27.06.2017 р. відбулася масова кібератака, спрямована на інформаційно-телекомунікаційні системи багатьох платників податків, що не дозволило їм з «технічних причин» сплатити податки, зареєструвати податкові та акцизні накладні. 13.07.2017 р. парламент проголосував за законопроект від 12.07.2017 р. №6684 (далі — законопроект №6684). На момент підписання номера до друку закон надіслано на підпис Президенту. Новий закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Реєстрація податкових накладних та РК
Законопроектом №6684 пропонується звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них (далі — ПН/РК), що передбачені п. 120-1.1 ПКУ. Це звільнення стосується постачальників, які складають ПН/РК, а також покупців, які зобов'язані зареєструвати РК постачальника у разі зменшення податкових зобов'язань такого постачальника. Від штрафів звільняються ПН/РК, складені у червні 2017 р. (з 1 до 30 числа включно) та зареєстровані до 31.07.2017 р. включно.
Звичайно, це добре, але тільки для однієї сторони операції. Чи зможе інша сторона включити ПН/РК до своєї декларації з ПДВ у періоді його складання — в червні 2017 р., якщо цей документ буде зареєстровано в ЄРПН до 31.07.2017 р., але з порушенням «штатних» строків реєстрації, визначених п. 201.10 ПКУ? Єдиною відповіддю на це запитання можна вважати другий абзац майбутнього п. 42 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, в якому зазначено, що такі ПН/РК «вважаються своєчасно зареєстрованими».
Чи означає це, що платники ПДВ можуть не застосовувати норму абз. 5 п. 198.6 ПКУ про те, що суми ПДВ, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано такі ПН/РК (звісно, не пізніше ніж через 365 к. д. з дати їх складення) — тобто включити їх до декларації за червень 2017 р.?
На нашу думку, так. Якщо згідно з новим законом такі ПН/РК вважаються своєчасно зареєстрованими, то вони не вважаються зареєстрованими з порушенням строку, а тому можуть включатися до декларації за червень 2017 р. Утім, думки спеціалістів розділилися, й обережним платникам рекомендують включати до червневої декларації лише ті ПН/РК, що зареєстровані до 15.07.2017 р.
А якщо ПН/РК за червень 2017 р., що зареєстровані до 31.07.2017 р., вважаються вчасно зареєстрованими, а декларацію за червень 2017 р. треба було подати до 20.07.2017 р., то як бути з ПН/РК, що будуть зареєстровані контрагентами в період з 21 до 31 липня? Подання уточнюючої декларації з ПДВ у період з 21 до 28 липня 2017 р. з урахуванням ПН/РК, що будуть зареєстровані в ці дні, теоретично може призвести до зменшення суми ПДВ до сплати у картці платника податків, адже сплата ПДВ за уточнюючими розрахунками відбувається з рахунку в системі СЕА ПДВ (п. 200.2 ПКУ, абз. 2 п. 87.1 ПКУ).
Отже, є шанс зменшити суму ПДВ до сплати, якщо встигнути подати уточнюючий розрахунок до 28.07.2017 р. Але при цьому слід пам'ятати, що до п. 20 та п. 25 Порядку №569 зміни ще не внесено. Згідно з цими нормами, ДФС не пізніше ніж за 3 р. д. до граничного строку сплати ПДВ подає Казначейству реєстр платників ПДВ, у якому зазначає суми ПДВ до сплати до бюджету. У липні це буде 25.07.2017 р.
Це важливо!
Найімовірнішим варіантом подій може бути такий:
1) платник ПДВ подає декларацію за червень 2017 р. до 20.07.2017 р. з урахуванням усіх вхідних ПН/РК, що зареєстровані до 20.07.2017 р. включно;
2) сплачує суму ПДВ за поданою декларацією;
3) після 20.07.2017 р. можна подати уточнюючу декларацію за червень з урахуванням вхідних ПН/РК, що будуть зареєстровані у період з 21 до 31 липня 2017 р., унаслідок чого виникне переплата з ПДВ, яку можна буде повернути на рахунок у системі СЕА ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.
Або платник ПДВ включає вхідні ПН/РК за червень 2017 р., зареєстровані в ЄРПН у липні 2017 р. та не включені до декларації за червень 2017 р., до декларації за наступні звітні періоди — на загальних підставах.
Отже, законодавці не взяли до уваги особливості відображення ПН/РК у деклараціях платників ПДВ, строки складання цих декларацій та сплати ПДВ, тож щастя платників ПДВ виявилося неповним.
Реєстрація акцизних накладних
Аналогічні дві норми передбачено і для акцизних накладних та РК до них — майбутній п. 43 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Штрафи, передбачені п. 120-2.1 ПКУ, скасовуються для акцизних накладних та РК, складених у червні 2017 р., за умови їх реєстрації в ЄРАН до 31 липня 2017 р. Так само, як і ПН/РК, вони вважаються своєчасно зареєстрованими. Але несвоєчасна реєстрація акцизних накладних та РК до них не призводить до змін у деклараціях платників акцизного податку — ці документи відображаються в декларації акцизного податку за датою їх складання.
Штраф за затримку сплати податків до 30 днів
Абзацом 2 п. 126.1 ПКУ передбачено 10-відсотковий штраф за затримку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань строком до 30 к. д. включно. Відповідно до нового п. 44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ця санкція не застосовується до узгоджених сум грошових зобов'язань із граничним строком сплати 30.06.2017 р. Отже, всі платники, які не змогли сплатити ПДВ, акцизний податок, плату за землю, рентну плату тощо до 30.06.2017 р. включно, повинні зробити це до 28.07.2017 р. Iнакше на них чекає штраф у 20% згідно з абз. 3 п. 126.1 ПКУ — вже на загальних підставах. На жаль, це не стосується ПДФО та військового збору, адже санкцію за несвоєчасну сплату цих платежів установлено ст. 127 ПКУ. Також не стосується це і ЄСВ, оскільки його сплата не регулюється ПКУ.
Дії у разі втрати та/або пошкодження інформації
Тим, у кого «злетіли» облікові бази або втрачена інформація, надано можливість до 31.12.2017 р. відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію. Точніше, вони зобов'язані це зробити, але їм надано відстрочення та можливість перенести терміни проведення перевірок до дати відновлення інформації, але не пізніше 31.12.2017 р. — новий п. 45 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. По-перше, потрібно заручитися документами, що підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп'ютерних мереж платника. Але які це можуть бути документи, законодавством не врегульовано. Тому варто звернутися до Торгово-промислової палати та/або до кіберполіції, до якої можна подати заяву в електронній формі — за посиланням https://cyberpolice.gov.ua/declare/. Ці установи мають повноваження видавати документи, що підтверджують факт несанкціонованого втручання до інформаційних систем підприємства (засвідчення форс-мажору — йдеться про протиправні дії третіх осіб, https://www.ucci.org.ua/zrazki-zapovniennia-zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin, або через відкриття кримінального провадження).
По-друге, слід письмово повідомити ДПI за місцем обліку про те, що сталася така подія, в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. На нашу думку, треба оформити лист у довільній формі на ім'я начальника ДПI за місцем обліку платника податків і додати до нього копії документів, про які йшлося в попередньому абзаці (оригінали в будь-якому разі слід залишити собі). Відповідно до п. 49.3 ПКУ, податкова декларація подається за вибором платника податків особисто або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Звісно, найнадійнішим способом буде подання особисто платником податків або уповноваженою на це особою.
Зверніть увагу!
У п. 45 прийнятого законопроекту чітко окреслені строки для такого повідомлення — це 10 к. д. з дня набрання чинності законом, що прийнятий на основі законопроекту №6684. Якщо цього не зробити у зазначений строк, право на «індульгенцію» щодо відстрочення перевірок у 2017 р. втрачається.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»