Форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку, — у новій редакції
! Власникам авто
Мінфін уніс зміни до Наказу №563, яким затверджено форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку, а саме:
1) змінено заголовок наказу на «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку та справляння транспортного податку»;
2) пункт 1 Наказу №563 після слів «для розрахунку» доповнено словами «та справляння»;
3) форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об'єкта оподаткування (форма Л), викладено в новій редакції.
Наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. №583
набере чинності з дня опублікування
(станом на 18.07.2017 р. не опублікований)
Рієлтери подаватимуть інформацію про укладені договори оренди за новою формою
! Рієлтерам
Мінфін затвердив нову форму Iнформації суб'єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).
Подається вона за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Суб'єкти господарювання, які надають посередницькі послуги з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані подавати Iнформацію незалежно від того, укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією зі сторін є фізичні особи.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказ Мінфіну від 13.05.2017 р. №497
набере чинності з дня опублікування
(станом на 18.07.2017 р. не опублікований)
Ненормований робочий день: що з відпусткою
! Роботодавцям та працівникам
Податківці повідомили, що згідно з п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. №7, ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Ненормований робочий день може застосовуватися насамперед для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. При роботі з неповним робочим днем його тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день).
Підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначають перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, та встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожним видом робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад установлену тривалість робочого часу, коло обов'язків і обсяг виконаних робіт.
Чинне законодавство нині не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Якщо у зв'язку зі специфікою роботи працівник із неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідну щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі.
Лист Мінсоцполітики від 22.07.2015 р. №431/13/133-15
Переплата земельного податку, нарахованого за період АТО: чи підлягає поверненню
! Платникам плати за землю
ДФСУ наголосила: не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення та/або території проведення АТО.
При цьому до зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань з плати за землю не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ.
Оскільки «переміщення» коштів з рахунку плати за землю на будь-які інші рахунки не передбачено ПКУ, то спрямування таких коштів на інтегровану картку платника податку, у тому числі й за основним місцем обліку, не може бути виконаним.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 12.07.2017 р. №1134/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Як визначити відсоткову ставку у контрольованій операції
! Суб'єктам контрольованих операцій
ДФСУ зазначила, що згідно з пп. 39.3.3.2 ПКУ під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.
Порівняння ціни проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, крім випадків, передбачених пп. 39.2.1.3 ПКУ.
При цьому, згідно з пп. 39.2.2.1 ПКУ, контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення, або такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на порівняння.
До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають за операціями з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.
Таким чином, під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни відбувається порівняння договірної (контрактної) вартості фінансової послуги з ціною (діапазоном цін) зіставних неконтрольованих операцій.
Така договірна вартість фінансової послуги відображається у звіті про контрольовані операції і порівнюється з діапазоном цін при визначенні необхідності проведення коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.5 ПКУ.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 12.07.2017 р. №1136/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про виправлення помилок в акцизній накладній
! Платникам акцизного податку
Податківці розглянули питання щодо відображення у декларації акцизного податку обсягів пального за складеними розрахунками коригування до акцизних накладних у зв'язку зі зменшенням/збільшенням отриманого/реалізованого пального та повідомили.
Відображення розрахунків коригування до акцизних накладних здійснюється суб'єктом господарювання, який подає декларацію акцизного податку, в таких графах додатка 1-1 до декларації.
У графі 4 додатка 1-1 до декларації зазначаються обсяги пального згідно з розрахунками коригування до акцизних накладних (за отриманими обсягами пального):
— складені та зареєстровані в ЄРАН особою, що реалізувала пальне, які збільшують обсяги отриманого суб'єктом господарювання пального (мають додатне значення);
— складені особою, що реалізувала пальне, та зареєстровані суб'єктом господарювання розрахунки коригування, які зменшують фактичні обсяги отриманого суб'єктом господарювання пального (мають від'ємне значення).
У графі 5 додатка 1-1 до декларації зазначаються обсяги пального згідно з розрахунками коригування до акцизних накладних (за реалізованими обсягами пального):
— складені та зареєстровані в ЄРАН суб'єктом господарювання розрахунки коригування до акцизних накладних, наданих отримувачам пального, які збільшують обсяги відвантаження пального (мають додатне значення);
— складені суб'єктом господарювання та зареєстровані отримувачем пального розрахунки коригування, які зменшують обсяги відвантаженого пального (мають від'ємне значення).
У графах 6 — 10 додатка 1-1 до декларації зазначаються обсяги пального згідно зі складеними та зареєстрованими в ЄРАН розрахунками коригування до акцизних накладних, що не передбачають надання їх отримувачу, за відповідними типами причин (мають від'ємне або додатне значення).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 11.07.2017 р. №1130/6/99-99-15-03-03-15/IПК
Вилучення податкових накладних з Єдиного реєстру законодавством не передбачено
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадала: у разі помилкової реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, складеної на іншого платника податку — покупця, платник податку може скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування, в якому відобразити зі знаком «-» обсяги операції, зазначені у помилково складеній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній.
При цьому такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку — покупцем.
Можливості вилучення з ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі якщо вони помилково складені та зареєстровані платником податку, чинним законодавством не передбачено.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 11.07.2017 р. №1117/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Чи має право платник на бюджетне відшкодування ПДВ за 2011 — 2013 роки
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадує, що надміру сплачені грошові зобов'язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Однак ці терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено статтею 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.
Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування платник має право враховувати залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності, у разі, коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 13.07.2017 р. №1162/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Коригування фінрезультату на суми самоштрафів
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ нагадує: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Цивільно-правова відповідальність є однією із форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов'язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки, яка передбачена нормами ЦКУ та інших актів цивільного законодавства.
З урахуванням статей 546, 549 ЦКУ, ст. 230 Господарського кодексу неустойкою (штрафом, пенею) визнається сума санкцій, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому ПКУ має власне визначення штрафної санкції, якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми штрафів, нарахованих платником податку у разі самостійного виявлення помилок у податковій звітності.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 07.07.2017 р. №1049/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Сільськогосподарська продукція на давальницьких умовах
! Сільгосптоваровиробникам
ДФСУ розглянула питання щодо належності до сільськогосподарської продукції у розумінні пп. 14.1.234 ПКУ товарів, вироблених на давальницьких умовах із власно вирощеної сировини сільськогосподарським товаровиробником — платником єдиного податку IV групи, та повідомила.
Якщо підприємство власно вирощену сільськогосподарську продукцію передає іншому підприємству (переробнику) для переробки на давальницьких умовах на його виробничих потужностях без переходу права власності на сировину, дохід від реалізації отриманої підприємством після переробки готової продукції (якщо вона підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД) включається до Розрахунку та вважається сільськогосподарською продукцією у розумінні пп. 14.1.234 ПКУ.
Оскільки сільськогосподарська продукція перероблена на давальницьких умовах, підприємство не є її переробником, тому необхідність додавати вид діяльності КВЕД 10.39 (Iнші види перероблення та консервування фруктів і овочів) до основних видів діяльності не виникає.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 13.07.2017 р. №1168/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Допущено помилку у декларації з ПДВ за липень 2015 року: як виправити
! Платникам ПДВ
ДФСУ розглянула питання щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у рядку 20.2 декларації з ПДВ за липень 2015 року, та повідомила.
У разі уточнення платником ПДВ у 2017 році показників податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року результати такого уточнення підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ за формою, чинною на дату подання уточнюючого розрахунку, згідно з правилами, визначеними розділом VI Порядку №21.
При цьому, якщо платник станом на 1 липня 2015 року мав суми переплати та за результатами звітного (податкового) періоду червня 2015 року/II кварталу 2015 року задекларував суму податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 податкової декларації з ПДВ), або суму від'ємного значення, що зараховувалася до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ), чи задекларував відсутність показників, що відображаються у розділі III податкової декларації з ПДВ, то суми переплати станом на 1 липня 2015 року підлягали перенесенню до рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ наступного звітного періоду (липень 2015 року/III квартал 2015 року). Така сума повинна була бути врахована виключно на зменшення суми податку, що підлягала сплаті до бюджету.
У такому разі після подання платником податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/II квартал 2015 року суми переплат автоматично підлягали списанню контролюючим органом з інтегрованої картки платника та вважалися погашеними.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 11.07.2017 р. №1122/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Поповнення обсягу залишку пального: чи підлягають поверненню кошти?
! Платникам акцизного податку
ДФСУ роз'яснила: чинний порядок реєстрації акцизних накладних за відсутності достатньої кількості залишків пального передбачає поповнення його залишків у СЕАРП тільки за умови сплати акцизного податку. Отже, така сума податку після реєстрації заявки на поповнення залишку пального не може вважатися помилково або надміру сплаченою.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 23.06.2017 р. №813/6/99-99-15-03-03-15/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»