Мінфін на своєму веб-сайті1 оприлюднив проект наказу, яким має бути затверджено новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами та нова форма договору про визнання електронних документів. З одного боку, сам ПКУ та зміни до нього потребують нової процедури обміну електронними документами з органами ДФС2, але з іншого — чи вирішує новий Порядок ті проблеми, які виникали у платників податків? Спробуймо проаналізувати ці зміни у світлі реалій сьогодення.
Порядок укладення договору з ДФС
Сам порядок укладення кардинально змінюється, адже заплановано, що Договір про визнання електронних документів є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 634, 642 ЦКУ на невизначений строк шляхом приєднання Автора до умов цього Договору. Що це означає?
2 Наразі порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді регулюється Iнструкцією №233. Її було прийнято ще до набрання чинності ПКУ, і її норми так і не привели у відповідність до норм ПКУ. Крім того, норми Наказу №233 не відповідають чинному механізму приймання документів в електронному вигляді у контролюючих органах.
Оскільки надалі ми користуватимемося терміном «Автор», то відразу пояснимо, що під цим терміном розуміють юридичну особу, самозайняту особу, фізичну особу, податкового агента, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, який створив електронний документ.
Тобто якщо досі договір підписувався уповноваженою особою органу ДФС та платником податків, то тепер — договір складатиметься та розміщуватиметься на веб-сайті органу ДФС, а Автор має право до нього приєднатися.
Якщо йдеться про можливість приєднання до Договору про визнання електронних документів, ми говоримо не про підписання Договору у стандартному розумінні порядку укладення договорів, а про можливість прийняти його умови. Причому прийняти такі умови можна лише «в цілому» — без зміни його окремих положень. Відмова від цього матиме наслідком неукладення договору.
Річ у тім, що правова природа таких публічних договорів приєднання виключає принцип свободи укладення договорів, оскільки зміст договору формулюється лише однією стороною.
Для того щоб прийняти умови Договору (тобто приєднатися до нього), Мінфін пропонує другій стороні (Автору), яка прийняла рішення (надала згоду) приєднатися до нього, подати заяву про приєднання до Договору (далі — Заява про приєднання) за формою, встановленою у додатку до Договору. Наразі форма такої Заяви не оприлюднена та не подана на обговорення.
Увага, фізособи!
Фізичні особи (не самозайняті) автоматично приєднуються до Договору та не зобов'язані подавати Заяву про приєднання.
Умовою проекту Договору відразу встановлено, що Автор не може запропонувати свої умови Договору. Саму ж Заяву про приєднання створює Автор в електронному вигляді, підписує ЕЦП та надсилає до контролюючого органу.
Адже Мінфін пропонує надати право подавати до контролюючого органу електронні документи засобами телекомунікаційного зв'язку лише після приєднання Автора до Договору. Проектом Порядку обміну електронними документами уточнено, що від імені Автора Заяву про приєднання має підписати особа, яка відповідно до Єдиного реєстру юросіб є керівником, ЕЦП якого є першим підписом, а електронна печатка — другим.
У самому ж проекті Порядку про обмін електронними документами встановлені й підстави для відмови у прийнятті Заяви про приєднання (п. 9 розділу III), серед яких, зокрема, невідповідність реєстраційних даних, зазначених у Заяві про приєднання, даним ЄДР.
Підстави для відмови у прийнятті Заяви про приєднання:
— відсутність Автора на обліку в контролюючому органі;
— невідповідність реєстраційних даних Автора, зазначених у Заяві про приєднання, даним ЄДР та Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр);
— наявність у ЄДР запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
— наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків — підписувача Заяви про приєднання (керівника) у зв'язку зі смертю;
— наявність чинного Договору.
Слід сказати, що це вкрай важлива річ, адже всі питання щодо податкової адреси, підписувачів, інших даних з'ясовують ще на стадії «укладення» Договору, а не під час його виконання.
Зверніть увагу! Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання) іншим особам, яким делеговано право підпису, Автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом надсилання повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
I вимогами Порядку обміну електронними документами органи ДФС фактично позбавлено бажання перевіряти перебування платника податків за податковою адресою, зазначеною в ЄДР, та складати акти про відсутність платника податків за юридичною адресою. Відповідно, й відмовитися від Договору чи розірвати його з таких причин органи ДФС вже не зможуть. А це вибиває з рук фіскалів корупційний важіль.
Порядок розірвання Договору з ДФС
Загалом питання розірвання такого Договору, який є Договором приєднання, також заслуговує на увагу.
Вище ми зазначили, що Мінфін пропонує укладати Договір в особливий спосіб — приєднатися до нього без зміни його умов з боку Авторів. Розірвання чи припинення такого Договору також має особливий порядок, визначений у ч. 2, 3 ст. 634 ЦКУ. По суті, право на розірвання зводиться до обставин, які ставлять Авторів у явно обтяжливі умови або якими Автор позбавляється своїх прав, що передбачені чинним законодавством.
Фактично Мінфін дозволив розірвати Договір шляхом подання Заяви про припинення дії Договору (за формою, наведеною у додатку 2 до проекту Порядку) в паперовому вигляді із зазначенням причини припинення (вирішує сам Автор з огляду на приписи ч. 2, 3 ст. 634 ЦКУ) або за наявності хоча б однієї з обставин, перелічених у п. 14 розділу III проекту Порядку.
Обставини припинення договору:
— отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;
— отримання інформації з ЄДР про зміну керівника;
— наявність в ЄДР запису про державну реєстрацію припинення Автора;
— наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків — підписувача Заяви про приєднання (керівника) у зв'язку зі смертю.
Припинити чи ні дію Договору, вирішує орган ДФС, який повідомляє Автора про своє рішення на його електронну адресу.
Водночас у п. 16 розділу III ігнорується сам факт подання Заяви, адже Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, наведених у п. 14 розділу III.
Ця ситуація взагалі не зрозуміла, оскільки за загальним правилом (ст. 651 — 654 ЦКУ) Договір вважається розірваним/припиненим з моменту досягнення сторонами домовленості про таке припинення. Тож дата припинення має бути пов'язана з датою прийняття рішення за результатами розгляду поданої Автором Заяви про припинення.
Iнакше ми повертаємось до старої схеми роботи, коли орган ДФС самостійно прийматиме рішення про факт та причини припинення Договору. Насамперед це стосується тих випадків, коли йдеться про зміну керівника госпсуб'єкта. Адже такі зміни проходять через державного реєстратора та не потребують подання жодних документів до органу ДФС (п. 66.5 ПКУ).
Така наша позиція цілком підтверджується умовами самого ж Договору, згідно з п. 4.3 якого (аналогічно до п. 18 розділу III Порядку) припинення дії Договору може бути оскаржене в адміністративному порядку або до суду.
Ну, справді, замість дотримання вимог ПКУ, платники, як і нині, повинні будуть домагатися визнання своїх прав (визнання Договору чинним) шляхом визнання протиправними дій органу ДФС через суд, який і має вказати на порушення.
Подання та обмін електронних документів
Заслуговує на увагу той факт, що Мінфін пропонує дозволити суб'єктам електронного документообігу, які здійснюють його на умовах Договору про визнання електронних документів, самостійно визначати режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлювати для них систему (способи) захисту. Єдина вимога: «В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися захист цієї інформації відповідно до законодавства, рівень захисту якої повинен відповідати ступеню обмеження доступу до неї».
По суті, йдеться про можливість використовувати різне програмне забезпечення для такого обміну. Адже чинна Iнструкція №233 чітко вказує на спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті) та необхідність мати засіб КЗI , сумісний за форматами даних із засобами КЗI, що використовуються в органах ДПС. Причому таке спеціалізоване ПЗ платник податків отримував безкоштовно (п. 5.2 розділу III Iнструкції №233).
Засіб криптографічного захисту інформації
Засіб криптографічного захисту інформації (далі — засіб КЗI) — програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації, у тому числі накладання та перевірки електронного цифрового підпису, який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Вочевидь, на веб-сайті Мінфіну мало би бути надано принаймні перелік програмного забезпечення, яке може бути сумісним з форматами ДФС. Нагадаємо, що вимоги до спеціалізованого ПЗ наразі встановлено у п. 6 розділу II Iнструкції №233.
Iнакше, як цю проблему вирішуватимуть платники податків та за які кошти, — питання відкрите.
Щодо реквізитів електронних документів, то Автор створює електронні документи із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізосіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його Автора (п. 3 розділу II проекту Порядку).
Перевірка отриманих е-документів
На сьогодні платники податків спочатку отримують повідомлення про доставку кореспонденції до поштової скриньки ДФСУ. Після цього надсилається перша квитанція про доставку документів та друга — про їх прийняття.
Швидше за все, цей порядок буде збережено, хоча про повідомлення ні в чинній Iнструкції №233, ні в проекті Порядку обміну електронними документами не йдеться. Але важливим кроком уперед є те, що Мінфін установив вимоги до перевірки відправлених документів, в результаті якої надсилатимуться перша, а згодом — друга квитанції.
Так, згідно з п. 10 розділу II проекту Порядку, обов'язково проводиться автоматизована перевірка отриманих від Автора електронних документів. Орган ДФС має вчинити такі дії:
— перевірку правового статусу ЕЦП шляхом установлення чинності посиленого сертифіката ключа;
— перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;
— перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
— перевірку наявності обов'язкових реквізитів;
— перевірку наявності Заяви про приєднання;
— перевірку чинності Договору.
При одержанні негативних результатів будь-якої з перевірок подальша перевірка електронного документа не здійснюється. За результатами автоматизованої перевірки електронного документа формується перша квитанція про отримання (неприйняття із зазначенням причини неприйняття) такого електронного документа.
Отже, платники податків матимуть змогу ознайомитися з підставами відмови в отриманні ще першої квитанції.
Як і раніше, у разі наявності позитивної другої квитанції датою та часом прийняття (реєстрації) електронних документів (п. 15 розділу II проекту Порядку) є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Найбільша прикрість у всьому наведеному вище — те, що, як і раніше, ніхто не відповідає за несправність ПЗ при відправленні чи отриманні електронних документів. Наприклад, як це передбачено у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Так, якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими (абз. 2 п. 11 Порядку №1246).
Загалом, якщо брати до уваги договір приєднання, то він використовується переважно монополістами та спрямовується на захист прав слабшої залежної сторони, якою, здебільшого, є споживач. Тож, вочевидь, така мета й була поставлена, проте реалізація, як завжди, не дотягує...
I головне — у тексті нового наказу (п. 5) зазначено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав для їх припинення (п. 14 розділу III Порядку обміну електронними документами).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Iнструкція №233 — Iнструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04. 2008 р. №233.
- Порядок №1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»