• Посилання скопійовано

Порядок сплати ПДФО та ВЗ

У листі ДФСУ від 22.05.2017 р. №12807/7/99-99-13-01-01-17 (див. «ДК» №24/2017) розглядається порядок та напрям сплати податку на доходи фізосіб та військового збору. Не залишено поза увагою і ставку ПДФО при виплаті дивідендів засновникам платника єдиного податку.

Сплата ПДФО

Відповідно до п. 63.3 ПКУ, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування їхніх підрозділів (неосновне місце обліку). Наприклад, офіс підприємства є функціональним структурним підрозділом апарату управління, і якщо адреса офісу є юридичною адресою підприємства, то це буде основне місце обліку. А виробничі потужності, незалежно від їх розташування, є виробничим структурним підрозділом. Якщо вони розташовані поза місцезнаходженням підприємства, то це буде неосновне місце обліку. Підприємство зобов'язане стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, згідно з п. 7.1 та 8.3 Порядку №1588.

ПДФО зараховується до бюджету згідно з БКУ. Відповідно до ч. 2 ст. 64 БКУ, податковим агентом — юридичною особою (його філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) податок з виплачених доходів фізособі зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням. Важливо, що термін «відокремлені підрозділи», який трапляється у розділі IV ПКУ, слід розуміти у значенні ГКУ. Згідно зі ст. 64 ГКУ, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Крім того, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Отже, «відокремлені підрозділи» за ПКУ — це структурні та відокремлені підрозділи.

Це означає, що податок, нарахований з доходів працівників відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Такий напрям сплати ПДФО зберігається і в тому випадку, коли відокремлений підрозділ не вповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за себе. Тоді всі обов'язки податкового агента виконує юридична особа, але напрям сплати не змінюється!

У разі сплати ПДФО юридичною особою форма №1ДФ1 у вигляді окремої порції за такий підрозділ подається юридичною особою до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням, а до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу надсилається копія. У порції, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізосіб (працівників) такого підрозділу.

1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 р. №4.

Сплата ПДФО при виплаті доходів фізособам-непрацівникам

У цьому разі податковий агент сплачує (перераховує) ПДФО за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку). Але якщо відокремлений підрозділ, який самостійно нараховує та виплачує такі доходи фізособам, відповідно до Положення про філії виконує всі функції податкового агента, ПДФО перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Обов'язок подання форми №1ДФ також покладається на цей відокремлений підрозділ.

Сплата військового збору

У питанні сплати військового збору важливо не помилитись із напрямом сплати. Військовий збір відповідно до ч. 2 ст. 29 БКУ належить до доходів загального фонду Держбюджету України. Знову слід взяти до уваги ч. 2 ст. 64 БКУ, але з певною особливістю щодо пп. 168.4.3 ПКУ. Якщо відокремлений підрозділ уповноважений на сплату податків, військовий збір перераховується за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Водночас за неуповноважені відокремлені підрозділи юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважені відокремлені підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням (місцем реєстрації).

Виплата доходів ФОПам, місцезнаходженням/місцем проживання яких є тимчасово окупована територія

За загальним правилом, якщо підприємцю виплачуються доходи у межах підприємницької діяльності відповідно до пп. 165.1.36 ПКУ (підприємець — платник єдиного податку) та п. 177.8 ПКУ (підприємець на загальній системі), особа не утримує ПДФО та військовий збір, за умови підтвердження підприємцем статусу «фізична особа — підприємець».

Зверніть увагу!

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Проте це правило не діє щодо окремих підприємців, а саме з місцем проживання на тимчасово окупованій території, згідно з п. 38.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ1. У цьому випадку перед виплатою доходу слід перевірити цей момент2. I якщо підтвердиться статус підприємця із зазначеної території, платнику доходу доведеться виконувати функції податкового агента — утримати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

1 Тимчасово окупованими територіями є окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, відповідно до Закону №1680.

2 Скористайтеся безкоштовним пошуком відомостей у Єдиному державному реєстрі: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У коментованому листі не сказано, який порядок відображення такої операції у формі №1ДФ. На наш погляд, виплата доходу відображається у формі №1ДФ з ознакою доходу «157», підтверджує це і лист ДФСУ від 19.04.2017 р. №8273/6/99-99-13-02-03-15. Крім того, слід заповнити графи 4а та 4 розділу I, а також розділ II щодо суми військового збору.

Доходи у вигляді дивідендів, нараховані платниками ЄП

До кінця березня 2017 р. питання щодо ставки ПДФО з нарахованих доходів за дивідендами платниками єдиного податку викликало певні суперечності. Остаточну крапку у цьому питанні поставив Закон №1989. З 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів, нараховані платниками єдиного податку, оподатковуються ПДФО за ставкою 9%.

Тому якщо платник єдиного податку до прийняття Закону №1989 утримав ПДФО із доходів у вигляді дивідендів за ставкою 18%, то є можливість здійснити перерахунок та повернути надміру утриманий податок у порядку, встановленому ст. 43 ПКУ. У цьому випадку слід подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, у якій зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків або на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів. Заяву можна подати протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Але інтегрована картка платника повинна містити інформацію про переплату ПДФО. Тому в цьому випадку податковому агенту доведеться відобразити це у формі №1ДФ. Результати перерахунку нарахованих доходів у вигляді дивідендів відображаються у формі №1ДФ того періоду, в якому було проведено перерахунок сум податку, див. зразок. Уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ у цьому випадку не подається.

Приклад За результатами 2016 року значення рядка 2350 Звіту про фінрезультати у підприємства — платника єдиного податку становить 5000 грн. Прийнято рішення всю суму нерозподіленого прибутку виплатити у лютому засновнику-фізособі у вигляді дивідендів. Iз суми дивідендів, які виплачувались фізособі, утримувався ПДФО та військовий збір.

Сума ПДФО, яку платник єдиного податку сплатив із виплатою дивідендів, становила: (5000 х 18%) = 900,00 грн. Враховуючи зміни до ПКУ, ставка ПДФО 9% (5000 х 9%) = 450,00 грн, отже, є переплата. Результат перерахунку показано у зразку.

Зразок

Результат перерахунку нарахованих доходів у вигляді дивідендів

Нормативна база

  • БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI.
  • ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон №1680 — Закон України від 16.09.2014 р. №1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
  • Закон №1989 — Закон України від 23.03.2017 р. №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
  • Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру