Підприємство отримало акт камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (щодо порушення строків реєстрації ПН та завищення податкового кредиту). Акт датований 26 грудня, наступного дня було надане заперечення. Доки заперечення розглядалося, у січні 2017 року вже було прийнято саме рішення. Хто має право складати такі рішення — заступник ОДПI чи вже ДФСУ? Кому оскаржувати?
Строки проведення камеральної перевірки
Відповідно до п. 200.10 ПКУ (у редакції станом на дату складання акта — грудень 2016 року) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Свого часу ВСУ1, розглядаючи спір щодо порушення строків проведення камеральної перевірки, визнав протиправними дії ДПI щодо проведення перевірки з огляду на порушення під час її проведення вимог п. 200.10 ПКУ: декларацію було подано 19.03.2012 р., а камеральну перевірку проведено 18.06.2012 р.
1 Постанова ВСУ від 24.11.2015 р. у справі №816/68/13-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54361161.
Починаючи з 01.01.2017 р. приписи п. 200.10 ПКУ змінилися. Тепер ця норма зазначає, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання).
Відповідно до п. 76.3 ПКУ, камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведено лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи було надано пізніше, — за днем їх фактичного подання.
Зверніть увагу!
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Отже, строк для камеральної перевірки даних саме податкової декларації з ПДВ залишився таким самим (з дещо зміненим відліком) — 30 календарних днів тепер слід відлічувати або від дати граничного строку подання податкової звітності (п. 49.18 ПКУ), або від дати фактичного подання декларації чи уточнюючого розрахунку, якщо їх було подано після граничного строку.
Якщо ж камеральна перевірка стосується інших питань, то строк на її проведення становить 1095 днів.
Таким чином, перевірка мала відбутися не пізніше 21 грудня 2016 року. А враховуючи, що дата складання акта — 26 грудня (вочевидь, це одночасно й дата перевірки — як правило, камеральна перевірка відбувається за один день, про що прямо зазначається у самому акті), то перевірку здійснено з порушенням строків її проведення. Отже, про це потрібно було зазначити у запереченні на акт камеральної перевірки, яке подається до ДПI, що здійснювала таку перевірку. Якщо це не було враховано і при цьому було прийняте рішення, то про це слід згадати у разі подання скарги до органу ДФС вищого рівня.
Складання ППР — перехідний період
У запитанні зазначено, що камеральна перевірка закінчилася прийняттям податкового повідомлення-рішення, підписаного керівником ДПI, яка здійснювала перевірку.
Адже змінами, внесеними до ст. 19-1, 19-3 ПКУ, ДПI з 01.01.2017 р. позбавлено права здійснювати документальні та фактичні перевірки та складати рішення за їх результатами. Але це не стосується камеральних перевірок. ДПI не може проводити документальні (планові та позапланові виїзні та невиїзні) й фактичні перевірки (див. лист ДФСУ від 17.01.2017 р. №1005/7/99-99-14-03-03-17).
За п. 76.2 ПКУ, результати камеральної перевірки оформлюються відповідно до вимог ст. 86 ПКУ. Згідно з цією статтею за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом 3-х робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Щодо рішення за результатами перевірки, то відповідно до п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою ) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представникові або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Уповноважена особа контролюючого органу
Згідно з пп. 14.1.137 ПКУ, уповноважена особа контролюючого органу — це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій у порядку, передбаченому ПКУ.
Iз 01.01.2017 р. п. 21.1 ПКУ доповнено пп. 21.1.8, згідно з яким посадові особи контролюючих органів зобов'язані оприлюднювати на офіційному веб-сайті ДФСУ перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених ПКУ.
Отже, у п. 86.8 ПКУ не зазначено, що рішення приймає керівник того контролюючого органу, який здійснив перевірку. Водночас рішення приймається на підставі акта перевірки, тому не виникає спорів з приводу того, хто саме має приймати таке рішення, — рішення повинен приймати той орган ДФС, який проводив перевірку.
Тому, на нашу думку, порушень тут немає — камеральну перевірку проводила ОДПI, її керівник чи заступник (або уповноважена особа) мають право на прийняття податкового повідомлення-рішення за її результатами. I це стосується як камеральних перевірок, проведених до 01.01.2017 р., так і після цього строку, незважаючи на те що це ППР виносилося вже у 2017 році.
Оскарження
Порядок оскарження чітко прописано у ст. 56 ПКУ. Так, скарги на рішення за результатами камеральної перевірки, прийняте ДПI, подаються до контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до ДФС України (п. 56.3 ПКУ).
Скарга подається1 до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
1 Докладніше з порядком оскарження можна ознайомитись у «ДК» №48/2016, №4/2017.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»