Аж наприкінці II кварталу 2017 року Міністерство фінансів України Наказом №467 виклало в новій редакції форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Поговоримо про ключові новації.
Основна частина декларації
З основної частини декларації та додатка ВП зникли всі згадки про авансові внески, крім тих, що стосуються дивідендів. Справді, приписи пп. 57.1-1.2 ПКУ регламентують нарахування і виплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, крім ситуацій, коли йдеться про отримувачів дивідендів — фізосіб, платників податку на прибуток, прибуток яких звільнений від оподаткування чітко у період, за який виплачуються дивіденди, та у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування, а також на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб (пп. 57.1-1.3 ПКУ). Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. У ситуації, коли має місце непогашене грошове зобов'язання, авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. За загальним правилом авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. На відміну від сплачених сум узгоджених податкових зобов'язань, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як ми пам'ятаємо, за нормою п. 44.2 ПКУ, аби обрахувати об'єкт оподаткування податком на прибуток, платники мають використовувати дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Ті платники податку, які у межах Закону про бухоблік застосовують МСФЗ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням приписів ПКУ. Певна річ, така прив'язка податку на прибуток до фінансової звітності знайшла своє відображення і в новій формі декларації з податку на прибуток. Під табличною частиною в таблиці «Наявність додатків» додано ще одну комірку — її назва «ФЗ». Позначка у цій комірці свідчить, що до декларації додано фінансову звітність, яка є невід'ємною її частиною. Розділи «Виправлення помилок» та «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» також зазнали редакційних змін через деякі зміни самого додатка ВП (змінено посилання на конкретні рядки цього додатка).
Згідно з пп. 134.1.2 ПКУ, дохід за договорами страхування, визначений за пп. 141.1.2 ПКУ, потрапляє до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток. А от страхові платежі, страхові внески та страхові премії за договорами перестрахування з 2017 року до складу доходів не належать, саме цим і продиктована поява службового поля 07.2. Сюди мають вписуватися ці показники за договорами перестрахування. Рядок 09 тепер міститиме два підрядки: 09.1 (із двома підрядками другого порядку 09.1.1 та 09.1.2) та 09.2, де буде відображатися більш розгорнута інформація щодо лотерейної діяльності.
Додатки до декларації
Наймасштабніші зміни, певна річ, стосуються додатка РI.
Колишній рядок 1.1.2 тепер матиме номер 1.1.1.1, що є досить дивним, бо чотиризначний номер, по суті, дає підстави стверджувати, що цей рядок мав би бути складовою показника 1.1.1, тимчасом як насправді вони між собою незалежні.
Рядок 1.2.2 у колишній формі декларації відповідає за суму проведеної дооцінки та вигоди від відновлення корисності (у певних межах). В оновленій формі сума дооцінки (у певних межах) відображатиметься в рядку 1.2.1.1, а сума вигід від відновлення корисності ОЗ та НА у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності у межах бухобліку тепер знайде своє місце в рядку 1.2.1.2. Ця новація є логічною, адже в оновленій редакції п. 138.2 ПКУ ці два показники розглядаються окремо.
Залишкова вартість у межах бухгалтерського та податкового обліку у разі ліквідації або продажу ОЗ тепер буде фіксуватися в рядках 1.1.2 та 1.2.2, а не в рядках 1.1.3 та 1.2.3, як було досі.
Розділ 1 додатка РI поповнився трьома новими рядками, що стосуються невиробничих ОЗ:
рядок 1.1.3 — сума залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих ОЗ чи НА у бухобліку в разі ліквідації чи продажу такого об'єкта;
рядок 1.1.4 — сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ чи НА;
рядок 1.2.3 — сума первісної вартості придбання чи виготовлення окремого об'єкта невиробничих ОЗ чи НА та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, в т. ч. віднесених до витрат у межах бухобліку, у разі продажу такого об'єкта, але не більше суми доходу від такого продажу.
Як ми знаємо, залежно від того, як саме вибуває об'єкт ОЗ, який у податковому обліку є невиробничим, податкові різниці будуть різними. При ліквідації невиробничого об'єкта ОЗ виникне тільки різниця на збільшення: на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих ОЗ, яка буде визначена у межах бухобліку.
Зверніть увагу!
Зменшити фінрезультат на первісну вартість таких об'єктів, що ліквідуються (в т. ч. на суму їх ремонтів, поліпшень), не можна (на відміну від продажу)! А витрати, пов'язані з ліквідацією таких об'єктів, знайдуть своє відображення у витратах на загальних підставах і таким чином зменшать фінрезультат (п. 34 П(С)БО 7). За такими витратами податкові різниці не формуються.
А от у разі продажу невиробничого активу ситуація дещо інша. Тут виникають дві різниці:
— на збільшення (рядок 1.1.3 додатка РI) — на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, обчисленої у межах бухобліку (п. 138.1 ПКУ);
— на зменшення (рядок 1.2.3 додатка РI) — на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат у межах бухобліку, але, увага, не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Назва розділу 2 додатка РI зазнала лише редакційних змін. Але тут є і важливі новації. У правій графі додатка РI з'явилася нова різниця — рядок 2.2.3. Тут відображається сума списаної у межах податкового обліку дебіторської заборгованості (зокрема, і за рахунок створеного резерву сумнівних боргів) — ця різниця зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування, а сума витрат від списання дебіторської заборгованості як різниця, що збільшує фінансовий результат, знайде відображення в рядку 2.1.3.
Розділ 3 доповнився трьома новими рядками. Зокрема, зверніть увагу на рядок 3.1.11. Відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, але, увага, тільки в разі коли контрагентами є особи, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та платники податку, діяльність яких оподатковується за ставкою 0% (п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ). По суті, штрафи на користь платників єдиного податку — юросіб також створюють різницю.
З додатка ЗП вилучено рядок 16.5, де відображалася сума податку на нерухомість, та рядок 16.6, де знаходив відображення авансовий внесок з податку на прибуток. Це пов'язано із вилученням п. 137.6 ПКУ. По суті, у додатку ЗП та в рядку 16 декларації відображатиметься зменшення податку на прибуток лише за:
— сумою авансових внесків, сплачених у зв'язку з виплатою дивідендів;
— сумою податку на прибуток, сплаченого за кордоном при отриманні іноземних доходів.
Зверніть увагу!
Не забувайте, що таке зменшення проводиться лише в межах суми нарахованого у звітному періоді податку на прибуток. Не погашена у поточному звітному періоді сума авансових внесків, сплачених у зв'язку з виплатою дивідендів, переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП за наступний звітний (податковий) період.
Додаток ТЦ тепер називатиметься «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань платника податку». У верхньому правому куті тепер значиться тільки один звітний (податковий) період — рік. Як відомо, якщо платник податків, здійснюючи контрольовану операцію, не дотримується умов «витягнутої руки», він має право самостійно відкоригувати ціну такої контрольованої операції і суми ПЗ через розрахунок своїх ПЗ у межах максимального значення діапазону цін (рентабельності) та/або мінімального діапазону цін. Графи 15 та 16 чинного додатка дещо рекласифікувалися, і тепер мінімальне значення рентабельності (графа 14), її максимальне значення (рядок 16) та суми коригування (графа 15 та графа 17) відображатимуться в розрізі операцій продажу та придбання товарів, робіт, послуг. По суті, в графах 14 та 16 будуть зафіксовані показники, до яких проведено коригування податкового зобов'язання. Суми коригування (графи 15 та 17) будуть перенесені до додатків РI та ЦП. Крім того, вилучено інформацію щодо коду за Державним класифікатором продукції та послуг (раніше показувалася в графі 8) — це логічно, адже для ЗЕД-операцій така інформація не є актуальною.
Таблиця 1 додатка ПН доповнилася трьома новими рядками: 24, 25 та 26, а колишній рядок 24 став рядком 27. У цих рядках має зазначатися сума процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам нерезидентами залежно від порядку їх оподаткування податком на прибуток.
Так, у рядку 24 тепер буде зазначатися сума процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими нерезидентами резидентам, яка оподатковуватиметься податком на прибуток 5% відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ.
А ось у рядках 25 — 26 зазначатиметься сума таких процентів, яка звільнена від оподаткування податком на репатріацію згідно з п. 46 — 47 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ:
— у рядку 25 слід наводити проценти за позикою або фінансовим кредитом, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 р. (допоки кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» і «в» пп. 141.4.11 ПКУ);
— у рядку 26 додатка ПН зазначаються проценти за позикою або фінансовим кредитом, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 ПКУ.
У додатку АМ з'явився новий рядок А4.1. У виносці є пояснення, що цей рядок слід заповнювати у разі, коли амортизація основних засобів 4-ї групи здійснюється прямолінійним методом (п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане в «Офіційному віснику України» у №45 від 09.06.2017 р. Але не виключено, що вкотре будуть проігноровані приписи п. 46.6 ПКУ й оновлена форма запрацює уже зі звітності за півріччя 2017 р.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Наказ №467 — Наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор