Затверджено порядок здійснення комплексних перевірок бізнесу
! СГД
Кабмін затвердив Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), який визначає процедуру здійснення комплексних планових заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності органами державного нагляду.
Згідно з Порядком, комплексні заходи (далі — перевірки) здійснюються відповідно до плану, який затверджується наказом ДРС та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше 15 листопада року, що передує плановому.
Строк здійснення комплексної перевірки не може перевищувати:
10 робочих днів;
для суб'єктів мікро-, малого підприємництва — 5 робочих днів.
Для здійснення такої перевірки кожний орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет комплексного заходу.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на здійснення заходу.
Перед початком перевірки контролери зобов'язані пред'явити керівнику госпсуб'єкта-юрособи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (ФОП або уповноваженій ним особі):
— посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю);
— надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами перевірки кожен орган державного нагляду окремо складає акти у двох примірниках.
У разі відмови суб'єкта господарювання від підписання акта органу державного нагляду посадова особа такого органу вносить до акта відповідний запис.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. №350 чинна з 26.05.2017 р.
Критерії для визначення періодичності планових перевірок — нова методика
! СГД
Кабмін уніс зміни до:
1) Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Уточнено, що критерії розробляються на підставі результатів аналізу якісних та кількісних показників (характеристик) діяльності суб'єктів господарювання, зокрема, з урахуванням:
статистичних даних про настання негативних наслідків від провадження діяльності суб'єктів господарювання, оцінки ступеня небезпеки господарської діяльності, порушення вимог законодавства;
виду та сфери діяльності суб'єктів господарювання, виду та обсягу випуску продукції, виконаних робіт, наданих послуг;
результатів попередніх перевірок, наявності порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).
Залежно від ступеня ризику встановлюється періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Планові заходи державного нагляду (контролю) проводяться з такою періодичністю:
— для суб'єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, — не частіше одного разу на 2 роки (раніше було — раз на рік);
— для суб'єктів господарювання, що віднесені до середнього ступеня ризику, — не частіше одного разу на 3 роки;
— для суб'єктів господарювання, що віднесені до незначного ступеня ризику, — не частіше одного разу на 5 років;
2) Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Змінами уточнено: у разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд, є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, у відповідних сферах уніфіковані форми актів перевірок затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Уніфікована форма акта перевірки повинна містити вичерпний перелік питань щодо проведення заходу залежно від ступеня ризику.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. №362 чинна з 30.05.2017 р.
Вдосконалено процедуру подання документів в електронній формі до органу ліцензування
! CГД
Кабмін затвердив Порядок подання органу ліцензування документів в електронній формі.
Порядок встановлює вимоги до подання органу ліцензування документів, передбачених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», в електронній формі.
Відповідно втрачає чинність Постанова №561.
Порядок подання електронних документів та замовлення послуги
Електронні документи (заяви та документи, визначені законом та ліцензійними умовами, затвердженими КМУ) подаються до органу ліцензування через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів ліцензування, порядки функціонування яких визначаються відповідними органами ліцензування.
Документи, наявні тільки в паперовій формі, до заяви додаються у форматі PDF із накладенням на них ЕЦП.
У разі подання електронних документів документи на паперових носіях не подаються.
Отримання та реєстрація електронних документів органом ліцензування
Уповноважена особа органу ліцензування перевіряє надходження електронних документів не рідше двох разів на день (у першій та другій половині робочого дня).
Під час надходження електронні документи реєструються в системі органу ліцензування, про що автоматично інформується здобувач ліцензії, ліцензіат через персональний кабінет на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.
Розгляд електронних документів органом ліцензування
Орган ліцензування здійснюватиме розгляд електронних документів і за результатами їх розгляду прийматиме рішення у порядку та строки, встановлені законом.
Орган ліцензування повідомлятиме здобувачу ліцензії, ліцензіату про прийняте рішення в електронній формі через персональний кабінет на Єдиному державному порталі адміністративних послуг, а також оприлюднюватиме таке рішення на своєму офіційному веб-сайті.
На електронні документи, що видаються органом ліцензування, накладається ЕЦП керівника або уповноваженої особи органу ліцензування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. №363 чинна з 30.05.2017 р.
Програмне забезпечення при наданні хмарних послуг: облік та оподаткування
! Платникам ПДВ
Комітет ВРУ з питань інформатизації та зв'язку зауважив, що програмне забезпечення (ПЗ) у бухобліку та з метою подальшого оподаткування може визнаватись як об'єкт:
— основних засобів, — якщо програма необхідна для виконання комп'ютером його функціональних завдань, тобто є системною програмою, вона може обліковуватися як об'єкт ОЗ;
— нематеріальних активів, — у разі коли придбаваються майнові права на комп'ютерну програму, а вона включається до складу НА;
— роялті (для власного використання), — якщо ліцензіату надано право користування комп'ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а відтворення програми — певною кількістю копій, плата за користування такою програмою вважається роялті;
— роялті (для власного використання та надання послуг), — у разі коли оплачується обслуговування програми, але сама програма не придбавається, така плата вважається платою за послуги.
У разі надання хмарних послуг, коли вітчизняне підприємство не здійснює придбання ПЗ, а отже, таке ПЗ не може бути віднесено до НА, в обліку та з метою оподаткування платежі за користування таким ПЗ можуть визнаватися лише як роялті.
Лист Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку від 13.02.2017 р. №04-21/13-74(34081)
Затверджено форми документів для отримання компенсації вартості сільгосптехніки
! Сільгосптоваровиробникам
Мінагрополітики затвердило форми:
— №1 «Заявка для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва»;
— №2 «Iнформація про суму коштів, що підлягає частковій компенсації вартості техніки та обладнання»;
— №3 «Iнформація про перерахування коштів на часткову компенсацію вартості техніки та обладнання»;
— №4 «Реєстр сільськогосподарських товаровиробників — отримувачів часткової компенсації вартості техніки та обладнання».
Наказ Мінагрополітики від 18.04.2017 р. №228
набере чинності з дня опублікування
(станом на 30.05.2017 р. не опублікований)
Додаткові гарантії при працевлаштуванні учасників АТО: зміни до Порядку
! Роботодавцям
Мінсоцполітики внесло зміни до Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Змінами уточнено, що роботодавці розраховують квоту для забезпечення додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню громадян, які належать до учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також уточнено інформацію щодо заповнення даних про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Так, як відомо, у рядку 02 зазначається середньооблікова чисельність працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та працювали на умовах повної зайнятості у звітному році. Належність громадян до таких категорій та дія квоти протягом відповідного періоду підтверджуватимуться, серед іншого, й такими документами:
копією витягу з електронної обліково-статистичної картки дитини за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 28 грудня 2015 року №1256, — для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (до досягнення ними 18-річного віку);
копією посвідчення учасника бойових дій, зразок якого наведено в додатку 2 до постанови КМУ від 12 травня 1994 року №302, — для учасників бойових дій (до припинення трудових відносин з роботодавцем, який прийняв їх на роботу).
Наказ Мінсоцполітики від 30.03.2017 р. №527
набере чинності з дня опублікування
(станом на 30.05.2017 р. не опублікований)
Перевірка банками клієнтів на фіктивність — рекомендації НБУ
! Банкам
З метою запобігання, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення Нацбанк рекомендує банкам перевіряти клієнтів на наявність фінансових операцій з ознаками фіктивності (причому як існуючих клієнтів, так і нових).
Для практичного запровадження Нацбанк надав 15 критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності.
Однак наявність у клієнта одного або кількох критеріїв, що містяться у Переліку, не означає, що фінансові операції цього клієнта є фіктивними. У таких випадках банкам рекомендується провести аналіз діяльності такого клієнта щодо підтвердження або спростування відповідних підозр. При цьому клієнт може мати як один критерій, так і декілька взаємопов'язаних між собою критеріїв.
Якщо ж наявної інформації недостатньо для аналізу, банк може звернутися до іншого банку із запитом стосовно наявності або відсутності фактів/інформації, які підтверджують або спростовують відповідні підозри. Банк, що отримав такий запит, надає узагальнену інформацію, яка стала відомою йому під час вивчення конкретного клієнта, в тому числі щодо наявності або відсутності критеріїв у передбаченому законодавством порядку.
Якщо банк виявив, що клієнт здійснив фінансові операції, які містять ознаки фіктивності, такому клієнту буде встановлено неприйнятно високий ризик та банк зможе використати законодавчо закріплене право відмови у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або встановленні ділових відносин на підставі ст. 10 Закону №1702 з наданням відповідної інформації до Державної служби фінансового моніторингу України.
Лист НБУ від 26.05.2017 р. №25-0008/37888
Як податківці штрафуватимуть за порушення в частині акцизного податку на пальне
! Реалізаторам пального
ДФСУ надала рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, зазначено таке:
1. У разі здійснення юридичною особою або фізичною особою — підприємцем реалізації пального за відсутності відомостей про реєстрацію такої особи в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального на такого СГ накладається штраф, установлений п. 117.3 ПКУ, у розмірі 100% вартості реалізованого пального. Вартість реалізованого пального визначається за ціною такого пального з урахуванням ПДВ.
2. Якщо після проведення коригування (помилково зазначено неправильні реквізити отримувача пального або неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД) платник акцизного податку реєструє в ЄРАН нову акцизну накладну (дата складання якої повинна відповідати даті складання помилкової акцизної накладної) пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою складання такої нової акцизної накладної, то до такого платника застосовується відповідальність, визначена ст. 120-2 ПКУ.
3. Якщо СГ порушив порядок заповнення акцизних накладних та/або розрахунків коригування, при цьому в СЕАРП операція відображена правильно (тобто операція з реалізації пального в повному обсязі відображена в ЄРАН на рахунку відповідного контрагента), відповідальність не застосовується.
Лист ДФСУ від 13.05.2017 р. №11856/7/99-99-12-03-03-17
Строки давності при проведенні перевірок — роз'яснення ДФС
! Платникам податків
ДФСУ наголошує, що при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 р. строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
При цьому якщо обчислення граничних строків визначення грошових зобов'язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, то з метою дотримання строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов'язань за якими станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абз. 2 п. 102.1 ПКУ.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (у т. ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. №11356/7/99-99-14-03-03-17
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»