Підприємство надає обладнання в оперативну оренду. Перший платіж за договором оренди було зроблено у вигляді застави за обладнання, без ПДВ, а другий платіж — у вигляді орендної плати за перший місяць користування, з ПДВ. Що робити з платежем у сумі застави? Чи не визнають податківці такий платіж передоплатою за договором оренди? Чи слід виписувати за ним податкову накладну? Якщо сума застави повертатиметься після закінчення дії договору оренди, чи треба буде виписувати розрахунок коригування? Яку одиницю вимірювання зазначати в цих документах?
Оподаткування заставної суми, що надійшла за договором оренди, безпосередньо залежить від умов договору оренди, призначення платежу, зазначеного орендарем у платіжному дорученні та банком у банківській виписці орендодавця, а також від того, чи виконуватиме орендар умови договору оренди, особливо ті, що стосуються сплати орендної плати.
Відповідно до ст. 20 Закону України від 02.10.92 р. №2654-XII «Про заставу», заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо у момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Як правило, договором оренди передбачено, що заставна сума перераховується орендодавцю як забезпечення виконання орендарем умов договору. Щойно вони порушуються, і договір обумовлює, які саме порушення маються на увазі, право власності на заставу переходить до орендодавця. Іноді в повній сумі, іноді — в тій її частині, що покриває прямі збитки, наприклад у сумі заборгованості з орендної плати або збитку, завданого орендарем орендованому майну. Якщо ж зобов'язання за договором виконуються орендарем повністю і сумлінно, то сума такої застави після розірвання договору оренди повертається орендарю.
Згідно з пп. 196.1.2 ПКУ, передача майна в заставу, так само як і повернення такого майна із застави, звільнені від оподаткування ПДВ. Це означає, що податкову накладну за операцією надходження заставної суми за договором оренди складати не треба (її форма дозволяє відображати лише оподатковувані ПДВ операції або операції, звільнені від сплати ПДВ). Звичайно, не треба складати податкову накладну або розрахунок коригування і при поверненні заставної суми колишньому орендарю. Проте, для того щоб у податківців не виникло підстав для визнання такої суми передоплатою, наприклад, за оренду, слід чітко прописати розмір заставної суми та порядок її використання в договорі, а також правильно зазначити її в платіжних документах.
Якщо така заставна сума буде зарахована, наприклад, в оплату за надану раніше оренду, то вона стане оподатковуваною ПДВ на загальних підставах. Але оскільки право власності на таку заставну суму до орендодавця перейде, найімовірніше, тільки в тій частині, яка покриває вже нараховані суми орендної плати за попередні періоди, то дата такого використання заставної суми не стане датою виникнення ПЗ з ПДВ. І податкову накладну за нею не треба буде виписувати (зрозуміло, якщо тільки орендодавець не визнає податкове зобов'язання за касовим методом), бо ПН уже була виписана за першою подією — за датою підписання акта приймання-передачі наданих орендних послуг.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»