 23.05.2017 р. №204¹, ТОВ «Нова Пошта» співпрацює з ТОВ «Пост Фінанс», яке є небанківською фінансовою установою згідно з реєстром, опублікованим на офіційному сайті НБУ². ПАТ «Укрпошта» та ТОВ «Пост Фінанс», нарівні з банками, за допомогою платіжних пристроїв і через пункти приймання готівки мають право приймати кошти у гривнях для їх подальшого переказу (п. 1 Постанови №42). Такі установи здійснюють свою діяльність на підставі відповідних договорів про приймання коштів від свого імені, але на користь третіх осіб (якою у цьому випадку є продавець). З погляду продавця договір про приймання коштів, укладений з платіжною організацією, рівносильний аналогічному договору, укладеному з банком.

Облік комісії за переказ платежів

Як правило, пошта утримує свою комісію за переказ коштів з суми оплати за товар, яка належить продавцеві. Внаслідок цього продавець отримує на свій рахунок не всю вартість проданого товару, а суму за мінусом комісії пошти. Якщо продавець — платник податків на загальних підставах (юрособа чи ФОП) або платник єдиного податку 4-ї групи, для нього це не має значення. Він визначає розмір доходу від продажу товару у сумі повної продажної вартості товару, а суму комісії відносить до складу витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16).

У платників єдиного податку 2-ї та 3-ї груп³ виникають питання щодо такого утримання комісії поштою. А саме: розрахунки за фінансові послуги пошти відбуваються без участі грошових переказів, що не відповідає вимогам п. 291.6 ПКУ. Фактично тут має місце зарахування зустрічних вимог між продавцем (за зобов'язаннями зі сплати комісії) та поштою — за зобов'язаннями щодо переказу коштів на користь продавця. Аналогічна ситуація виникає, коли продавець користується послугами еквайрингу. Зазвичай банк-еквайр самостійно утримує свою комісію із суми коштів, що надходять під час приймання оплати від покупців через POS-термінал.

¹ Див. лист НБУ від 24.05.2017 р. №27-0006/37165.

² http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=3003638&cat_id=3003637.

³ Для платників єдиного податку 1-ї групи продаж товарів поштою неактуальний, оскільки їм дозволено лише торгівлю на ринках або надання побутових послуг населенню (п. 291.4 ПКУ).

Податківці з цього приводу надають дві протилежні відповіді. Але щодо суті запитання «Чи може «єдинник» взагалі проводити розрахунки з фінансовими установами шляхом утримання комісії зі суми надходжень?» у них заперечень немає. Тож ми рекомендуємо три варіанти дій.

Думки податківців щодо доходу «єдиноподатника»

У підкатегорії 108.01.02 ЗIР у відповіді на запитання: «Яка сума вважається доходом ЮО — платника ЄП у разі використання для розрахунків платіжних терміналів: загальна сума розрахунків чи сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за мінусом комісії банку?» податківці зазначають, що коли при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи — платника єдиного податку 3-ї групи є сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

А в листі рівненських податківців від 27.04.2016 р. №83/14з/17-00-13-03-05 зазначено, що коли при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи — підприємця є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).

1. Найпоширеніший варіант — укласти договір з поштою на стандартних умовах, за яких комісію за платежі пошта утримує самостійно, а до доходу включати повну вартість товару, яку сплачують покупці, не віднімаючи від неї суми комісії, як сказано в листі ГУ ДФС у Рівненській області від 27.04.2016 р. №83/14з/17-00-13-03-05.

2. Укласти договір з поштою на таких умовах, за яких надходження від покупців зараховуватимуться повністю на рахунок продавця, а сплата комісії пошті здійснюватиметься окремо. У цьому випадку буде повністю дотримано норм п. 296.1 ПКУ.

3. Утриматися від такої діяльності на єдиному податку та перейти на загальну систему оподаткування.

Включати до складу доходів отримані кошті після вирахування комісії пошти (як зазначено у підкатегорії 108.01.02 ЗIР) ми не радимо, щоб уникнути суперечок з податківцями щодо повноти оподаткування доходу. Оскільки однозначної думки навіть серед самих податківців немає, ми рекомендуємо звернутися до них за індивідуальною податковою консультацією згідно зі ст. 52 ПКУ.

До речі, поштова комісія за переказ платежів не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.5 ПКУ, тому податкового кредиту на ці суми не буде.

Бухгалтерський облік та оподаткування

Оподаткування податком на прибуток та ПДВ операцій з продажу товарів поштою ведеться за загальними правилами оподаткування продажу товарів, тому окремо на цьому не зупиняємося. Що ж до бухгалтерського обліку, то слід звернути увагу на облік товарів, які надіслано на пошту, але покупцями ще не отримано.

Для обліку таких товарів потрібно розробити аналітичний облік на рахунку 28 «Товари». Якщо через пошту продається власна продукція, відповідно, потрібна аналітика на рахунку 26 «Готова продукція». Наприклад, товари на складі можуть обліковуватися на субрахунку 2811 «Товари на складі», а товари, вже доставлені на пошту, — на субрахунку 2812 «Товари в дорозі». Лише після отримання товару покупцем товар списується з субрахунку 2812 та визнається дохід від його продажу.

Факт отримання товару покупцем підтверджується повідомленням від пошти про вручення товару покупцеві. Форму цього повідомлення можна визначити у договорі між продавцем та поштою. Також потрібно окремо вести аналітичний облік товарів, надісланих поштою з оплатою під час вручення товару, — можна без аналітики щодо покупців, оскільки продавець отримує кошти від пошти, а не від конкретного покупця.

Поштові послуги з пересилання товару оформлюються актом, який підписується поштою та продавцем.

Приклад Підприємство — платник ПДВ продає товари поштою з різними способами оплати. Покупцю А було виставлено рахунок на попередню оплату за товар вартістю 4500,00 грн (у т. ч. ПДВ — 750,00 грн), оплату від покупця отримано на банківський рахунок. Товар надіслано поштою та отримано покупцем А. Собівартість товару — 2800,00 грн.

Покупець Б замовив товар вартістю 3660,00 грн (у т. ч. 610,00 грн ПДВ) з доставкою поштою та оплатою під час отримання товару на пошті. Комісія пошти — 1% від суми оплати, ця комісія утримується поштою з суми, сплаченої покупцем.

У банківській виписці відображено надходження коштів від пошти в сумі 3660,00 - 36,60 = 3623,40 грн, а 36,60 грн було утримано поштою, про що, як правило, зазначається у призначенні платежу. Продавець відображає в обліку надходження повної суми виручки від покупця Б (3623,40 + 36,60 = 3660,00 грн), а комісію пошти 36,60 грн списує у звичайному порядку як послуги сторонніх організацій. Собівартість товару — 2250,00 грн.

Покупець В замовив товар з поштовою доставкою та оплатою під час отримання, але не отримав його на пошті. Собівартість цього товару — 1800,00 грн.

Вартість пересилання та повернення товару — 66,00 грн, у т. ч. ПДВ — 11,00 грн, вартість пересилання товарів для покупців А та Б — 120,00 грн, у т. ч. ПДВ — 20,00 грн. Про ці операції складено та підписано загальний акт на суму 186,00 грн, у т. ч. ПДВ — 31,00 грн.

Облік цих операцій показано у таблиці.

Таблиця

Облік операцій з продажу товарів з доставкою поштою

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
• Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
• П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
• Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
• Постанова №42 — Постанова НБУ від 12.02.2013 р. №42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу».
• Постанова №210 — Постанова НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»