Платник ЄП продає необоротні активи

Обладнання, інструменти, меблі в обліку підприємства — це все необоротні матеріальні активи, які можуть визнаватися основними засобами або малоцінними необоротними матеріальними активами. Поговоримо про облік доходів у разі продажу цих активів у платника ЄП — юрособи.

Продаж основних засобів

Порядок визначення суми доходу при продажу основних засобів (далі — ОЗ) юридичними особами — платниками ЄП установлено п. 292.2 ПКУ. Доходом при продажу ОЗ є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю¹, що склалася на день продажу. Проте з 01.01.2015 р. це правило застосовується виключно до продажу ОЗ, які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію. Відповідно, об'єкт ОЗ має використовуватися підприємством 12 місяців, і лише після такого використання можна застосовувати норми п. 292.2 ПКУ. Інакше до уваги береться вся сума коштів при реалізації об'єкта. Зверніть увагу: за п. 292.2 ПКУ важливою є дата введення в експлуатацію об'єкта ОЗ² (проведення Д-т 10 К-т 15), яку не слід плутати з датою їх придбання.

¹ Різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) — п. 4 П(С)БО 7.

² До речі, витрати на доставку, встановлення, монтаж та інші витрати на забезпечення введення в експлуатацію ОЗ включають до їх первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій.

Як свідчить практика, під час продажу ОЗ у платників ЄП виникає низка запитань:

1) які вартісні критерії до визначення ОЗ слід використовувати: критерії за пп. 14.1.138 ПКУ чи вартісні критерії, встановлені платником ЄП у бухобліку? Ознаки ОЗ наведено у пп. 14.1.138 ПКУ. Ця норма є загальною і не містить винятків щодо умови системи оподаткування, на якій перебуває суб'єкт господарювання. Критерій для ОЗ застосовується у розмірі 2500 грн (для платників ПДВ його слід враховувати без суми податку), і до об'єктів ОЗ належать активи, які використовуються у госпдіяльності платника ЄП (на відміну від бухобліку, де до складу ОЗ можуть входити невиробничі ОЗ);

2) чи можна встановлювати ціну продажу, нижчу ніж оціночна вартість ОЗ? У п. 292.2 ПКУ жодних застережень щодо експертної оцінки немає, тож ціна продажу — це договірна ціна, яка визначається за договором купівлі-продажу, договором поставки тощо;

3) якою є база оподаткування ПДВ для платників ЄП за ставкою 2%, що є платниками ПДВ? За п. 188.1 ПКУ базою оподаткування ПДВ буде договірна ціна ОЗ, проте якщо постачання здійс нюється за ціною, нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюється реалізація ОЗ, базою для ПДВ буде саме балансова вартість;

4) яка дата доходу, якщо оплата за ОЗ здійснюється частинами? За загальним правилом п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Проте, з огляду на особ ливий порядок визначення доходу під час продажу ОЗ, слід врахувати термін експлуатації ОЗ. Якщо термін експлуатації є меншим за 12 місяців, це означає, що дохід визначається зі всієї суми без зменшення на балансову вартість, і датою доходу у цьому разі буде дата отримання кожного часткового платежу. Якщо термін експлуатації ОЗ є більшим за 12 місяців, то для визначення суми доходу використовуються два показники: сума коштів, отриманих від продажу ОЗ, та балансова вартість об'єкта на дату продажу. Враховуючи, що амортизація нараховується щомісяця, на наш погляд, залишкова вартість визначається на дату переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. З моменту прийняття рішення про продаж, зокрема при виставленні рахунка чи підписанні договору, роблять проведення Д-т 286 К-т 10.

А от визначення суми доходу можливе тільки на дату отримання останнього платежу. Тепер на практичних прикладах підсумуймо все вищесказане.

Приклад1 Платник ЄП за ставкою 4% продає обладнання, яке було в експлуатації 24 місяці. Договірна вартість продажу основного засобу — 40 тис грн. Первісна вартість ОЗ становила 60 тис. грн, амортизація — 24 тис. Тож балансова вартість становить: 60 тис. грн - 24 тис. грн = 36 тис. грн. Облік продажу обладнання показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Продаж ОЗ за ціною, більшою від БВ

Приклад2 Платник ЄП за ставкою 4% продає обладнання, яке було в експлуатації 24 місяці. Договірна вартість продажу основного засобу — 20 тис. грн. Первісна вартість ОЗ становила 60 тис. грн, амортизація — 24 тис. Тож балансова вартість становить: 60 тис. грн - 24 тис. грн = 36 тис. грн. Облік продажу обладнання показано у таблиці 2.

Таблиця 2

Продаж ОЗ за ціною, меншою від БВ

За умовами прикладу 2 у платника ЄП немає доходу, адже різниця між сумою коштів, отриманих від продажу ОЗ, та залишковою вартістю обладнання на день продажу є від'ємною.

Приклад 3 Платник ЄП за ставкою 4% продає обладнання, яке на дату продажу було в експлуатації 18 місяців. Договірна вартість продажу основного засобу — 50 тис грн. Первісна вартість ОЗ становила 60 тис. грн, місячна сума амортизації — 1 тис. грн. Тож залишкова вартість на дату продажу: 60 тис. грн - 18 тис. грн = 42 тис. грн. Оплата здійснювалася двома частинами: передоплата у березні — 40 тис. грн, решту коштів отримано у квітні. Облік продажу обладнання показано у таблиці 3.

Таблиця 3

Продаж ОЗ з оплатою частинами

За умовами прикладу 3 дохід у платника ЄП у розмірі 8 тис. грн виникає у II кварталі, бо саме у цьому періоді отримано решту коштів, проте балансова вартість ОЗ фіксується на 31.03.2015 р.

Продаж МНМА

У разі реалізації платником ЄП малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА), як не прикро, але до складу доходу потрапить уся сума коштів. Пояснюється це тим, що хоч і в П(С)БО 7 МНМА відносяться до складу інших необоротних матеріальних активів, проте з погляду податкового законодавства такі активи зазвичай не відносяться до ОЗ, адже їх первісна вартість не перевищує 2500 грн відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ. Але якщо у бух обліку встановлена вартісна межа МНМА понад 2500 грн, то в бухобліку можуть бути МНМА, які згідно з ПКУ вважатимуться ОЗ. Як наслідок, у більшості випадків платник ЄП не зможе скористатися спеціальною нормою п. 292.2 ПКУ, і для визначення доходу треба застосовувати загальні норми п. 2 п. 292.1 та п. 292.6 ПКУ. А це означає, що у разі продажу МНМА доходом є вся сума коштів незалежно від того, чи вони використовувалися в госпдіяльності суб'єкта господарювання понад 12 місяців, чи ні.

Приклад 4 Платник ЄП за ставкою 2% продає офісний стіл (первісна вартість якого становила 2000 грн). За рішенням платника ЄП амортизація нараховувалася у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості. Договірна вартість продажу МНМА — 3 тис. грн (з ПДВ). Облік продажу МНМА показано у таблиці 4.

Таблиця 4

Продаж МНМА

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»