Саме такий висновок першим спадає на думку, коли читаєш пости бухгалтерів у ФБ та на профільних форумах. Незважаючи на готовність керівництва Мінфіну та ДФС працювати злагоджено з бізнесом, на всі потуги профільної комісії працювати з перенавантаженням і цілодобово аналізувати таблиці та первинну документацію питання блокування реєстрації ПН та РК не полишає перших сторінок дискусій у фаховому середовищі.
Регламент роботи комісії ДФСУ
ДФСУ наказом від 26.06.2017 р. №450 затвердила Регламент роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Регламент є розпорядчим документом, який регламентує, зокрема, порядок взаємодії Комісії з головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС.
В ГУ ДФС, ГУ ДФС у м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС створено окремі робочі групи, об'єднані за територіальним принципом. Наприклад, щодо платників податків, зареєстрованих у ГУ ДФС у Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, створено єдину групу.
Завдання робочих груп
До завдань робочих груп належать такі процедури, як:
— аналіз письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті «в» пп. 201.16.1 ПКУ, які надані платником податків;
— розгляд Таблиці даних платника податку; формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку;
— формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації;
— надання пропозицій щодо удосконалення роботи СМ КОР.
Протягом 3 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ та/або Таблиці даних платника податку, розроблені матеріали мають бути передані Робочою групою на розгляд безпосередньо вже до Комісії ДФС. У своєму оголошенні на http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301940.html податківці Таблицю вже називають Повідомленням щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК і пояснюють, що таке Повідомлення можна подати за формою J(F)1312601. Зверніть увагу: Повідомлення має формуватися окремо за кожною ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, і до такого Повідомлення треба додавати копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 МБ).
Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Документи мають бути надіслані тільки в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Платник податків самостійно має обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту), жодних орієнтирів податківці не дають.
Підтвердженням отримання таблиці податківцями є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду комісією ДФС цього документа платнику ПДВ протягом 5 робочих днів надсилається друга квитанція, і вже в ній зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації). Податківці навели зразок, як заповнювати таблицю. Жодних законодавчих вказівок щодо заповнення немає, тож орієнтуватися мусимо тільки на цей зразок від податківців.
До речі, причину відмови в реєстрації ПН/РК потрібно шукати саме в квитанції до Повідомлення.
Податківці запевняють, що жодного пріоритету в опрацюванні документів від конкретного платника податків немає, працюють виключно в тій черговості, як надходять документи і таблиці від платників податків.
При поданні таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов'язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД і послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються). Також платник може навести коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Коли скарга — остання надія
Згідно з пп. 201.16.3 ПКУ, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, регламентовано постановою КМУ від 04.07.2017 р. №485.
Такі скарги розглядатиме комісія ДФС за участю уповноваженої особи Мінфіну (постійно діючий колегіальний орган ДФС).
Скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 к. д. після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК. Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день після вихідного/святкового дня. А ДФС зобов'язана прийняти та зареєструвати скарги — жодна причина не може бути підставою для відмови в реєстрації скарги платника податків.
Дата подання скарги
Датою подання платником податку скарги є:
— у разі подання скарги безпосередньо до ДФС — дата фактичного надходження скарги до ДФС (дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС);
— у разі надсилання скарги поштовим відправленням — дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податку поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Скарга може бути оформлена виключно у письмовій формі та подана платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надіслана поштовим відправленням. Електронною поштою скаргу подати немає можливості.
Перелік обов'язкових реквізитів, які має містити скарга:
— найменування або прізвище, ім'я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
— податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб-підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
— реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;
— інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;
— відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;
— вимоги платника податку, який подає скаргу;
— адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.
До скарги можуть бути додані пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації. Скарга має бути підписана особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
За результатами розгляду скарги комісія або задовольняє скаргу платника податку та скасовує рішення Комісії, або ж залишає скаргу без задоволення, а рішення Комісії ДФС — без змін.
Залишити без розгляду скаргу можливо тільки на підставі ініціативи самого платника податків, який до моменту винесення рішення комісією подав заяву про відмову від скарги. Про це йому буде повідомлено письмово.
Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин. У будь-якому разі рішення комісії протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги має бути надіслане на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності — на податкову адресу платника податку. Якщо рішення немає, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. По суті, задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200-1.3 ПКУ. Зверніть увагу: якщо від комісії отримано відмову в реєстрації, але платник ПДВ упевнений у своїх діях, він може оскаржити рішення комісії з питань розгляду скарг у судовому порядку.
Замість висновків
Наразі всім зрозуміло, що бізнес фактично поставлений на коліна. Проаналізовані вище Регламент роботи комісії ДФСУ та Порядок подання скарги є, по суті, знущанням з платників ПДВ. Уже очевидно, що комісія працює з перевантаженням, і жодної надії, що найближчим часом щось зміниться на краще! Знову ж таки, наразі немає жодних підстав вважати, що підхід до аналізу документів у різних областях є системним та послідовним, а рішення приймаються не в ручному режимі!
У чому полягає аналіз копій документів, складених із порушенням законодавства? Яка процедура такого аналізу? Ми всі розуміємо, що податківці ставлять собі за мету виявити нереальні операції, які мали місце тільки за документами, але без будь-якого руху реальних товарів, робіт чи послуг. Але чи спроможні члени робочих груп в такі обмежені строки провести серйозну перевірку на предмет реальності операції чи вони лише обмежаться формальних оглядом обов'язкових реквізитів первинних документів? Досі достовірність конкретних копій документів вирішувалася у судовому порядку. То на якій підставі тепер ця функція віддана в руки територіальним податківцям?
По суті, у платника ПДВ, реєстрацію ПН чи РК якого заблоковано, залишається вихід — оскаржити дії комісії, що розглядає скарги, у судовому порядку. Але це може зробити тільки продавець. Покупець через такий абсурдний та недоопрацьований механізм блокування реєстрації залишений взагалі без будь-якої можливості обстояти свої права та хоч якось заявити про втрачений ПК з ПДВ.
Зверніть увагу: при залученні судової інстанції податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Тобто результатом судової справи має бути саме факт реєстрації ПН чи РК. Доки триває судовий розгляд, покупець жодним чином не може захистити свій ПК з ПДВ. Навіть якщо скомпрометована ПН врешті-решт буде зареєстрована, покупець витратить купу часу, очікуючи на закінчення судової справи.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор