Органи місцевого самоврядування мають право перевіряти питання дотримання законодавства про працю, проте досі окремого порядку проведення таких перевірок розроблено не було. Кабмін, попри всі застереження Державної регуляторної служби, днями прийняв постанову від 26.04.2017 р. №295 (далі — Постанова №295, див. «ДК» №19/2017), покликану затвердити алгоритми контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю.
Законодавчі підстави для перевірок
З 1 січня 2017 року органи місцевого самоврядування отримали повноваження на проведення перевірок у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення (ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування, ст. 1 Закону про держнагляд). Тепер вони можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізосіб, які використовують працю найманих працівників.
Тобто виконавчим органам міськрад міст обласного значення та об'єднаним територіальним громадам надано право перевіряти дотримання законодавства про працю і зайнятість населення, складати адміністративні протоколи та накладати фінансові санкції. Але ні Порядок №390, ні Порядок №509 на органи місцевого самоврядування не поширюються. Норми п. 3 коментованої Постанови №295 рекомендують «міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об'єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуватися цією постановою». А сам Порядок здійснення контролю оперує терміном «інспектор Держпраці», а не органу місцевого самоврядування.
Позиція судів
Суди критично ставляться до проведення різного роду рейдів-обстежень міських робочих груп разом із працівниками органів Держпраці та накладення ними штрафів за ст. 265 КЗпП у випадках виявлення порушень під час таких рейдів (див. постанову Iвано-Франківського окружного адмінсуду від 24.03.2017 р. у справі №809/351/17, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65621745).
Ключові аспекти держконтролю
Такого поняття, як перевірка, тепер немає. Держконтроль здійснюватиметься у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань (далі — заходи контролю) інспекторами праці:
— Держпраці та її територіальних органів;
— виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).
Повноваження будь-якого інспектора праці буде підтверджуватися його посвідченням, реєстр усіх посвідчень вестиме Держпраці. Коментована Постанова №259 не містить чіткої норми, що цей реєстр буде доступним для ознайомлення широкому загалу та перевірки повноважень конкретного інспектора.
Підстав для проведення заходів контролю — більш ніж достатньо. Передбачається, що інспекційні відвідування будуть проводитися:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізособи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (сюди належать навіть ті, хто не набув статусу працівника);
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 — 7 п. 5 Порядку контролю;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені під час виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
— Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
— ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені під час здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, які мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
— Пенсійного фонду та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників немає повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників немає нарахувань зарплати у звітному місяці (відпустка без збереження зарплати без дотримання вимог КЗпП та Закону України «Про відпустки»);
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше від суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30% і більше працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з кількістю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені під час здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Як бачимо, суб'єктивізму більш ніж достатньо.
Iнспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення, мають право під час інспекційного відвідування самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. Незрозуміло, хто визначатиме статус приміщення і чи потрібен буде інспектору попередній огляд приміщення, аби впевнитися, що в цьому конкретному приміщенні навіть суто теоретично може використовуватися наймана праця?!
До речі, вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів із документів, пояснень, доступу до приміщень, робочого місця є обов'язковою для виконання, тож директорам підприємств доведеться в деяких випадках уступати інспекторам праці навіть своє робоче місце, аби тільки йому не примарилося, що ви загрожуєте його безпеці.
Здається, інспекторів праці тепер слід побоюватися навіть більше, аніж податкових інспекторів, коли вони приходили на перевірки і могли на власний розсуд визначати подальший перебіг податкової перевірки. Iнспектори праці можуть претендувати на повноцінне робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування, а за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів. Зверніть увагу, що розписатись у журналі про проведення інспекції інспектор праці зобов'язаний не на дату початку інспекції, а лише в останній день — перед наданням акта на підпис керівникові (п. 14 та п. 20 Порядку контролю), тому об'єкт інспекції може наполягати на фіксуванні інспекції засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Iнспектори можуть ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування. Мало того, вони мають можливість отримувати засвідчені об'єктом відвідування їх копії або витяги. Чіткої вказівки, чи треба готувати копії документів безпосередньо під час відвідування, чи можна буде їх долучити до матеріалів перевірки вже після того, як інспектори підуть із приміщення, коментований документ також не містить.
За підсумками інспекційного відвідування
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт і припис про усунення порушень законодавства про працю (у разі виявлення).
Що таке припис?
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду. За своєю суттю припис є вказівкою (обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці) суб'єкту господарюванню виправити конкретне правопорушення. Для цього зазначається конкретний строк, протягом якого правопорушення має бути усунено. Якщо строк виконання припису становить більше ніж три місяці, у приписі визначаються графік та заплановані заходи з усунення виявлених порушень із відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Суб'єкт господарювання має повідомити про усунення правопорушення. Якщо інформації щодо підтвердження факту усунення виявлених порушень (вже після граничного строку на виправлення) буде недостатньо, інспектор має право перевірити виконання припису (повторна перевірка в частині тільки виправлення правопорушення).
Акт складають у двох примірниках в останній день відвідування або невиїзного інспектування. У разі якщо хід відвідування/інспектування фіксувався засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, вони мають бути долучені до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів буде свідчити позначка в акті.
Акт підписують інспектор праці, що проводив перевірку, та керівник об'єкта відвідування або його уповноважений представник. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, за підсумками відвідування/інспектування акт підписується із зауваженнями і вони є його невід'ємною частиною. Крім того, зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування навіть протягом наступних трьох робочих днів з дати підписання акта. У відповідь протягом трьох робочих днів з дати надходження зауважень інспектор праці має надати письмову вмотивовану відповідь на зауваження.
Припис або вимога можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, а у разі незгоди з їхнім рішенням — до керівника або заступника керівника Держпраці. Скарга буде розглянута протягом 30 днів з дати її надходження.
Вимога
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Увага! Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.
Ключові аспекти держнагляду
Держнаглядом опікується Держпраці разом з її територіальними відділеннями. У чому полягає суть держнагляду? Норми п. 2 Порядку держнагляду свідчать, що основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі — об'єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно ч. 3 ст. 34 Закону про місцеве самоврядування та ч. 2 ст. 259 КЗпП. Хоча за нормою ч. 2 ст. 259 КЗпП центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Йдеться про функціональне підпорядкування між суб'єктами господарювання, а от про органи місцевого самоврядування — жодного слова.
Замість висновків
Коментована Постанова №295 — це правовий нонсенс. Жодним нормативним актом не передбачено таких прав інспекторів праці, як визначає цей документ. Як бачимо, розроблений документ жодним чином не корелює ані із Законом про держнагляд, ані зі ст. 259 КЗпП. У такому вигляді, як він є, він не повинен запрацювати!
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон про місцеве самоврядування — Закон України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Порядок №390 — Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390.
- Порядок №509 — Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509.
- Порядок держнагляду — Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
- Порядок контролю — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор