ДФСУ оприлюднила проект постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість»1. Частина з них є очікуваними та логічними, а частина потребує докладного роз'яснення держрегуляторів.
Формула обрахунку реєстраційного ліміту
Оновлюється алгоритм обрахунку такої складової реєстраційного ліміту, як ∑ ПопРах. Передбачається, що після внесення змін для обрахунку цього показника також враховуватиметься різниця у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, всі види водовідведення, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води, що виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції місцевим бюджетам з держбюджету. При цьому братиметься до уваги в межах проведених розрахунків сума зменшення залишку узгоджених ПЗ, строк сплати яких настав, але які не сплачені до бюджету (до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами).
Під блокування реєстрації ПН та РК у СЕА ПДВ також виписано окрему норму. Тим, кому буде зупинено реєстрацію ПН/РК до ПН в ЄРПН, показник ∑ НаклВид розраховуватиметься з урахуванням суми ПДВ, зазначеної у такому документі на період зупинення їх реєстрації2.
Часто буває так, що в обрахунку реєстраційного ліміту виникає показник ∑ Перевищ — це різниця між сумою ПЗ, відображених у податкових деклараціях та УР до них, та сумою зареєстрованих протягом звітного періоду ПН та УР. Якщо використовувати рядки декларації, то ∑ Перевищ = ∑ ряд 9 - ∑ НаклВид. Цей показник виникає у разі, коли, наприклад, має місце нереєстрація в ЄРПН окремих ПН чи РК (наприклад, при роботі з неплатниками ПДВ). Унаслідок цього між показниками суми ПЗ звітного періоду та суми ПЗ, що підкріплені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, виникає різниця.
Завдяки змінам у Порядку №569 з'явиться новий п. 9-1. Він передбачає, що у разі коли суми ∑ Накл буде недостатньо для реєстрації ПН та РК за звітні періоди і при цьому матиме місце ∑ Перевищ, незалежно від розміру показника IНакл платник податку матиме право реєструвати ПН та РК на таку суму: ∑ Перевищ — задекларовані ПЗ3 + ∑ ПопРах. Але увага: цей орієнтир для реєстраційного ліміту діятиме тільки для ПН та РК за ті звітні періоди, коли має місце показник ∑ Перевищ.
1 Порядок затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.
2 Пам'ятайте, період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом і реєстрація здійснюється без фактичного зупинення реєстрації ПН, РК (п. 57 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
3 Включаючи ПЗ, які було сплачено та які не було сплачено до бюджету.
У всіх інших випадках діятиме загальний алгоритм обрахунку реєстраційного ліміту: ∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах + ∑ Овердрафт - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод - ∑ Перевищ.
Як це буде реалізовано у програмному забезпеченні податківців, наразі інформації немає.
Нова норма пп. 4 п. 10 Порядку №569 свідчить про збільшення реєстраційного ліміту 20 січня 2017 року у разі повернення надміру чи помилково перерахованих коштів протягом 2016 року. Йдеться про повернення на електронний рахунок коштів, перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету та перерахованих з електронного рахунку до бюджету за заявою платника відповідно до пункту 200-1.6 ПКУ (у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2016 року). До речі, за заявою платника ПДВ ці кошти може бути перераховано з електронного на поточний рахунок (п. 53 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
Окремі випадки обрахунку показника ∑ Накл
Для тих підприємств, які утворені внаслідок реорганізації, є певні досить логічні нюанси обрахунку реєстраційного ліміту (майбутня редакція п. 9 Порядку №569). Так, правонаступник реорганізованого внаслідок приєднання, злиття, перетворення платника ПДВ може скористатися частиною показника ∑ Накл. Цей показник має бути зафіксований на момент державної реєстрації припинення і буде перевірений під час документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ).
Якщо мова піде про поділ (з якого здійснюється виділ), то суму ∑ Накл правонаступника буде сформовано пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом. Цей показник зазначається платником, який реорганізується в заяві, що подаватиметься у складі декларації з ПДВ, із зазначенням платників податку — правонаступників. Після перевірки, під час якої сформовану суму ∑ Накл буде підтверджено, правонаступники також мають долучити до своїх декларацій заяви із зазначенням, яка частина показника ∑ Накл перейшла до них в облік, а також конкретних платників ПДВ, яких було реорганізовано (від кого перейшла ця сума).
Уточнюючі розрахунки
Завдяки змінам тепер буде уточнено: у разі подання УР до декларацій за минулі звітні періоди, які спрямовані на збільшення ПЗ до сплати, для перерахування такої дельти до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня надання таких УР має надіслати до Казначейства реєстр із зазначенням, зокрема, звітного періоду та суми податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. А на підставі такого реєстру Казначейство перерахує суми податку до бюджету.
У разі подання УР за минулі звітні періоди до граничного строку сплати узгодженої суми ПЗ за останній звітний період (по суті, йдеться про термін з 20-го до 30-го числа наступного за звітним місяця), якими суми ПДВ зменшуватимуться в межах залишку узгоджених ПЗ, ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня надання таких УР має надіслати до Казначейства коригуючий реєстр для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
На підставі такого реєстру Казначейство коригує інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.
Що мається на увазі?
На нашу думку, йдеться про ситуації, коли ми задекларували до сплати певну суму ПЗ, але ще не сплатили її до бюджету. Виникає необхідність подати УР за попередні звітні періоди і зменшити вже задекларовану суму ПЗ. У такому випадку подання УР запустить механізм формування та направлення до Казначейства коригуючого реєстру, на підставі якого суму до сплати за останньою звітною декларацією буде зменшено на суму такого УР за попередні звітні періоди. Такий механізм дозволить оперативніше реагувати на подані УР і не виводити обігові кошти з рахунків підприємства.
Сподіваємося, податківці роз'яснять це нововведення докладніше відразу після набрання чинності цими змінами.
Сільгосппідприємствам
У зв'язку із втратою чинності з 01.01.2017 р. статтею 209 ПКУ все, що стосувалося функціонування спеціальних додаткових рахунків, із Порядку №569 планується видалити. Що ж до сплати ПЗ з ПДВ за останній звітний період у статусі суб'єкта спецрежиму, то в абз. 2 п. 7 Порядку №569 пропонується передбачити той випадок, коли такі ПЗ не були вчасно перераховані на спецрахунки через припинення діяльності (ліквідацію) банківської установи. Такі кошти може бути перераховано на спецрахунки таких платників, відкриті в інших банках. Але спочатку потрібно подати заяву на розгляд ДФС у довільній формі, а вже за результатами її розгляду перерахувати кошти. Зверніть увагу: ця норма не містить жодного часового орієнтиру ні для платника ПДВ, ні для податківців.
Повернення коштів
Нова редакція п. 25 Порядку №569 передбачає, що у разі повернення надміру сплачених ПЗ з ПДВ, які потрапили до бюджету з електронного рахунку, такі кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок платника. Якщо ж на момент звернення із заявою про повернення коштів такого електронного рахунку вже немає, то в такому випадку кошти повертатимуться на поточний рахунок у банку.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор