Можливих причин для ліквідації ОЗ чимало: аварія, форс-мажор, повний фізичний знос, моральний знос, крадіжка тощо. Зрозуміло, що у бухгалтерському та податковому обліку така подія не пройде безслідно. Про це і поговоримо.
Повна ліквідація ОЗ
Бухгалтерський облік. Згідно з п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби» об'єкт ОЗ вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Тож у разі ліквідації ОЗ ідеться саме про невідповідність критеріям визнання активом.
Критерії визнання активом:
— матеріальність та можливість ідентифікації;
— підконтрольність;
— імовірність отримання у майбутньому економічної вигоди від використання ОЗ;
— можливість достовірної оцінки.
Якщо хоча б один із цих критеріїв перестає виконуватися, об'єкт ОЗ підлягає списанню (ліквідації).
Водночас п. 40 Методрекомендацій №561 конкретизує: об'єкт основних засобів списується з балансу при його вибутті внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або з інших причин невідповідності критеріям визнання активом. Тобто ліквідація ОЗ є всього лиш одним із варіантів їх вибуття внаслідок невідповідності критеріям визнання активом — зазвичай через відсутність імовірності отримання в майбутньому економічних вигід.
Для ліквідації ОЗ керівник підприємства чи уповноважена на те особа має видати наказ про призначення постійно діючої комісії (п. 41 Методрекомендацій №561), до обов'язків якої входить:
— здійснення огляду об'єкта, що підлягає списанню;
— встановлення причин невідповідності критеріям визнання активом;
— визначення осіб, винних у передчасному вибутті ОЗ, та внесення пропозицій щодо їх відповідальності;
— визначення можливості продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, встановлення їх кількості та вартості;
— складання і підписання акта на списання ОЗ.
Оформляють вибуття ОЗ у разі їх списання (ліквідації) Актом на списання основних засобів (форма №ОЗ-3) (для автотранспортних засобів — Актом на списання автотранспортних засобів (форма №ОЗ-4))1. На підставі цього документа роблять відповідні позначки про вибуття в Iнвентарній картці обліку основних засобів (форма №ОЗ-6) і в Картці обліку руху основних засобів (форма №ОЗ-8). Зазначені акти є типовими, вони затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352 (підприємство може розробити свої форми, з урахуванням наявності обов'язкових реквізитів згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88)2. Складені комісією акти на списання ОЗ відображають у бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником.
1 Такий акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією та затверджується керівником підприємства. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, другий залишається в особи, відповідальної за зберігання ОЗ. До такого акта мають долучатися регістри аналітичного обліку вибулих ОЗ (п. 34 П(С)БО 7).
2 У разі списання ОЗ, які вибувають унаслідок аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха (п. 42 Методрекомендацій №561).
Ліквідуючи ОЗ, у бухобліку списують з балансу суму накопиченої амортизації на такий актив та його залишкову вартість. Відображають це проведеннями:
— Д-т 131 «Знос основних засобів» К-т 10 «Основні засоби», 11 «Iнші необоротні матеріальні активи» на суму накопиченої амортизації;
Припинення нарахування амортизації
Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.
— Д-т 976 «Списання необоротних активів» К-т 10, 11 на залишкову вартість списаного ОЗ (якщо залишкова вартість ОЗ дорівнює нулю, то цього проведення не буде).
Для демонтажу (розібрання) об'єкта ОЗ можуть використовуватися послуги сторонньої організації або ж праця робітників підприємства. Вартість таких витрат також потрапить на субрахунок 976 (Д-т 976 К-т 685, 66, 65).
Окрім того, під час ліквідації ОЗ можуть оприбутковуватися деталі, вузли й інші матеріали — Д-т 20 «Виробничі запаси» К-т 746 «Iнші доходи від звичайної діяльності» (згідно з п. 44 Методрекомендацій №561).
Під час ліквідації раніше переоціненого ОЗ перевищення сум його попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включають до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Тобто на суму такого перевищення роблять проведення: Д-т 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» К-т 441 «Прибуток нерозподілений» (п. 21 П(С)БО 7). Якщо підприємство щомісяця (щокварталу) списувало таке перевищення до складу нерозподіленого прибутку в сумі, пропорційній до нарахування амортизації, то під час списання об'єкта до складу нерозподіленого прибутку включають лише залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта.
Податок на прибуток. Податково-прибутковий облік наближено до бухобліку — об'єкт оподаткування податком на прибуток визначають шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені в р. III ПКУ. Щоправда, платники податку, в яких річний бухгалтерський дохід за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн1, можуть і не коригувати фінрезультату (рішення приймається платником самостійно, про що свідчить відповідна позначка у декларації з прибутку за перший рік у такій безперервній сукупності років).
Для платників, які коригують бухгалтерський фінрезультат, у частині ліквідації ОЗ ст. 138 ПКУ передбачає такі коригування:
— збільшення фінрезультату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта ОЗ, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ), розуміємо бухгалтерської;
— зменшення фінрезультату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта ОЗ, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ (п. 138.2 ПКУ), розуміємо податкової.
Таким чином, від об'єкта оподаткування податком на прибуток віднімаються бухгалтерські витрати зі списання залишкової вартості ОЗ (Д-т 976 К-т 10,11) і враховується залишкова вартість ОЗ, розрахована за правилами ст. 138 ПКУ. Відповідні коригування відображають у додатку РI, що є складовою рядка 03 декларації з прибутку.
I якщо в бухгалтерському та податковому обліку залишкова вартість об'єкта на момент ліквідації дорівнює нулю, то коригування фінрезультату до оподаткування, пов'язані з цією операцією, фактично не вплинуть на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Окремо слід звернути увагу на невиробничі ОЗ2. У разі їх ліквідації ст. 138 ПКУ передбачає лише одне коригування — збільшення фінрезультату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих ОЗ, визначеної згідно з НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ). Пояснюється це тим, що невиробничі ОЗ у світлі податкового обліку не визнаються ОЗ, відповідно, «податкової» залишкової вартості немає. I єдиний випадок, коли фінрезультат до оподаткування зменшується, — це продаж такого невиробничого об'єкта за правилами абз. 6 п. 138.2 ПКУ.
1 Включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
2 Термін «невиробничі основні засоби» означає основні засоби, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПКУ).
У ПДВ-обліку ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів згідно з пп. «д» пп. 14.1.191 ПКУ є постачанням товарів. Як наслідок, операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ є оподатковуваними операціями — у цьому разі ставка буде 20%.
Під час ліквідації ОЗ слід керуватися спеціальними нормами з п. 189.9 ПКУ. Цей пункт зазначає, що в разі ліквідації виробничих або невиробничих ОЗ за самостійним рішенням платника ПДВ така операція розглядається як постачання товарів і оподатковується за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації. До уваги тут слід брати балансову (залишкову) вартість ОЗ, що склалася за даними бухобліку.
Залишкову вартість визначають як різницю між первісною вартістю об'єкта ОЗ і сумою нарахованої амортизації на нього. I, як уже зазначалося, нарахування амортизації припиняється в місяці, наступному за місяцем вибуття об'єкта ОЗ. Тобто у місяці вибуття ОЗ ще буде нараховуватися амортизація на відповідний об'єкт. Як правило, це роблять в останній день місяця. Водночас з метою нарахування ПДВ треба брати залишкову (балансову) вартість ОЗ на момент його ліквідації. I якщо ліквідувати ОЗ посеред місяця (до нарахування амортизації), то на момент ліквідації залишкова вартість для визначення бази ПДВ не враховуватиме суму зносу за останній місяць.
Щодо звичайної ціни, то нею прийнято вважати ціну, яка відповідає рівню ринкових цін. На цьому наполягає і ДФСУ в листі від 16.05.2016 р. №8255/5/99-99-15-03-02-16 (див. «ДК» №22/2016).
Iз цього правила є й винятки. А саме: не вважаються постачанням товарів випадки, коли:
— ліквідація пов'язана зі знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;
— ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства;
— платник подає до податкової документ про знищення, розібрання чи перетворення ОЗ в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
В останньому випадку, як і в двох попередніх, також ідеться про ситуації, коли ліквідація основного засобу не залежить від волі платника ПДВ. Про це саме говорять і податківці в ЗIР, підкатегорія 101.06.
Думка податківців
У якому звітному періоді та яким чином платник податку на додану вартість, який з не залежних від нього обставин здійснює ліквідацію основних засобів, повинен подати до контролюючого органу документ про їх знищення, розібрання або перетворення?
...якщо з не залежних від платника ПДВ обставин ОЗ (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник ПДВ змушений відмовитися від їх використання внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, то такий платник ПДВ, на підставі наказу керівника підприємства у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, здійснює їх ліквідацію та подає до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
ЗIР, підкатегорія 101.06
Часто ліквідація ОЗ є необхідністю, а не забаганкою, тому така операція не буде об'єктом оподаткування ПДВ на підставі останнього абзацу п. 189.9 ПКУ.
Зверніть увагу!
Згідно з п. 189.9 ПКУ, ліквідація необоротних активів не вважається постачанням товарів і не оподатковується ПДВ за умови надання контролюючому органу відповідних документів про їх знищення (розібрання). А саме:
— висновків експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням;
— актів на їх списання (форма №ОЗ-3).
Такий перелік визначено в листі МГУ ДФС — Центрального офісу з обслуговування ВП від 11.02.2016 р. №2976/10/28-10-06-11.
Ці документи слід подавати разом із ПДВ-декларацією у звітному періоді, в якому відбулася ліквідація ОЗ (ЗIР, підкатегорія 101.06).
Звернемо увагу на ще один момент. З 01.01.2017 р. пп. «г» п. 198.5 ПКУ чітко встановлює, що компенсаційні податкові зобов'язання у разі ліквідації ОЗ згідно з п. 189.9 ПКУ нараховувати не треба. Тож, наприклад, вимушена ліквідація ОЗ, що підтверджується відповідними документами, не вважатиметься постачанням і не оподатковуватиметься ПДВ як згідно з п. 189.9 ПКУ, так і відповідно до п. 198.5 ПКУ. Щоправда, на думку податківців, це стосується лише вимушеної ліквідації ОЗ з 01.01.2017 р. Так, ДФС і надалі відмовляється визнавати неправомірність нарахування до 01.01.2017 р. умовних податкових зобов'язань із ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ в разі ліквідації ОЗ із не залежних від платника обставин (див. лист ДФСУ від 10.02.2017 р. №2713/6/99-99-15-03-02-15). Мовляв, ліквідовані ОЗ не будуть використовуватися в госпдіяльності платника, тому він зобов'язаний визначити ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.
Проте у разі вимушеної ліквідації ОЗ не використовувалися платником податку в жодних операціях узагалі. Тому застосовувати норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ тут недоцільно. На цьому наголосила і Громадська рада при ДФС у листі від 27.12.2016 р. №11. Та й судді також на боці платників податку — див. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. у справі №804/6742/15 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 р. №826/2483/161.
1 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46450603, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61106292.
Нагадаємо, що база для нарахування умовних ПЗ з ПДВ за необоротними активами згідно з п. 198.5 ПКУ визначається за балансовою (залишковою) вартістю, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювалася ліквідація ОЗ, а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни (п. 189.1 ПКУ).
Окрім того, у разі отримання ТМЦ (відходів, комплектуючих, матеріалів тощо) під час ліквідації ОЗ при зарахуванні на баланс таких активів вони не оподатковуються ПДВ, за умови використання у госпдіяльності платника. Якщо заздалегідь мета використання не відома, то ПЗ з ПДВ під час оприбуткування ТМЦ не виникають, проте якщо в майбутньому буде факт використання в операціях, перелік яких наводиться у п. 198.5 ПКУ, слід нарахувати умовні ПЗ з ПДВ.
Приклад 1 На балансі підприємства обліковується ткацький верстат, який більше не може використовуватися за первісним призначенням через його фізичний знос. Ремонту такий об'єкт не підлягає, тому його вирішили ліквідувати. Підприємство скористалося послугами демонтажу від ФОП (неплатник ПДВ), а отримані запчастини оприбутковано з метою їх подальшого використання для ремонту інших верстатів.
Накопичена амортизація верстата — 10000 грн, залишкова вартість верстата за даними бухобліку — 200 грн (за п. 29 П(С)БО 7 у місяці ліквідації знос ще нараховується, місячна сума зносу умовно 200 грн), залишкова вартість верстата за даними податкового обліку — 600 грн, вартість робіт з розібрання верстата — 600 грн (без ПДВ), вартість отриманих запчастин — 2000 грн.
Дооцінок верстата не проводили.
Оскільки під час ліквідації верстата оприбутковуються запчастини, які будуть використовуватися в господарській діяльності підприємства, нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ не треба: діє п. 189.10 ПКУ.
За п. 198.5 ПКУ, верстат не буде використовуватися в госпдіяльності платника ПДВ, тому якщо ОЗ придбано з ПДВ, то сума податку відображалась у складі ПК під час придбання. Враховуючи погляд податківців, зазначений у листі ДФСУ від 10.02.2017 р. №2713/6/99-99-15-03-02-15, слід нарахувати умовні ПЗ. База оподаткування визначається за п. 189.1 ПКУ — залишкова вартість ОЗ на початок звітного періоду, в якому здійснюється ліквідація. Якщо на кінець місяця залишкова вартість становила 200 грн, то, враховуючи суму щомісячної амортизації, на початок місяця залишкова вартість була: 200 + 200 = 400 грн, ця сума є базою для нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Якщо ліквідація пов'язана зі старістю ОЗ і залишкової вартості немає, то немає і бази для ПДВ. Відображення в обліку такої операції див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення в обліку повної ліквідації ОЗ (до прикладу 1)
|
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Коригування фінрезультату до оподаткування
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Збільшення
|
Зменшення
|
|||
|
1.
|
Списано суму накопиченої амортизації на верстат |
131
|
104
|
10000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Списано залишкову вартість верстата |
976
|
104
|
200,00
|
200
|
600
|
|
3.
|
Нараховано винагороду ФОП за розбирання верстата |
976
|
685
|
600,00
|
—
|
—
|
|
4.
|
Оприбутковано запчастини |
207(209)
|
746
|
2000,00
|
—
|
—
|
|
5.
|
Нараховано ПЗ з ПДВ (400 х 0,20) |
976
|
641/ПДВ
|
80,00
|
—
|
—
|
Часткова ліквідація ОЗ
Бухгалтерський облік. Згідно з п. 35 П(С)БО 7 та п. 46 Методрекомендацій №561, у разі часткової ліквідації об'єкта ОЗ його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта. У зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта ОЗ зменшується його залишкова вартість (п. 14 П(С)БО 7). Водночас пропорційна до ліквідованої частини сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу та збільшенням нерозподіленого прибутку (п. 46 Методрекомендацій №561).
Узяти інформацію щодо первісної вартості частини об'єкта, який підлягає заміні, підприємство може з первинних документів, що підтверджують факт придбання таких компонентів, — звичайно, якщо вони придбавалися окремо, а не як одне ціле. Якщо ж інформації про первісну вартість частини (компонента), яка ліквідується, і суму її зносу немає, то визначати вартість такої частини доведеться самостійно. Зазвичай це роблять за пропорцією первісної вартості і суми зносу частини, котра ліквідується, до загальної первісної вартості й суми зносу всього об'єкта ОЗ.
Списання зносу частини (компоненти) основного засобу показують проведенням Д-т 13 К-т 10, 11, а залишкової вартості такої частини — Д-т 976 К-т 10, 11.
Водночас абз. 2 п. 46 Методрекомендацій №561 говорить про заміну частин об'єкта ОЗ таке: «Підприємство припиняє визнавати частину об'єкта основних засобів, якщо цю частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об'єкта».
Тобто балансову вартість заміненої частини слід списати й водночас збільшити вартість ОЗ на вартість нової частини. Таку операцію відображають такими бухгалтерськими проведеннями:
— Д-т 13 К-т 10, 11 на суму зносу частини ОЗ, яка ліквідується;
— Д-т 976 К-т 10, 11 на залишкову вартість частини ОЗ, що ліквідується;
— Д-т 15 К-т 20, 63, 66, 65 та Д-т 10, 11 К-т 15 на вартість нової частини (компонента) основного засобу.
Якщо підприємство не може визначити первісної вартості заміненої частини, воно може її оцінити в сумі витрат на заміну.
Документальне оформлення часткової ліквідації ОЗ нічим не відрізняється від повної. Так само постійно діюча комісія має встановити непридатність складової частини об'єкта ОЗ та скласти акт на її списання (п. 41 Методрекомендацій №561).
Податок на прибуток. Пункти 138.1 та 138.2 ПКУ чітко передбачають коригування фінрезультату «на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів» та не містять жодного уточнення щодо часткової ліквідації ОЗ. Тобто коригувати фінрезультат на суму залишкової вартості треба лише в разі ліквідації окремого об'єкта ОЗ. При цьому частину ОЗ назвати окремим об'єктом не можна. Iз зазначеної фрази можна зробити висновок, що коригувати фінрезультат до оподаткування при ліквідації частини ОЗ не треба. Проте, на наш погляд, коригування все ж таки варто робити. Пояснимо чому.
Згідно з пп. 14.1.9 ПКУ, залишкова вартість ОЗ з метою розд. III ПКУ — це сума залишкової вартості таких об'єктів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ. Водночас ПКУ не визначає поняття «первісна вартість», а отже, вона буде ідентичною до первісної вартості об'єкта ОЗ, визначеної у бухобліку (звичайно, якщо в податковому обліку такий об'єкт взагалі визнається ОЗ відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ). Тому якщо первісна вартість зменшується в бухобліку, то це саме має відбуватися і з первісною вартістю ОЗ у податковому обліку.
Розрахунок податкової амортизації згідно з пп. 138.3.1 ПКУ здійснюють відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138 ПКУ та пп. 138.3.2 — 138.3.4 ПКУ (пп. 138.3.1 ПКУ).
Обмеження на нарахування податкової амортизації:
— критерії для визнання податкового ОЗ (зокрема, вартісний критерій у 6 тис. грн);
— невиробничий статус ОЗ;
— строки корисного використання ОЗ;
— застосування виробничого методу нарахування амортизації.
Враховуючи податкове визначення залишкової вартості ОЗ та зазначені обмеження, між бухгалтерською залишковою вартістю ОЗ і податковою можуть виникати розбіжності. Так, коли первісна вартість ОЗ у бухобліку та податковому обліку ОЗ будуть ідентичними, то за рахунок відповідних обмежень сума нарахованої амортизації в бухобліку може відрізнятися від податкової. Унаслідок цього різнитимуться і залишкові вартості ОЗ у бухобліку та податковому обліку.
Так, у звітному (податковому) періоді ліквідації частини ОЗ до бухгалтерського фінрезультату до оподаткування потрапить сума витрат від списання залишкової бухгалтерської вартості складової ОЗ, що ліквідується. Однак для того, аби правильно зменшити первісну вартість ОЗ, частина якого ліквідується, в об'єкті оподаткування варто врахувати саме залишкову вартість частини ОЗ, розраховану за правилами розд. III ПКУ. Тобто ту вартість, яка враховує вищезазначені амортизаційні обмеження. Якщо ж не коригувати бухгалтерського фінрезультату, то в об'єкті оподаткування податком на прибуток врахується бухгалтерська залишкова вартість ліквідованої частини ОЗ, яка не враховує амортизаційних обмежень. А це не зовсім коректно. Тому рекомендуємо все-таки проводити відповідні коригування на суму залишкової вартості ліквідованої частини ОЗ за аналогією з ліквідацією цілого об'єкта ОЗ.
Як відреагують на це контролери, не знаємо, бо стосовно цього питання письмових податкових роз'яснень наразі немає. Тож рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію.
Облік ПДВ. Тут, як і у разі повної ліквідації ОЗ, діють правила п. 189.9 ПКУ. Тобто операція з часткової ліквідації ОЗ за власним рішенням платника ПДВ буде розцінюватися як постачання такої частини ОЗ за звичайними цінами, але не нижче за балансову вартість на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).
Знову ж таки, дія цього пункту не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідується проти волі платника ПДВ, і при цьому до контролюючого органу разом із декларацією з ПДВ подаються відповідні документи. Також необхідність у нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ відпадає у разі оприбуткування матеріальних цінностей під час часткової ліквідації ОЗ (п. 189.10 ПКУ).
Приклад 2 На підприємстві обліковується персональний комп'ютер, до складу якого входять: системний блок, монітор, клавіатура та миша. Монітор вийшов з ладу, ремонтувати його для підприємства економічно недоцільно. Через це прийнято рішення про часткову ліквідацію комп'ютера (списання монітора).
Згідно з первинними документами на придбання комп'ютера вартість придбання монітора становила 25% від загальної вартості придбання комп'ютера.
На момент ліквідації залишкова вартість комп'ютера загалом у бухобліку становить 2000 грн, у податковому — 2500 грн.
Залишкова вартість монітора на момент ліквідації у бухобліку — 500 грн (2000 грн х 0,25), у податковому обліку — 625 грн (2500,00 грн х 0,25).
Загальна сума накопиченої амортизації на комп'ютер загалом за даними бухобліку — 20000 грн, за даними податкового обліку — 19500 грн.
Сума накопиченої в бухобліку амортизації на монітор становить 5000 грн (20000 грн х 0,25), а в податковому обліку — 4875 грн (19500 грн х 0,25).
Монітор не дооцінювався.
Під час ліквідації монітора (частини комп'ютера) матеріальні цінності не оприбутковувалися. Документи про ліквідацію монітора до податкової не подавалися.
Отже, операція вважатиметься постачанням товарів і оподатковуватиметься ПДВ згідно з п. 189.9 ПКУ.
Відображення в обліку такої операції див. у таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в обліку часткової ліквідації ОЗ (до прикладу 2)
|
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Коригування фінрезультату до оподаткування
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Збільшення
|
Зменшення
|
|||
|
1.
|
Списано суму накопиченої амортизації на монітор |
131
|
104
|
5000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Списано залишкову вартість монітора |
976
|
104
|
500,00
|
500
|
625
|
|
3.
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ (500,00 грн х 20%) |
976
|
641/ПДВ
|
100,00*
|
—
|
—
|
| * За базу для нарахування ПДВ беремо залишкову (балансову) вартість монітора, оскільки його звичайна ціна явно менша за балансову вартість. | ||||||
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. №561.
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Дарина МIТIНА, бухгалтер-експерт