Податок на нерухоме майно визначають сільська, селищна, міська ради. У якому порядку та в які строки приймаються та оприлюднюються рішення таких рад? За якою ставкою платити податок, якщо рішення не було прийнято?
На сьогодні, відповідно до пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
За приписами п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПКУ належить до питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 50 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради, зокрема:
— організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;
— забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 ПКУ).
Водночас щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі якщо сільська, селищна, міська рада не прийняла та не оприлюднила рішення щодо ставок податку на майно, слід керуватися приписами пп. 12.3.5 ПКУ. За цією нормою, за відсутності прийнятого відповідними радами рішення, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.
Що це означає? ДФСУ у ЗІР, підкатегорія 106.08, роз'яснює, що, скажімо, на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначених пп. 266.5.1 ПКУ, не можуть перевищувати 1% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості (п. 33 підр. 10 р. XX «Перехідних положень» ПКУ).
Таким чином, ДФСУ доходить висновку (і ми з ним згодні), що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є 0%.
Як уже зазначалося, з 01.01.2016 р. відповідно до пп. 266.5.1 ПКУ максимальний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшено до 3%, проте, як і раніше, мінімальної межі немає.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»