Постановою від 26.06.2015 р. №4391 КМУ вніс істотні зміни до порядку оплати лікарняних листків. Зміни набирають чинності з дати публікації цього документа. Розгляньмо на прикладах, що ж саме змінилося.
Цією постановою внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266 (далі — Порядок №1266).
1 Опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 04.07.2015 р.
До основних змін, які були внесені до Порядку №1266 Постановою №439, можна віднести такі:
— нарахування та розрахунок лікарняних (як за рахунок працедавця, так і за рахунок ФСС) у календарних днях (раніше оплачувалися тільки робочі дні), з урахуванням святкових та неробочих днів;
— розрахунковим періодом для оплати лікарняних стають 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.
Таким чином, розрахунок середньої зарплати для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності і допомоги з тимчасової непрацездатності уніфіковано з порядком розрахунку середньої зарплати для оплати допомоги по вагітності та пологах!
Зміна формулювань
Раніше, згідно з п. 9 Порядку №1266, до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) належала заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (звичайно, з 01.01.2011 р. йшлося про ЄСВ). Згідно з новою редакцією п. 2 Порядку №1266, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. А сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску і не може бути меншою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на час настання страхового випадку.
Тобто тепер при розрахунку лікарняних і декретних слід звертати увагу не лише на суму місячного доходу, з якого розраховується середня зарплата, а й порівнювати таку середньоденну зарплату з її максимально (і мінімально) допустимим значенням згідно із Законом України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №1105).
При цьому, як і раніше, згідно з п. 30 Порядку №1266, сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, в місяцях розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ (на сьогодні — 20706 грн).
Зверніть увагу: для розрахунку як лікарняних, так і декретних виплат визначено показник, який слід враховувати в усіх без винятку випадках. Раніше, згідно зі старою редакцією п. 14 Порядку №1266, максимальне значення середньоденної зарплати для виплати лікарняних визначалося шляхом ділення максимальної величини зарплати (доходу), з яких нараховуються страхові внески, в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу, встановлену для працівника в такому місяці, а для виплати декретних — на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Тепер середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у всіх випадках не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Виходячи з поточного розміру такої максимальної величини, середньоденна зарплата не може перевищувати: 20706 : 30,44 = 680,22 грн.
Декретні та лікарняні при недостатності стажу
При створенні нової редакції Порядку №1266 враховано і нововведення, внесені до ст. 24 Закону №11051. Під «недостатністю» страхового стажу слід розуміти відсутність у застрахованої особи за останні 12 календарних місяців 6-ти місяців страхового стажу. Порядок виплати допомоги з тимчасової непрацездатності і допомоги по вагітності та пологах у такому разі наводиться в п. 29 Порядку №1266 (майже повністю дублюючи норми ч. 4 ст. 19 Закону №1105).
1 Про порядок оплати лікарняних листів у цьому разі див. «ДК» №28/2015.
Приклад 1 Працівникові розрахували суму лікарняних за період тимчасової непрацездатності з 20.07.2015 р. до 19.08.2015 р. Із них перші 5 календарних днів (з 20.07.2015 р. до 24.07.2015 р.) оплачуються працедавцем самостійно. Решта 26 календарних днів оплачуються за рахунок ФСС з ТВП. Страховий стаж працівника становить 5 років, а середньоденна зарплата, розрахована виходячи з фактичної зарплати за останні 12 календарних місяців, становить 150 грн.
Виходячи зі ст. 24 Закону №1105, працівникові, страховий стаж якого становить 5 років, середньоденна зарплата для оплати лікарняних береться у розмірі 70%. Отже, лікарняні працівникові (як за рахунок працедавця, так і за рахунок ФСС) мають бути нараховані таким чином: (5 + 26) х 150,00 х 70% = 3255,00 грн.
Приклад 2 Візьмемо умови прикладу 1 і припустимо, що середньоденна зарплата працівника, розрахована виходячи з фактичної зарплати за останні 12 календарних місяців, становить 700,00 грн. Як бачимо, така середньоденна зарплата перевищує середньоденну зарплату, розраховану виходячи з максимальної місячної величини доходу, з якої сплачується ЄСВ: 20706 : 30,44 = 680,22 грн.
Тому працедавець зобов'язаний розрахувати лікарняні виходячи з меншої із розрахованих середньоденних, з урахуванням розміру страхового стажу працівника: 680,22 х (5 + 26) х 70% = 14760,77 грн.
Приклад 3 Візьмемо умови прикладу 1, але припустимо, що працівник за останні 12 календарних місяців не має 6 місяців страхового стажу. У цьому разі середньоденна зарплата працівника не повинна перевищувати середньоденну зарплату, розраховану виходячи з мінімальної зарплати. Припустімо, середньоденна зарплата працівника, розрахована виходячи з фактичної оплати праці, становить 70,00 грн на день. Зверніть увагу: в цьому разі середньоденна зарплата розраховується незалежно від страхового стажу працівника, тобто до порівняння беруться всі 100% такої середньоденної зарплати.
Згідно з п. 5 і 29 Порядку №1266, середньоденна зарплата виходячи з мінімальної зарплати обчислюється у цьому разі шляхом ділення мінімальної зарплати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів: 1218 : 30,44 = 40,01 грн. І оскільки її значення є меншим, то саме виходячи з неї і буде оплачено весь період тимчасової непрацездатності працівника: (5 + 26) х 40,01 = 1240,31 грн.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»