Лікарняні в запитаннях і відповідях

Розрахунок та нарахування лікарняних — тема завжди актуальна. Особливо зважаючи на останні зміни в чинному законодавстві з соціального страхування¹. Підсумуймо ці зміни та покажімо на прикладах, як у різних життєвих ситуаціях відбувається таке нарахування.

Спочатку нагадаємо, що лікарняні складаються з двох виплат: оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності та допомога з тимчасової непрацездатності. Перша виплата працівникові здійснюється за рахунок працедавця, а друга — фінансується ФСС з ТВП на підставі заяви-розрахунку працедавця. Але якщо в порядку фінансування таких виплат практично нічого не помінялося, то розрахунок їх змінився кардинально.

¹ У цій статті ми розглянемо тільки лікарняні, допомога з тимчасової непрацездатності за якими виплачується за рахунок ФСС з ТВП. Декретні та лікарняні за рахунок ФСС НВВ тут не розглядатимемо.

З 04.07.2015 р. набрав чинності оновлений порядок обчислення середньої зарплати (Порядок №1266), виходячи з якої оплачується період тимчасової непрацездатності. А з 17.07.2015 р. — і новий порядок оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності. Таким чином, із зазначених дат працедавці повинні розраховувати суми лікарняних згідно з оновленим законодавством. Розгляньмо на прикладах, як це робиться.

«Класика жанру»

Працівник працює на підприємстві за основним місцем роботи понад 10 років. Він надав у жовтні 2015 р. листок непрацездатності за 20 календарних днів жовтня 2015 р. Як оплатити такий листок непрацездатності?

Бухгалтер повинен скласти розрахунок середньої зарплати працівника. Для цього складається таблиця, прикладом якої може бути таблиця.

Таблиця

Розрахунок середньоденної зарплати

До неї зробимо такі пояснення:

— для спрощення прикладу уявімо, що працівник не отримував інших доходів, окрім зарплати (ми не врахували відхилення, які можуть виникнути в сумі доходів за рахунок фактично не відпрацьованого часу, індексації зарплати, премій, доплат тощо);

— оскільки листок непрацездатності був відкритий у жовтні 2015 р., розрахунковим періодом будуть 12 попередніх календарних місяців (з жовтня 2014 р. до вересня 2015 р.).

Але: розраховану з фактичного доходу середньоденну зарплату слід порівняти зі ще одним показником: середньоденною зарплатою, розрахованою виходячи з максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, в останньому місяці розрахункового періоду.

Обчислюється вона просто: 23426,00 : 30,44 = 769,58 грн, де 23426,00 — це максимальна величина доходу, на який нараховується ЄСВ, у вересні 2015 р., а 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів (п. 4 Порядку №1266).

У нашому випадку 328,77 грн менше, ніж 769,58 грн, отже, оплачувати листок непрацездатності треба виходячи з середньоденної зарплати, обчисленої з фактичних доходів працівника, — 328,77 грн.

Зверніть увагу: Порядок №1266 не містить норм щодо вилучення з розрахунку вихідних, святкових або неробочих днів. Те саме стосується й оплати листка непрацездатності. Як середньоденна зарплата розраховується виходячи з календарних днів розрахункового періоду, так і оплата листка непрацездатності здійснюється за всі календарні дні, на які він припадає. Таким чином, у нашому випадку сума лікарняних становитиме: 328,77 грн х 20 к. д. = 6575,40 грн.

Лікарняні за сумісництвом

Працівник працює на підприємстві за сумісництвом понад 10 років. Він надав у жовтні 2015 року копію листка непрацездатності з основного місця роботи за 20 календарних днів жовтня 2015 року. Як оплатити такий листок непрацездатності?

Розглядаємо ті самі умови, що й у попередньому прикладі, але змінимо одну-єдину умову — місце праці. Тепер це не основне місце праці, а зовнішнє сумісництво. Що при цьому змінюється для бухгалтера за сумісництвом?

Він повинен діяти за алгоритмом, установленим п. 30 Порядку №1266, а саме:

— отримати від працівника копію листка непрацездатності та довідку з основного місця праці з розрахунком середньої зарплати — і те, й інше засвідчене підписами керівника та печаткою (за її наявності);

— скласти таку саму таблицю для розрахунку середньої зарплати, як і в попередньому прикладі. Але в ній з'явиться нова графа — з доходом, що брав участь у розрахунку середньої зарплати за основним місцем праці.

При цьому слід пам'ятати головне правило: сумарна заробітна плата, виходячи з якої розраховуються лікарняні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем праці та за місцем праці за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої для таких місяців.

Лікарняні, відпусткові, відрядження в розрахунковому періоді

Ускладнимо ситуацію. Нехай у працівника з першого прикладу в розрахунковому періоді будуть виплати, пов'язані зі збереженням середньої зарплати. Чи треба їх враховувати при розрахунку середньоденної зарплати працівника?

Згідно з п. 3 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді, без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності і пологах, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, період лікарняних із розрахункового періоду вилучається, так само як і самі лікарняні з виплат, з яких обчислюється середньоденна зарплата.

А ось дні і виплати на відпустку та відрядження вилучати з розрахунку не треба.

Немає зарплати в розрахунковому періоді

Якщо працівник не має 12 календарних місяців у розрахунковому періоді, зрозуміло, що робити, — брати для розрахунку ту кількість повністю відпрацьованих місяців, яку працівник має до місяця, в якому відкрито листок непрацездатності. А якщо немає і їх, то до розрахунку береться та кількість календарних днів, які були фактично відпрацьовані працівником до відкриття листка непрацездатності (так званий фактично відпрацьований час). Так регламентують пункти 26 — 27 Порядку №1266.

А що робити, якщо працівник захворів у перший же робочий день? Або після виходу з відпустки по догляду за дитиною до трьох років? У цьому разі бухгалтер повинен дотримати норм п. 5 і 28 Порядку №1266, а саме: обчислити середньоденну зарплату працівника шляхом ділення встановленого йому окладу (тарифної ставки) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

При цьому слід пам'ятати все про те саме головне правило і враховувати, що далеко не щодо кожного окладу можна розрахувати таку середньоденну зарплату. Тож такий оклад треба порівняти з максимальною величиною доходу, на який нараховується ЄСВ, і використовувати для розрахунку середньоденної зарплати меншу з цих величин. Іншими словами, якщо у вашого працівника оклад 30000,00 грн, і захворів він у жовтні 2015 р. у перший же робочий день, то для розрахунку середньоденної зарплати, з якої будуть нараховані лікарняні, берете 23426,00 грн і поділите на 30,44.

Загальний страховий стаж до 3-х років

При оплаті листка непрацездатності працедавець повинен звернути увагу не лише на розмір доходів працівника, а й на розмір його страхового стажу. Оскільки оплата лікарняних (як допомоги з тимчасової непрацездатності, так і оплата перших 5 днів непрацездатності) здійснюється з урахуванням розмірів (у відсотках) середньоденної зарплати, встановлених ст. 24 Закону №1105.

Наприклад, працівник, чий загальний страховий стаж менше ніж 3-х роки, має право на оплату листка непрацездатності виходячи з 50% розрахованої йому середньоденної зарплати.

Якщо узяти умови, наведені в таблиці, і змінити тільки розмір страхового стажу, то 50% треба застосувати до середньоденної зарплати, розрахованої з фактичних доходів працівника, до порівняння цього показника зі середньоденною зарплатою, розрахованою за максимальною величиною доходу, на який нараховується ЄСВ.

Що з цього вийде: 328,77 грн х 50% = 164,39 грн. Цей показник менший ніж 769,58 грн, а тому оплата листка непрацездатності здійснюватиметься саме з розрахунку 164,39 грн на день. І сума лікарняних становитиме таким чином: 164,39 грн х 20 к. д. = 3287,80 грн.

Страховий стаж менший ніж 6 місяців за останні 12

Ну і, зрозуміло, при оплаті лікарняних працівникам, які за 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому відкрито листок непрацездатності, не мають страхового стажу як мінімум у розмірі 6 повних календарних місяців, слід враховувати норми ч. 4 ст. 19 Закону №1105 (вони продубльовані також у п. 29 Порядку №1266).

Свій страховий стаж новоприйняті працівники можуть підтвердити довідкою з ПФУ. А щодо працівників, які працюють у працедавця більше півроку, він може розрахувати страховий стаж і сам.

Але припустімо, що працівник страховий стаж не підтвердив і його він просто не має. Зверніть увагу: не йдеться про загальний страховий стаж. Він у працівника може бути значно більшим від одного року. Але якщо, наприклад, в останньому році перед настанням страхового випадку ваш працівник такого страхового стажу не має, то нараховувати йому лікарняні треба з урахуванням вищезгаданих обмежень, накладених законодавством.

А саме: середня заробітна плата визначається для розрахунку листка непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Для того щоб дотримати зазначеного обмеження, бухгалтер повинен повторити весь алгоритм, наведений вище в розділі «Класика жанру», розрахувавши середньоденну зарплату працівника виходячи з його фактичних доходів, з урахуванням загального стажу працівника.

Після чого вчинити ще дві дії:

— розрахувати середньоденну зарплату виходячи з мінімальної зарплати, встановленої в місяці відкриття листка непрацездатності. У цьому разі це буде мінімальна зарплата за жовтень 2015 р., яку слід поділити на середньомісячну кількість календарних днів: 1378,00 : 30,44 = 45,27 грн;

— порівняти розраховані середні показники і нарахувати оплату листка непрацездатності виходячи з меншої з величин. Оскільки 45,27 грн менше ніж 328,77 грн, то сума лікарняних у цьому разі становитиме: 45,27 грн х 20 к. д. = 905,40 грн.

Нормативна база

• Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
• Порядок №440 — Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. №440.
• Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»