Одним із видів позапланових перевірок є документальна невиїзна електронна перевірка (пп. 75.1.2 ПКУ). Ініційована вона може бути виключно платником податків. Наразі маємо проект нового порядку подання заяви про проведення електронної перевірки1. Проаналізуймо його суть.
Досі порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міндоходів про проведення такої перевірки був затверджений наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. №143. Хоча і форма заяви, і сам порядок її подання в обидвох версіях мало чим різняться, проект порядку опрацьований (цього разу вже Мінфіном) дуже поверхово та незмістовно. Поговоримо про це більш предметно.
Отже, як і раніше, ініціювати проведення електронної перевірки може будь-який суб'єкт господарювання з незначним ступенем ризику2 незалежно від обраної системи оподаткування. Перевірятися в межах такої перевірки може будь-який податковий період, за який ще не проводилися документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, що їх платник податків має намір перевірити).
Це слід знати
Критеріями незначного ступеня ризику для юридичних осіб є:
— проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
— наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;
— зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному.
1 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63973.html.
2 Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524 (далі — Порядок №524).
Для цього платник податків подає заяву затвердженої форми за 10 к. д. до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Куди подаємо заяву? Дуже важливо, що подавати заяву треба саме до контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, тобто, якщо йдеться про перевірку податку з нерухомості і ділянки розташовані в різних містах, а місце обліку підприємства — геть в іншому, заява на проведення електронної перевірки має бути подана виключно до податкового органу за основним місцем реєстрації самого платника податків.
Форма заяви є досить деталізованою. Так, зокрема, в ній треба дати відповідь на запитання, чи ведеться первинна документація в електронному вигляді та чи ведеться в електронному вигляді бухгалтерський облік відповідно до норм Інструкції №291. До речі, відповідь на це запитання абсолютно не можна вважати простою формальністю, адже за нормами ч. 6 п. 3.3 коментованого проекту, навіть якщо бухоблік в електронному вигляді ведеться, але з порушенням приписів Інструкції №291 (мабуть, не треба зайвий раз нагадувати, що часто внесення змін затягується на півроку і бухгалтери мусять самостійно вигадувати власні варіанти відображення в обліку тих чи інших операцій, останній приклад — ведення обліку коштів у системі електронного адміністрування ПДВ), це дає підстави податківцям відмовити в проведенні електронної перевірки. До речі, форма заяви не дає можливості платнику визначити очікувану дату початку такої перевірки.
Платник податків у заяві самостійно обирає податки та періоди, які перевіряються (за які не проводилися документальні планові або позапланові перевірки). Податківцям залишається або погодитися, або відмовити у перевірці тих чи інших податкових звітних періодів, змінити їх на власний розсуд вони не спроможні. Заява подається власноруч, поштовим відправленням чи засобами електронного зв'язку в електронній формі керівником або ж його уповноваженим працівником.
Податківцям відведено 10 к. д. на прийняття рішення, чи проводитиметься електронна перевірка за зазначеними у заяві податками та за зазначені там звітні періоди. Перелік обставин, які дадуть змогу податківцям відмовити у проведенні електронної перевірки, перелічено у п. 3.3 коментованого проекту. За традицією рішення про непроведення перевірки має бути вмотивоване та обов'язково містити перелік установлених контролюючим органом підстав, що не дають можливості провести електронну перевірку. Після 10 к. д. розгляду заяви податківці мають прийняти рішення і вже наступного робочого дня надіслати його платнику податків.
Зверніть увагу: вже на етапі подання заяви платник податків подає і всі необхідні електронні документи та відповідні декларації, розрахунки. Що є «необхідними документами»? Такі розмиті формулювання сприяють маніпуляціям податківців на місцях і дають широке поле для відмов у проведенні електронної перевірки. Алгоритми й обсяги подання документів на перевірку мають бути зрозумілими для обидвох сторін, а не розв'язувати руки податківцям на місцях. Адже платники податків стають заручниками фантазії податківців, які позбавлені будь-яких обмежень на запит того чи іншого документа, мотивуючи це його необхідністю в межах проведення електронної перевірки. Але ж таким чином можна витребувати будь-які документи, які за своєю суттю навіть опосередковано не належать до предмета перевірки!
Крім того, зверніть увагу, весь пакет документів передається податківцям не на етапі прийняття позитивного рішення, а ще на етапі подання заяви на проведення такої перевірки. За аналогією з документальною перевіркою вже під час електронної перевірки контролюючий орган має право отримати від платника податків або його уповноважених представників копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії мають бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Але доля таких документів (їх копій) не визначена — чи мають вони бути повернені у разі відмови провести перевірку? Адже ними цілком можна скористатися для проведення вже іншої перевірки з інших підстав.
Цілком реальною може бути ситуація, коли податківці матимуть на руках усі документи для перевірки, а в проведенні самої перевірки відмовлять. Певна річ, відмова у проведенні електронної перевірки жодним чином не обмежить можливості повторного звернення платника податків із заявою. Кількість спроб жодним нормативним актом не обмежена. Знову ж таки, не продумано питання, навіщо кожного разу подавати повний пакет документів, адже такі, документи податківці вже мають. І якщо відмова у проведенні перевірки була продиктована відсутністю якогось конкретного документа, то навіщо знову формувати і подавати весь пакет документів щодо всього періоду, за який передбачається проведення електронної перевірки?!
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор