ДФС про перерахунок ЄСВ з середнього заробітку працівників-призовників
! Роботодавцям
Податківці розглянули питання щодо здійснення перерахунку ПДФО, військового збору та єдиного внеску із сум середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та повідомили.
У разі отримання підприємством компенсаційних виплат із бюджету, згідно з Порядком №105, роботодавець має право здійснити коригування ЄСВ на суми середнього заробітку працівника.
При цьому оскільки ч. 7 ст. 7 Закону №2464 до 01.01.2016 р. передбачено звільнення від нарахування та утримання ЄСВ з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, то роботодавець має право здійснити коригування ЄСВ таким працівникам за відповідний період до 01.01.2016 року, застосовуючи ставки ЄСВ, які діяли на момент нарахування середнього заробітку.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 26.06.2017 р. №827/6/99-99-13-01-01-15/IПК
При продажу технічно складних побутових товарів слід застосовувати РРО
! СГ, які використовують РРО
ДФСУ нагадує, що згідно з п. 296.10 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: I групи; II і III груп (фізособи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення зазначеного доходу застосування РРО для такого платника є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з 1-го числа 1-го місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника ЄП.
Норми цього пункту не поширюються на платників ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Законом №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) фізособами-підприємцями, які належать до груп платників ЄП, що не застосовують РРО.
Також ДФС зазначила, що з 08.05.2017 р. набрала чинності Постанова №231.
Якщо фізособа є підприємцем, який є платником ЄП та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець зобов'язаний застосовувати РРО під час продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів, а не лише технічно складних товарів та у всіх господарський об'єктах, що належать цьому суб'єкту господарювання.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 23.06.2017 р. №814/П/99-99-14-05-01-14/IПК
Оподаткування ПДВ операцій, здійснених ОСББ
! ОСББ
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації роз'яснила порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг та реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як платника ПДВ.
Так, ОСББ не має об'єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання води, теплової енергії, природного газу та електричної енергії, кошти за які власники житлових і нежитлових приміщень перераховують безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які постачають такі товари/послуги, або перераховують на рахунок ОСББ для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які постачають такі товари/послуги.
При цьому у разі встановлення ОСББ для власників житлових і нежитлових приміщень окремої плати за товари/послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що постачають воду, теплову енергію, природний газ та електричну енергію, у ОСББ виникає об'єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості поставлених товарів/послуг.
Крім того, податківці зазначили: якщо ОСББ здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то таке ОСББ згідно з вимогами ПКУ повинно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.06.2017 р. №851/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Сплата податку на нерухомість-2017: нюанси
! Платникам податку на нерухомість
ДФСУ надала індивідуальну податкову консультацію щодо такої ситуації: до березня 2017 р. товариство володіло на центральному міському ринку об'єктом нежитлової нерухомості загальною площею 93,4 кв. метра. Товариство вважає, що на таке майно поширюється норма пп. «е» пп. 266.2.2 ПКУ щодо вилучення із об'єкта оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, які використовуються СГ малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках. Чи слід було сплачувати податок за такий об'єкт нежитлової нерухомості до березня 2017 р.?
Одним із можливих визначень слів «та на ринках» може бути перебування об'єктів нерухомості у власності СГ, що утворені та зареєстровані в установленому порядку як ринки і належать до категорій СГ малого та середнього бізнесу.
При цьому перебування об'єкта нерухомого майна у межах відведеної земельної ділянки ринку, у власності інших СГ, ніж ті, що створені та зареєстровані як ринок, для ідентифікації розміщення саме в межах земельних ділянок, що виділені для облаштування ринку, має бути підтверджено відповідно зареєстрованою цивільно-правовою угодою про право платного користування земельною ділянкою під таким об'єктом нерухомого майна.
Разом з цим, оскільки зазначений у пп. «е» пп. 266.2.2 ПКУ термін «мала архітектурна форма» встановлює обмеження щодо застосування податкової преференції об'єктами нежитлової нерухомості площею 30 кв. м на будь-якій за місцезнаходженням земельній ділянці, у тому числі земельній ділянці, відведеній для організації ринку, то, зважаючи на приписи пп. 4.1.2 ПКУ, норму уточнення щодо вилучення із об'єкта оподаткування податком об'єктів нежитлової нерухомості «на ринках» може бути поширено на об'єкти нежитлової нерухомості елементів торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 27.06.2017 р. №848/6/99-99-12-02-03-15/IПК
Повернення зайво утриманого ПДФО — роз'яснення ДФСУ
! Податковим агентам з ПДФО
ДФСУ зазначила: дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку, а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки, не оподатковується.
Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа або підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ПКУ).
Податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ).
Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплачених податків, яку було перераховано до бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Результати перерахунку ПДФО, зокрема з доходів у вигляді продажу нерухомого майна, відображаються у формі №1ДФ того періоду, в якому було проведено перерахунок. У разі зайво нарахованого податку та військового збору у рядках 4 «Сума нарахованого податку» та 4а «Сума перерахованого податку» проставляється сума надміру утриманого податку зі знаком «мінус». Уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ у цьому разі не подається.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 26.06.2017 р. №828/6/99-99-13-01-01-15/IПК
Чи враховується БПФД при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій
! Суб'єктам контрольованих операцій
Податківці нагадали, що господарською операцією з метою трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
З метою нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є госпоперації, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
— з пов'язаною особою — нерезидентом;
— з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ;
— через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних госпоперацій з продажу товарів.
Госпоперації визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 50 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких госпоперацій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Враховуючи вищезазначене, сума наданої (отриманої) безповоротної фіндопомоги враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій з метою трансфертного ціноутворення та відображається у звіті про контрольовані операції з кодом найменування операції 034 додатка 3 до Порядку складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну №8.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 22.06.2017 р. №768/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Умови звільнення підприємців-пенсіонерів від сплати ЄСВ
! Пенсіонерам-підприємцям
ДФСУ наголосила: фізособи-підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону №1058-IV, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Зважаючи на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 4 ст. 4 Закону №2464 у взаємозв'язку зі ст. 26 Закону №1058, правову позицію з цього питання надано ВСУ у постановах від 15.04.2014 р. у справах №№21-57а14 та 21-70а14, відповідно до яких термін «пенсіонер за віком» в аспекті ч. 4 статті 4 Закону №2464 включає в себе як осіб, які отримують пенсію за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (ст. 26 Закону №1058), так і осіб, яким пенсія за віком призначена за пільговими умовами відповідно до ст. 55 Закону №796-ХII та ст. 13 Закону №1788-ХII, тобто до досягнення 60 річного віку.
Водночас фізособи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, не звільняються від сплати за себе ЄСВ на підставі ч. 4 ст. 4 Закону №2464 (постанова ВСУ від 15.04.2014 р. у справі №21-59а14).
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 21.06.2017 р. №753/Р/99-99-13-02-01-14/IПК
Хто подає звітність у разі смерті засновника підприємства
! СГ-юрособам
Регіональні податківці повідомили: у разі смерті засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності, відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство.
Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
У разі якщо ніхто у встановлені законодавством строки не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається.
З моменту набрання чинності рішенням суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов'язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС у м. Києві від 26.06.2017 р. №824/IПК/8/26-15-08-01-19
Виплати за договором страхування: підстави для оподаткування
! Роботодавцям
ДФСУ роз'яснила: договір довгострокового страхування життя — договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності. При цьому роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема, сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя, під час страхування життя або здоров'я платника податку у разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором.
Якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією платнику податку — фізособі з додержанням вимог пп. 165.1.27 ПКУ, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юрособи-страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізособам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізособам така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 23.06.2017 р. №811/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Чи повинен ФОП-єдинник, що встановлює домофони, застосовувати РРО?
! Підприємцям — платникам ЄП
ДФСУ зазначила: у разі якщо підрядник виконує роботи з монтажу «системи багатоповерхового домофона», а оплату отримує готівкою, то розрахунок проводять із застосуванням РРО. Проте це правило не стосується ФОП, що не перетнули межу в 1 млн грн, установлену п. 296.10 ПКУ.
За підсумками виконаної роботи проводять розрахунок із замовником як за проведені монтажні роботи, так і за змонтоване обладнання.
Податківці зауважують, що підрядник повинен виконувати роботу, визначену договором, зі свого матеріалу та своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦКУ).
У платника ЄП виникають дві окремі операції: з виконання робіт та з продажу товарів. Тому в касовому чеку має міститися відповідна інформація (тобто відображати в ньому виконані роботи та продані товари слід окремо).
Якщо ж замовник розраховуватиметься з підрядником у безготівковій формі, то застосовувати РРО не треба навіть при постачанні підрядником власних технічно складних товарів.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 14.06.2017 р. №637/Г/99-99-14-05-01-14/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»