Чи може фізособа-підприємець мати місце роботи за трудовою книжкою? Якщо директор підприємства (ТОВ) виявився підприємцем, чи є в цьому порушення?
Чинне законодавство України не забороняє фізособі-підприємцю працювати за наймом, тобто брати участь у трудових відносинах як працівник.
Винятками з цього є посади, для яких законом встановлено вимоги щодо несумісності (державні службовці, особи, що проходять службу в органах місцевого самоврядування, та інші). Для посади керівника підприємницького товариства, як і для інших працівників товариства, такого обмеження не встановлено.
Таким чином, фізична особа, що має статус підприємця, може працювати за наймом, у т. ч. на посаді керівника товариства або підприємства іншого виду. А тому наявність у директора статусу фізособи-підприємця не є порушенням чинного законодавства.
Слід, однак, враховувати, що такий директор не матиме права вчиняти правочини (зокрема, укладати договори) від імені юридичної особи (товариства) зі самим собою як фізособою-підприємцем, адже вчинення таких правочинів заборонено ч. 3 статті 238 Цивільного кодексу України. Тому що директор є законним представником товариства і не має права укладати договір між собою та особою, що її він представляє. Для вчинення правочину між товариством і таким підприємцем (що є директором товариства) з боку товариства повинен виступати інший представник — наприклад, інша фізособа за довіреністю.
Особа, що є підприємцем, у трудових відносинах має ті самі права, що й інші працівники, зокрема право на належні умови праці, соціальне страхування, відпочинок, у т. ч. на відпустку, дотримання встановленої законом максимальної тривалості робочого часу тощо. Місце праці, де зберігається трудова книжка такої особи, буде для неї основним місцем праці (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Щодо оподаткування, то, згідно з пп. 169.2.3 ПКУ, податкова соціальна пільга з ПДФО не може бути застосована до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Для заробітної плати особи, що має статус підприємця, законом обмежень у праві на таку пільгу не встановлено. Отже, такий працівник має право на податкову соціальну пільгу щодо його зарплати на загальних засадах. Ця пільга застосовується роботодавцем в установленому законом порядку після подання відповідної заяви роботодавцю в довільній формі.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор