Підприємство замовило послуги за кордоном, строк оплати яких минає, але банк з різних причин затримує платіж, не даючи змоги оплатити їх своєчасно. Це ставить під загрозу запланований діловий захід. Чи може підприємство оплатити такі послуги через свого представника — фізособу шляхом готівкового переказу, з подальшим проведенням цих сум через авансовий звіт?
Ні, відповідно до чинних в Україні правил валютного регулювання такий платіж готівкою через представника є неможливим.
Це врегульовано нормами ст. 7 Декрету КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі — Декрет №15-93), згідно з якою розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту можуть здійснюватися лише через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України. Зазначена операція підлягає валютному контролю в порядку, визначеному Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою правління НБУ від 24.03.99 р. №136.
Так, операція з надання послуг, виконання робіт знімається з валютного контролю за умови пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (п. 3.3 розділу 3 згаданої Інструкції).
Крім того, радше за все, фізична особа — представник підприємства не зможе офіційно зробити переказ за кордон із цією метою, якщо тільки не йдеться про випадки, перелічені у Правилах здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затверджених постановою правління НБУ від 29.12.2007 р. №496.
Ця постанова передбачає, наприклад, можливість перерахування фізичною особою за кордон коштів на оплату продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання. Однак надалі оформити кошти, сплачені фізособою як платіж від імені підприємства, не вдасться, адже за порушення порядку розрахунків, установленого статтею 7 Декрету №15-93, його ч. 2 ст. 16 передбачено накладення штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, у перерахунку у гривні за курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків. Тобто за таку операцію застосовується штраф у сумі операції.
Нагадаємо також, що згаданий штраф поширюється, наприклад, і на випадки, коли підприємство через представника платить за імпортовані товари або послуги готівкою (наприклад, під час відрядження свого представника за кордон або представника контрагента до України). Адже, повторюємо, всі розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту за законодавством мають здійснюватися виключно через уповноважені банки і підлягають валютному контролю.
До напрямів, на які можна використовувати валютні кошти за кордоном, належать лише витрати, пов'язані з відрядженням або призначені на представницькі витрати (наприклад, організацію офіційних заходів за кордоном), та витрати на утримання та перебування за кордоном транспортних засобів перевізників. Для здійснення відповідних витрат за рахунок готівкової валюти є спеціальний дозвіл у Правилах використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою правління НБУ від 30.05.2007 р. №200 (розділ 2), а для здійснення витрат з допомогою корпоративної платіжної картки — в Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. №492 (пункт 8.3).
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор