Чи можна застосовувати мінімальні строки експлуатації, зазначені у п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ, без урахування пп. 138.3.1 ПКУ, який вимагає застосування більшого зі строків експлуатації, визначеного за ПКУ або за стандартами бухобліку? Які методи розрахунку амортизації можна при цьому застосовувати?
Пункт 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ містить спеціальні норми щодо нарахування прискореної амортизації машин та обладнання, які належать до 4-ї групи основних засобів. Виходячи з обмеження періоду, протягом якого такі основні засоби мають бути введені в експлуатацію, з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, можна дійти висновку, що ці норми є тимчасовими. На нашу думку, таким чином законодавці хотіли заохотити суб'єктів господарювання до оновлення свого парку машин та обладнання у 2017 — 2018 рр.
У п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ прямо зазначено, що під час застосування положень цього пункту норми п. 138.3 ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
По суті, якщо підприємство приймає рішення про застосування норм п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ, воно може не зважати на строки корисного використання, встановлені для відповідних об'єктів основних засобів у бухобліку.
При цьому правила коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, установлені пунктами 138.1 та 138.2 ПКУ, залишаються незмінними для платників податку на прибуток, які застосовують п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ. Однак у самому п. 43 підр. 4 р. ХХ ПКУ зазначено, що мінімально допустимий строк амортизації, який становить два роки, може застосовуватися під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом. Отже, застосування лише цього методу дає право на прискорену амортизацію зазначених машин та обладнання.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»