• Посилання скопійовано

Єдиний податок та утримання при розрахунках

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, платник єдиного податку (5%), 3-тя група, працює за договором доручення від своїх членів (посередницькі послуги). За договором доручення збирає молоко у виробників (фізосіб), охолоджує його та реалізує переробним підприємствам. З такими фізособами кооператив розраховується готівкою за відомостями коштами довірителів, що були отримані готівкою до каси кооперативу. Переробники розраховуються з кооперативом шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок кооперативу. Кооператив готівкою, через касу, розраховується з членами кооперативу — довірителями: передає отриману від переробного підприємства виручку за реалізоване молоко. Своєю чергою, від довірителів кооператив отримує готівкою винагороду за послуги та оприбутковує до каси прибутковими касовими ордерами. Чи можна утримати з виплачуваної виручки за реалізоване молоко винагороду за послуги кооперативу (враховуючи, що надалі плануємо розрахунки проводити на карткові рахунки довірителів)?

Платник ЄП 3-ї групи, відповідно до п. 291.6 ПКУ, повинен здійснювати розрахунки за надані послуги виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за послуги у негрошовій формі в межах одного договору, є бартерною (пп. 14.1.10 ПКУ). Як випливає з тексту запитання, кооператив має намір безпосередньо не отримувати коштів за надані послуги, а утримувати суму винагороди з належної довірителю виручки, отриманої після реалізації молока переробному підприємству. Отже, в такому разі в межах одного договору одна сторона не буде отримувати частину належної їй виручки в грошовій формі й інша сторона не буде отримувати суму належної їй винагороди в грошовій формі. Тож таке «утримання», на жаль, у межах ПКУ вважатиметься взаємозаліком грошових заборгованостей (бартером), що неприпустимо для «єдинника».

Згідно з п. 293.5 ПКУ, до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ (мається на увазі розрахунок, відмінний від грошової форми), встановлюється подвійна ставка ЄП.

Крім того, якщо платник ЄП 3-ї групи здійснив операції, якими порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до п. 291.6 ПКУ, він зобов'язаний з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність, перейти на сплату інших податків та зборів, тобто на загальну систему оподаткування (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ). При самостійному рішенні про перехід на загальну систему оподаткування і відмови від спрощеної системи оподаткування підприємець не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 ПКУ).

Представники фіскальної служби (ЗІР, підкатегорія 108.01.06), посилаючись на п. 299.11 ПКУ, у відповіді на запитання: «У яких випадках та у які строки контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ЮО як платника ЄП?» — нагадують, що в разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень установлених для «єдинників» вимог анулювання реєстрації такого платника відбувається з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки).

Отже, рекомендуємо не нехтувати такими застереженнями податківців та не допускати в своїй господарській діяльності розрахунків у негрошовій формі.

Наголосимо на ще одному моменті. Хоча в платника ЄП не виникає запитання щодо правомірності готівкового розрахунку за надані послуги, таке запитання неодмінно з'явиться у контролерів. Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону про РРО1 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при наданні таких послуг повинні проводити розрахункові операції із застосуванням РРО. Пункт 296.10 ПКУ за дотримання певних умов звільняє від застосування РРО лише платників ЄП — фізосіб. Стаття 9 Закону про РРО звільняє від РРО підприємства, установи й організації всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням касових ордерів тільки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.

1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру