Представництво іноземної компанії зареєстроване на території України без права юридичної особи. Працівники мають дозвіл на роботу на території України та закріплені як працівники за представництвом. Виконують роботу постійно також на території України. Якщо у представництва закінчується строк дозволу на роботу, чи можна працівників приймати як відряджених?
Праця іноземців в Україні, крім дотримання вимог Кодексу законів про працю, потребує і виконання двох обов'язкових умов:
1) умови законного перебування на території України;
2) наявність дозволу у роботодавця на використання праці іноземного громадянина1.
Якщо ми говоримо про законність перебування на території України, то лише іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також виконують такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Оскільки за умовами запитання йдеться про іноземців, які прибули до України саме для працевлаштування на роботу у постійне представництво, то такі особи мають отримати посвідку на тимчасове проживання (ч. 4 ст. 4, ч. 3 ст. 5 Закону №37732).
1 Випадки працевлаштування іноземців без обов'язковості отримання дозволу наведені у ч. 6 ст. 42 Закону України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі — Закон про зайнятість).
2 Закон від 22.09.2011 р. №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Звертаємо увагу, що для таких іноземців підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Увага! Роботодавець, який отримав такий дозвіл на працевлаштування іноземця, зобов'язаний повідомити Державну міграційну службу України про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.
Щодо отримання самого дозволу, то він видається, зокрема, на застосування праці іноземців, спрямованих закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в межах договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору (ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість). Такі дозволи видають територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 2 Порядку №4371). За потреби дозвіл на використання праці іноземця може бути продовжено.
Таким чином, іноземців, які працюють на території України у представництві іноземного госпсуб'єкта, може бути працевлаштовано у цьому представництві за умови отримання такими іноземцями посвідки на тимчасове проживання та роботодавцем — дозволу на використання праці іноземців.
Звісно, іноземна компанія має право скеровувати у відрядження своїх працівників для виконання певної роботи (надання послуг) від імені представництва на території України. Оскільки ми не виключаємо такої можливості, нормативні акти країни-нерезидента мають містити подібні умови роботи працівників за кордоном, зокрема шляхом скерування їх у закордонне відрядження. I, відповідно, такі працівники отримують візу (якщо міжнародний договір з країною нерезидента вимагає наявності візи) або не отримують її (якщо міжнародні договори дозволяють перебувати на території України 90 днів згідно з Порядком №8842), можуть тимчасово перебувати на території України на такий період часу (незалежно від мети перебування).
1 Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМУ від 27.05.2013 р. №437.
2 Порядок обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, затверджений наказом МВС від 20.07.2015 р. №884.
Щодо візового режиму для громадян інших країн для в'їзду до України та перебування на її території процедуру надання віз визначено Правилами оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою КМУ від 01.03.2017 р. №118 (далі — Правила №118).
Відповідно до п. 3 Правил №118 візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи, що позначаються літерним кодом (літерами латинського алфавіту — в машинозчитуваній зоні):
1) транзитна віза (позначається літерою B, у машинозчитуваній зоні — VB). Оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави зі строком перебування на території України під час кожного транзитного проїзду не більше п'яти діб;
2) короткострокова віза (позначається літерою C, у машинозчитуваній зоні — VC). Оформляється іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів;
3) довгострокова віза (позначається літерою D, у машинозчитуваній зоні — VD). Оформляється іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів.
Дострокову візу може бути оформлено, зокрема, з таких підстав, як запрошення представництва іноземного суб'єкта господарювання, зареєстрованого у встановленому порядку.
Таким чином, навіть за умови, що представництво може на законних підставах (ЗЕД-контракт, положення про представництво тощо) приймати працівників (представників) іноземної компанії, у т. ч. і за документами іноземної компанії, які свідчать про скерування працівника на роботу до українського представництва на умовах відрядження, все ж слід враховувати, що перебування на території України таких осіб буде обмежене:
1) для країн з безвізовим режимом в'їзду до України — 90 днями протягом 180 днів протягом року (п. 1 Порядку №884);
2) за короткостроковою візою — на строк відрядження (запрошення) іноземним госпсуб'єктом, але не більше 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду;
3) за довгостроковою візою — на строк відрядження (запрошення) іноземним госпсуб'єктом.
Тому, на нашу думку, підприємству доведеться або продовжувати дію дозволу на працевлаштування іноземців, або приймати іноземців у так зване «відрядження» зі строком перебування на території України, обмеженим візами або дозволами на перебування.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»