На тлі мінусових залишків реєстраційних формул та інших негараздів системи електронного адміністрування ПДВ передбачувані зміни щодо нового механізму формування ПК з ПДВ з другого півріччя 2015 року сприймаються не надто гостро. Утім, звітність з ПДВ за липень уже не за горами, тож коротко проаналізуємо зміни щодо алгоритму формування податкового кредиту з ПДВ.
За загальним правилом, як і раніше, ПК звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг1 та складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставками 20%, 7% та 0% протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг2;
1 У разі здійснення контрольованих операцій — не вище від рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ.
2 Зверніть увагу: не зайвим буде додатково контролювати факт переходу права власності на товар, саме в цьому податківці вбачають ключовий фактор придбання, а отже, і право на формування ПК з ПДВ, докладніше див. лист ДФСУ від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15, «ДК» №27/2015, коментарі 1, 2.
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т. ч. при їх імпорті.
Але якщо раніше до складу ПК з ПДВ не відносили суми ПДВ у складі придбання, виготовлення товарів/послуг та необоротних активів, які призначалися для їх використання в операціях, що не були об'єктом оподаткування або звільнялися від оподаткування, то з 1 липня 2015 року такого обмеження більше немає (норму п. 198.4 ПКУ вилучено). Використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності більше не є умовою для права на ПК. У багатьох бухгалтерів досі викликає подив відсутність прив'язки формування ПК з ПДВ до конкретної госпдіяльності. Так, справді, немає потреби доводити щодо кожного придбання, виготовлення зв'язок із тим, чим конкретно займається підприємство, чи прив'язувати конкретні витрачання коштів до конкретних фактів отримання доходів. Принаймні про це свідчить законодавче підґрунтя.
Разом з тим, якщо фактично має місце використання товарів, послуг та необоротних активів у звільнених від оподаткування чи неоподатковуваних операціях, норми п. 198.5 ПКУ вимагають щодо таких об'єктів нарахувати ПЗ з ПДВ, а також виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (з кодом типу причини 08, 09 чи 13 та умовним ІПН 40000000000). База ПДВ визначатиметься за загальним правилом п. 189.1 ПКУ. На сьогодні ПКУ не вимагає складати ПН за кожним фактом такого використання — навпаки, перший абзац п. 198.5 ПКУ зобов'язує скласти ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Сподіваємося, і податківцям стане здорового глузду погоджуватися з нарахуванням ПЗ за невикористаним ПК суцільним порядком (однією ПН) за підсумками звітного місяця.
Якщо надалі напрям використання таких об'єктів зміниться і вони почнуть використовуватися в оподатковуваних операціях, з 01.07.2015 р. підприємство матиме право сформувати і зареєструвати розрахунок коригування до такої ПН та зменшити свої попередньо нараховані ПЗ з ПДВ. Це щодо придбання вже після 1 липня 2015 року. Якщо ж придбання відбулося ще до цієї дати, норми п. 36 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ регламентують коригувати ПК на підставі бухгалтерської довідки.
Щодо ситуацій, коли має місце коригування ПК з ПДВ згідно з п. 192.1 ПКУ вже після 01.07.2015 р. (повернення товару, зміна ціни чи кількості товару, послуг), то в цьому разі слід виходити з того, що такі коригування є окремими операціями і не можуть розглядатися як продовження операцій із постачання (коригування не є постійним елементом будь-якого постачання). Отже, у звітності показники РК мають бути відображені в рядках 16.1 чи 16.1.1 декларації з ПДВ.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор