Унесено зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів
! Виробникам етилену
КМУ вніс зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену.
На думку КМУ, зміни забезпечать прозорість ведення бізнесу для суб'єктів господарювання, які використовують підакцизні товари як сировину для виробництва етилену.
Також суб'єкти господарювання (виробники етилену) матимуть змогу видавати зазначені податкові векселі та погашати їх шляхом підтвердження цільового використання отриманої на пільгових умовах продукції.
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. №377 чинна з 03.06.2017 р.
Мінсоцполітики нагадує про терміни виплати зарплати
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що зарплата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні.
Тобто законодавством чітко визначено зобов'язання власника підприємства або уповноваженої ним особи нараховувати та виплачувати зарплату працівникам не рідше двох разів на місяць.
Статтею 36 Закону про оплату праці встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Лист Мінсоцполітики від 10.04.2017 р. №628/0/102-17/282
Податковий облік витрат на придбання комп'ютерної програми у нерезидента
! Платникам ПДВ
ДФСУ роз'яснила особливості податкового обліку витрат на придбання комп'ютерної програми в нерезидента.
Зазначено, що платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання «кінцевим споживачем»), з метою оподаткування не вважається роялті. Дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп'ютерної програми, у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення «інжиніринг», не є об'єктом оподаткування згідно з пп. 141.4.2 ПКУ.
Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп'ютерної програми) не обмежені функціональним призначенням продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для її використання, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання з метою оподаткування ПДВ визначається як роялті, отже, така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Крім того, якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т. ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору):
— відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т. ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок) — такі операції з метою оподаткування ПДВ розглядаються як постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ;
— не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботи з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо) — операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 24.05.2017 р. №320/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Чи може податки чи борг платника податку сплатити інша особа
! Платникам податків
ДФСУ зазначила, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть представляти його законні інтереси та вести справи, пов'язані зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізособою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Представник платника податків має права, встановлені ПКУ для платників податків.
Враховуючи зазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом або представником платника податку.
Тобто грошове зобов'язання або податковий борг платника податків з податків та зборів може погасити інший суб'єкт господарювання або фізособа (в тому числі засновник, директор та ін.) за умови, що такий суб'єкт господарювання або фізособа є податковим агентом або представником платника податку.
Водночас, якщо сума грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб'єктом господарювання (юрособою, ФОПом або фізособою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов'язання чи борг.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків іншим суб'єктом господарювання.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 24.05.2017 р. №343/6/99-99-17-01-15/IПК
ПДФО у разі надання житла працівникам
! Роботодавцям
ДФСУ нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп. 163.1.1 якого об'єктом оподаткування фізособи-резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
ДФС звертає увагу, що ця норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді вартості використання житла, яке є власністю юридичної особи (працедавця) та надане у користування працівнику відповідно до умов колективного договору, не оподатковується ПДФО. Зазначене лише свідчить, що такі доходи не є додатковим благом. Якщо за договором позички юрособа передає фізособі (працівнику) у користування житло без визначення грошової вартості такого користування, то у розумінні ПКУ немає кваліфікуючої ознаки доходу, поняття якого наведено у пп. 14.1.54 ПКУ.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 24.05.2017 р. №324/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Надання послуг, які не зазначені в ЄДР: як скласти податкову накладну?
! Платникам ПДВ
Податківці відповіли, чи мають коди послуг згідно з ДКПП відповідати кодам видів діяльності за КВЕД.
КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Він використовується в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не адаптований до цього повною мірою. Тому можуть виникнути суперечності щодо юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ.
ДФС також нагадала, що перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» — «і» пункту 201.1 ПКУ, зокрема такими реквізитами є:
1) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
2) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
Отже, здійснюючи операції з постачання послуг, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за такою операцією, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, в якій відповідно до пункту 201.1 ПКУ зазначити код ДКПП, незалежно від того, чи внесено відповідний код діяльності до ЄДРПОУ.
Iндивідуальна податкова консультація від 25.05.2017 р. №368/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Алгоритм відображення у формі №1ДФ результатів перерахунку ПДФО
! ЮО-«єдинникам»
Податківці навели алгоритм відображення у формі №1ДФ результатів перерахунку юрособами-«єдинниками», які при нарахуванні та виплаті дивідендів фізособам-засновникам до запровадження ставки ПДФО 9% оподатковували їх ПДФО за ставкою 18%.
Зокрема, зазначено: якщо податковий агент до прийняття Закону №1989 утримав ПДФО зі суми дивідендів за ставкою ПДФО 18%, то такий агент може здійснити перерахунок сум нарахованих платнику податків доходів і повернути надміру утриманий податок у порядку, встановленому ст. 43 ПКУ.
На підставі вищенаведеного йдеться про дивіденди, нараховані у I кварталі 2017 року та відображені відповідно у ф. №1ДФ як оподатковувані за ставкою 18%.
За словами податківців, результати перерахунку нарахованих доходів у вигляді дивідендів відображаються у ф. №1ДФ того періоду, в якому було проведено перерахунок сум податку. Уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ у цьому разі не подається.
Отже, у разі проведення перерахунку виплачених дивідендів у II кварталі 2017 року його результати відображатимуться у ф. №1ДФ за цей самий квартал. А саме:
— у рядках 3 «Сума нарахованого доходу» та За «Сума виплаченого доходу» проставляється нуль;
— у рядках 4 «Сума нарахованого податку» та 4а «Сума перерахованого податку» показується сума надміру утриманого податку зі знаком «мінус»;
— у рядку 5 «Ознака доходу» зазначається «109».
Звертаємо увагу! Відповідно до п. 3.8 Порядку №4 у ф. №1ДФ не передбачено відображення кількох рядків з однією ознакою доходу, крім випадків наявності різних ПСП у кожному з трьох місяців кварталу.
Тому при нарахуванні дивідендів у кварталі проведення перерахунку у рядку за ознакою доходу «109» відображатимуться загальні показника з урахуванням зробленого перерахунку.
Лист ДФСУ від 22.05.2017 р. №12807/7/99-99-13-01-01-17
Витрати на таксі не є додатковим благом: нова позиція ДФС
! Роботодавцям та працівникам
ДФСУ нагадує: не є доходом працівника витрати на відрядження в межах фактичних витрат на проїзд(у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу працівника за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Iнструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена Наказом №59. При цьому приватні підприємства та організації можуть використовувати Iнструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.
Отже, якщо юридична особа (роботодавець) не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то сума відшкодованих фізичній особі (працівнику) витрат, понесених таким працівником під час відрядження за кордон або у межах України (за користування послугами таксі), не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ПКУ.
Лист ДФСУ від 29.05.2017 р. №405/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Нюанси застосування коригуючих коефіцієнтів радіокористувачами
! Радіокористувачам
ДФСУ повідомила про помилку у редакції тексту Закону №1791-VIII у рядку 5 таблиці ставок рентної плати для платників рентної плати, де зазначена ставка у розмірі 26,21 грн за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та є примітка у вигляді позначки.
Водночас в оприлюдненій станом на 1 березня 2017 року редакції тексту ПКУ в рядку 5 таблиці ставок рентної плати ставку для платників рентної плати зазначено у розмірі 26,211 грн за 1МГц смуги радіочастот на місяць та немає примітки.
З огляду на це податківці радять: до виправлення зазначеної вище редакційної помилки платники рентної плати мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) до ставок рентної плати для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати, керуючись нормою пп. 4.1.4 ПКУ.
При цьому слід урахувати, що для обрахування податкових зобов'язань щодо радіозв'язку у системі передавання даних із використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовується до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковуються за повною ставкою.
Лист ДФСУ від 29.05.2017 р. №13556/7/99-99-12-03-04-17
Як проводиться розслідування нещасних випадків, які сталися на території АТО
! СГ, які перебувають на території АТО
ФСС з НВВ роз'яснює: якщо нещасні випадки сталися на територіях, не підконтрольних органам державної влади України, то на сьогодні немає належних умов для створення комісій (спеціальних комісій), отримання необхідних матеріалів, проведення об'єктивного та всебічного розслідування нещасних випадків з дотриманням вимог Порядку №1232.
Проводити розслідування нещасних випадків, професійних захворювань у інший, ніж передбачений КМУ, спосіб члени комісії не мають права, оскільки акт, складений за результатами такого розслідування нещасного випадку, не відповідатиме законодавству та завжди буде предметом судових спорів за позовом будь-якої зацікавленої особи.
Враховуючи зазначене, ФСС з НВВ звертає увагу, що єдиним способом з'ясування об'єктивних обставин і причин настання нещасних випадків на виробництві, їх кваліфікації є:
проведення обстеження місця події із забезпеченням доступу до нього представників Фонду;
вивчення та використання для встановлення факту страхового випадку документів (екстрене повідомлення з лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок, довідки лікувально-профілактичних закладів, експертні висновки, лікарняні листки, інші документи), які видані, затверджені та підписані органами, установами, організаціями, підпорядкованими українській владі, і складені відповідно до вимог чинного законодавства України. А це можливо після завершення антитерористичної операції.
Лист ФСС з НВВ від 22.05.2017 р. №100-06-3
Плата за оновлені версії програмного забезпечення — роялті?
! Покупцям програмного забезпечення
ДФСУ роз'яснила: якщо згідно з умовами договору:
— використання програмної продукції (оновлених версій ПЗ) обмежено функціональним призначенням такої програмної продукції;
— її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання;
— не дозволено передачу програмної продукції (оновлених версій ПЗ) третім особам (використання «кінцевими споживачами»),
то платіж, отриманий постачальником програмної продукції (оновлених версій ПЗ) як винагорода за надання права на використання такої програмної продукції, не вважатиметься роялті.
У такому разі це вважатиметься оплатою вартості поставленої програмної продукції (оновлених версій ПЗ), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Лист ДФСУ від 24.04.2017 р. №8543/6/99-99-15-03-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»