Дехто сприйняв Указ про санкції до розробників програм «1С» та «Парус»1 як дозвіл на користування піратськими, себто контрафактними примірниками цих програм. З'ясуймо, чи це справді так.
Що таке корсарська ліцензія? Корсарською ліцензією або каперським свідоцтвом у давнину (у XIII — XIX століттях) називався документ, виданий урядом або главою держави, який дозволяв приватним судновласникам захоплювати і грабувати судна ворожої держави. Без такої ліцензії ці дії вважалися піратством і суворо каралися. От якраз різновидом такої ліцензії дехто і сприйняв Указ №133. Мовляв, завдяки цьому документу тепер користування контрафактною «1С» — не піратство, а благородне каперство.
1 Див. «ДК» №22/2017.
Аргументи тих, хто вважає, що тепер можна вільно користуватися піратськими програмами підсанкційних розробників, є різними. Аргумент 1, простіший: оскільки тепер заборонено платежі на користь компаній «1С» та «Парус» (назви яких потрапили до Указу №133), розплатитися за програму стало неможливо. Аргумент 2, глибший: Указ вивів ці програмні продукти з українського правового поля, тому захист патентного права на них не поширюється. Аргумент 3, конкретний: у ч. 8 п. 434 додатка 2 до Рішення РНБО від 28.04.2017 р. встановлено пряму заборону на передання прав на об'єкти права інтелектуальної власності ТОВ «1С».
На жаль для українських користувачів, усі ці аргументи кульгають.
По-перше, розплатитися за «1С» (за «Парус» не скажемо, там справді трохи складніше) так само просто, як і було досі. Адже купуєте програмне забезпечення ви не в московської компанії, а в одного з численних українських франчайзі, саме з ним укладаєте ліцензійний договір і на його рахунок перераховуєте кошти за договором. А вже як франчайзі розраховуватиметься з франчайзером, вас не має обходити.
Що ж до другого аргументу, то звертаємо увагу, що ні про яке «виведення з правового поля» не може бути мови. Правове регулювання Указу №133 ніяк не перетинається з правовим регулюванням Закону про авторське право і не скасовує охорони авторських і патентних прав осіб, перелічених у додатках до Рішення РНБО.
Третій аргумент теж трохи не в тему. Адже передача прав на об'єкти права інтелектуальної власності зазвичай відбувається так: в один бік ідуть ліцензійні права, в інший бік — гроші. Грошові виплати на користь «1С» обмежено частинами 2 — 4 п. 434 додатка 2 до Рішення РНБО, тому можна вважати, що ч. 8 цього пункту має на меті заборону передання прав на об'єкти права інтелектуальної власності від будь-якого українського суб'єкта московській фірмі (а ч. 8 п. 435 — київській). Ну а для гіпотетичного випадку безкоштовної передачі прав на об'єкти права інтелектуальної власності — так, заборона діє в обидва боки. Але Указ №133 не має зворотної дії у часі, тому, знову-таки, всі раніше передані права на об'єкти права інтелектуальної власності не відкликаються і не скасовуються.
Одним словом, висновок є очевидним: для легального користування «1С» і далі потрібна ліцензія на право користування об'єктом права інтелектуальної власності, а ніяка не корсарська ліцензія, якою Указ №133 і так не є. А за користування програмою без ліцензії до порушника може бути застосовано відповідальність за ч. 2 ст. 52 Закону про авторське право.
Нормативна база
- Указ №133 — Указ Президента України від 15.05.2017 р. №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- Закон про авторське право — Закон України від 23.12.93 р. №3792-XII «Про авторське право і суміжні права».
Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора