Наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. №12041 (далі — Наказ №1204) передбачено окрему форму ППР для несвоєчасної реєстрації ПН та РК в ЄРПН — за формою «Н».
Як ми пам'ятаємо, за приписами ст. 120-1 ПКУ порушення граничних термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та РК до таких ПН в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафів у розмірі 10%, 20%, 30%, 40% та 50% залежно від строку порушення реєстрації. Зверніть увагу на формулювання норм ст. 120-1 ПКУ: про те, хто саме має накладати цей штраф, — жодного слова. Чи повинні такі штрафи самостійно нараховувати самі платники податків або ж цього слід очікувати від податківців? І якщо йдеться про податківців, то чи є обов'язковим у такому разі проведення податкової перевірки або ж податкові органи обмежаться аналізом даних ЄРПН?
1 Наказ Мінфіну від 28.12.2015 р. №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».
Наказом №1204 передбачено ППР за формою «Н» для оформлення штрафів за ст. 120-1 ПКУ. Додатком до такого ППР має бути безпосередній розрахунок фінансових санкцій, а реквізити, куди сплачувати штраф, буде зазначено безпосередньо у ППР.
Як видно з форми такого ППР, цей штраф може бути накладено на підставі даних ЄРПН або ж на підставі попередньо проведеної податкової перевірки (у т. ч. і камеральної). І це логічно, адже штраф у розмірі 50% передбачено за порушення строку реєстрації ПН та РК в ЄРПН більше ніж на 180 к. д., а для ідентифікації такого правопорушення даних ЄРПН недостатньо, податківці повинні провести податкову перевірку.
Зверніть увагу: передбачається, що ППР за формою «Н» оформлятимуться не на кожне окреме правопорушення, а узагальнено за звітний період. На перший погляд здається, що такий алгоритм оформлення ППР повністю перебуває у межах вимог ст. 58 ПКУ: податковий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР за підсумками або проведеної податківцями перевірки, або обрахунку суми грошового зобов'язання контролюючим органом. Тобто є дві ситуації, коли оформляється ППР. А за приписами пп. 54.3.3 ПКУ особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у т. ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Логічна ув'язка між собою норм ст. 120-1 та пп. 54.3.3 ПКУ дає підстави стверджувати, що ППР може бути надіслане податківцями без проведення будь-якої перевірки, лише за підсумками звірки даних в ЄРПН.
Разом з тим не слід випускати з поля зору той факт, що згідно з п. 4 ч. 3 п. 73.3 ПКУ несвоєчасна реєстрація ПН в ЄРПН є підставою для надсилання запиту платнику податків, а це дає підстави для висновку, що ППР може бути винесено саме за результатами (не)виїзної документальної перевірки, а не просто за результатами аналізу ЄРПН. До речі, згідно з пп. 78.1.9 ПКУ для проведення позапланової перевірки достатньо виявленого факту порушення граничних термінів реєстрації ПН, а даних ЄРПН, виявляється, достатньо не завжди. Очевидно, правомірність винесення податківцями ППР за підсумками аналізу даних в ЄРПН доведеться вирішувати судам.
На «Гарячу лінію» «ДК» часто надходить запитання: чи можуть податківці оштрафувати за прострочення термінів реєстрації ПН та РК за жовтень — грудень 2015 року? Адже, як ми пам'ятаємо, за приписами п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ всі прострочені реєстрації ПН та РК до 1 жовтня 2015 р. звільнялися від штрафних санкцій. На жаль, так, можуть. З 1 лютого до 1 жовтня 2015 р. був перехідний період, протягом якого штрафів бути не повинно, але на сьогодні жодних обмежень для застосування штрафних санкцій (із оформленням ППР за формою «Н») за минулі податкові періоди (з 1 жовтня 2015 р.) чинним законодавством не передбачено.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор